Саме тому 7 грудня 2017 року Верховна Рада Україна прийняла Закон України №2245-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році”, який почав діяти з 1 січня.До речі, прийняття документу не пройшло спокійно для українського парламенту, і закон довелося "поправляти" заради прийняття бюджету на теперішній рік, аби забезпечити дохідну частину головного кошторису країни. Так, за розрахунками Кабміну, переважно завдяки саме цим поправкам дохідна частина бюджету зможе зрости до 1,2 трлн грн.
Наприклад, було підвищено ставки акцизів на етиловий спирт і тютюнову продукцію до середніх європейських норм, проіндексовані ставки податків з урахуванням індексу цін для споживачів та від виробників промислової продукції.
Уже в цьому місяці пересічні українці відчують наступні зміни:
Подорожчання тютюнових виробів
Акцизний податок на тютюнові вироби став основною статтею додаткового доходу в бюджеті на 2018 рік. Так, ставка за тисячу сигарет зросте з 21 євро до 25,84 євро, тобто пачка сигарет подорожчає приблизно на 7 гривень. А з огляду на те, що розмір податку збільшуватиметься щорічно до 2025 року, ціна пачки найдешевших тютюнових виробів до зазначеного часу може становити 80-90 грн - стверджують експерти.
Оподаткування посилок з-за кордону
З 1 січня 2018 року змінилися правила безмитного ввезення товару на територію країни – в тому числі, і в посилках. Віднині українцям дозволено замовляти за кордоном товари на суму не більше 150 євро на місяць без додаткових податкових платежів. Цей ліміт залишився. Проте було обмежено кількість безмитних придбань – трьома на місяць сумарною фактурною вартістю в еквіваленті 150 євро кожна. Тобто, починаючи з четвертої за місяць, посилки обкладатимуться податком, митом і акцизом.
Звісно, таке нововведення перш за все торкнеться громадян, які заробляли тим, що закуповували товари (особливо одяг, взуття, електроніку) за кордоном за більш привабливими цінами та реалізовували їх в Україні з націнкою, і при цьому економили на миті та податках.
На мою думку, реалізація таких змін у законодавстві найближчим часом буде ускладнена через відсутність в державних органах системи обліку кількості міжнародних поштових відправлень та/або міжнародних експрес-відправлень на адресу однієї фізичної особи. Аби регулювати поштові перекази, Державна фіскальна служба України має розробити та впровадити відповідні електронні системи обліку в усіх підприємствах, які надають зазначені послуги.
Боротьба з «дрібною контрабандою» в прикордонних регіонах
Раніше в.о. голови ДФС Мирослав Продан збирався вирішити проблему такої контрабанди за допомогою заборони українцям перебувати за кордоном менш як добу в разі перевезення через держкордон товарів на 500 євро.
Нині "безмитні" правила діють лише для тих, хто був відсутній в Україні понад 24 години і в'їжджає в країну не частіше одного разу протягом 72 годин. Грошові ліміти в такому випадку залишаються колишніми – до 500 євро (в аеропортах – до 1000 євро). А ось ті, хто перетинає кордон частіше, зможуть ввозити без мита товар тільки на 50 євро.
Саме ці нововведення викликали величезний резонанс у населення прикордонних областей і призвели до протестів у пунктах пропуску Львівської області. Активісти вимагали скасувати нові обмеження, оскільки більшість населення прикордонних областей роблять свій маленький «бізнес» фактично саме на «дрібній контрабанді» продуктів, товарів повсякденного вжитку, інколи підакцизних товарів (тютюнових та горілчаних виробах). Як результат, рішучість активістів призвела до обіцянки з боку глави комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної відкорегувати зміни до Податкового Кодексу.
Скасування податків на ввезення електромобілів
Зміни у кодексі також передбачають скасування податків на ввезення електромобілів до України.
Так, ПДВ і акциз на ввезення електрокарів в Україні тимчасово скасували - нові правила діють до 31 грудня 2018 року.
Податкове “потепління”
Крім того, Верховна Рада проголосувала за відстрочку сплати ПДВ за імпорт обладнання та за зниження рентних платежів за видобуток газу. Зазначені зміни повинні сприяти розвитку українських промислових підприємств, а відповідно - збільшенню кількості робочих місць, осучасненню виробництва та підвищенню конкурентноздатності вітчизняних товарів. Крім того, зниження рентних платежів для підприємств, які займаються видобутком газу, має сприяти розвитку цієї галузі в Україні, збільшення розмірів власного видобутку та відповідно зростанню нашої енергетичної незалежності. Однак зараз важко сказати, чи призведе вказане податкове “потепління” до зниження цін на газ для населення, враховуючи доволі непрозору схему формування вартості та вимоги Євросоюзу до її підвищення.
З настанням нового року українцям стало зрозуміло, що платити за певні насолоди життя тепер доведеться більше (якщо тільки ви не купуєте електрокар). Та головна проблема, яка лишається на сьогодні, - не стільки розмір податків, скільки перелік послуг для безпечної і комфортної життєдіяльності, який нам гарантує держбюджет. Податки у тій же Данії обчислюються рекордними сумами, що не в останню чергу спричинено найвищими у світі заробітними платами. При цьому данці надзвичайно соціально відповідальні та активні. Чому так? Тому що жителі країни бачать, на що витрачаються їх гроші - починаючи від систем освіти та охорони здоров’я, та закінчуючи елементарними відвідинами безкоштовних громадських вбиралень, де біля чистих дзеркал цілодобово горять свічки та пахнуть аромамасла.
Наше з вами завдання на сьогодні - контролювати владу, аби чесно зароблені гроші були спрямовані на потреби громадян.