Зміни до Кримінально-процесуального кодексу, що набрали чинності місяць тому, вже встигли спричинити чимало гамору. А вітчизняні захисники правопорядку та закону спритно розділилися на два табори - противників та прихильників таких нововведень.
Особисто я бачу важелі підтримки у веденні досудового розслідування із набранням чинності закону №2213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування”.
Поясню.
Нині встановлено жорсткіші санкції за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування. При цьому для розголошення певної інформації щодо зазначених процесів необхідно отримати письмовий дозвіл прокурора, слідчого або особи, яка проводила цю діяльність. Слід зазначити, що покарання передбачені ст.387 КК України “Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування” і стосуються осіб, яких офіційно попереджено про обов’язок не розголошувати їх в установленому Законом порядку.
Такі попередження можуть бути вручені учасникам слідчих дій, допитів, оглядів і т.п. суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в досудовому процесі чи ні. За розголошення даних, особливо якщо така поведінка зганьбила людину, принизила її честь і гідність, українцям загрожує обмеження волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Зважаючи на непоодинокі випадки оприлюднення у ЗМІ даних досудового слідства резонансних справ, що фактично незаконно були отримані від правоохоронців журналістами, я вважаю зміни у законодавстві виключно позитивними. Адже ні до чого хорошого, окрім шкоди якісному проведенню розслідування, така поведінка не призводить.
Більше того, українцям вже давно потрібно повернути собі одне з основних прав людини – презумпцію невинуватості (Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду). Випадки, коли підозрюваного або обвинуваченого у народі сприймають і навіть називають злочинцем задовго до винесення вироку, стали звичайною практикою для нашого суспільства. Тільки от відбудовувати понівечену репутацію надзвичайно складно.