У країнах Центральної Азії зростає інтерес до вивчення китайської мови, тоді як російська поступово втрачає позиції. Китайська приваблює мешканців регіону перспективами працевлаштування, ведення бізнесу та навчання у вищих навчальних закладах КНР.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Станом на кінець 2024 року майже 150 тисяч жителів Центральної Азії успішно склали тести на знання китайської мови. Через зростання попиту в регіоні відкрили кілька сотень приватних навчальних центрів.
Пекін створив у країнах Центральної Азії 13 Інститутів Конфуція: п’ять у Казахстані, чотири в Киргизстані, два в Таджикистані та два в Узбекистані. У Туркменістані інститути класичного типу поки не відкрили, тому китайську там викладають через інші структури.
Більшість охочих вивчає китайську у своїх країнах в установах, які фінансує Пекін. Також Китай надає стипендії тим, хто хоче здобувати освіту безпосередньо в КНР.
Такий підхід дає Пекіну змогу залучати жителів Центральної Азії до розвитку двосторонніх відносин у бізнесовій, культурній і соціальній сферах.
За оцінкою Служби зовнішньої розвідки України, багато мешканців регіону сприймають сучасний Китай як перспективного та позитивного партнера, на відміну від Росії, яка перебуває під санкціями та характеризується як непрогнозована.
Мовна політика є одним з інструментів геополітичного впливу Китаю в регіоні. У поєднанні з розвитком торговельних маршрутів, науково-технічного та культурного співробітництва китайська "м’яка сила" поступово посилює свої позиції, послаблюючи вплив Росії, яку раніше вважали головним гарантом регіональної безпеки.
За даними розвідки, частка Китаю в зовнішній торгівлі країн Центральної Азії вже сягає 40%, тоді як частка Росії за підсумками 2025 року скоротилася приблизно до 15%.