Росія попросила В’єтнам здати їй в оренду пасажирські літаки разом з екіпажами та технічним обслуговуванням. Парк захоплених Кремлем літаків у західних лізингодавців у 2022 році занепадає, а майже п’ята частина літаків найбільших російських авіакомпаній не літає.
Про це повідомляють Euronews.
Міністр транспорту Андрій Нікітін заявив, що Москва запропонувала в'єтнамським авіакомпаніям передати літаки російським авіакомпаніям на умовах “мокрого лізингу” – угоди, яка охоплює літаки, екіпаж, технічне обслуговування та страхування. Ханой нібито вивчає цю пропозицію.
Головний авіаперевізник В'єтнаму експлуатує виключно літаки Airbus та Boeing, а це означає, що будь-яка передача Росії стосуватиметься літаків західного виробництва. Це створює такий самий ризик вторинних санкцій, через який Ефіопія відхилила аналогічну пропозицію, оскільки компанії можуть зіткнутися зі штрафами США за сприяння експлуатації підсанкційних типів літаків російським перевізником.
Звернення Москви до інших країн Азії, Африки та Близького Сходу поки що не дали жодних результатів.
Авіапарк Росії занепадає
Запит Росії до В’єтнаму свідчить про те, наскільки занепав її парк пасажирських літаків, захоплених і розібраних на запчастини. Він базується на юридично спірній перереєстрації літаків і деталях, які не відповідають міжнародним стандартам льотної придатності.
Після запровадження санкцій унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Москва ухвалила закон, що дозволив авіакомпаніям перереєструвати всередині країни понад 400 західних літаків, які перебували в іноземному лізингу, замість того щоб повернути їх власникам.
Згідно з міжнародним авіаційним правом, подвійна реєстрація одного й того самого повітряного судна заборонена, а отже, дії Росії щодо перереєстрації є незаконними.
Водночас Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) не має механізмів примусового виконання, які могли б змусити повернути ці літаки.
Лізингодавці подали страхові вимоги на загальну суму близько 8 мільярдів доларів для відшкодування збитків, і розгляд багатьох із цих справ досі триває.
До початку повномасштабного вторгнення в Україну близько 850 із 900 комерційних літаків російського авіапарку становили повітряні судна виробництва Boeing або Airbus (США та Європа), причому близько 85% із них були взяті в лізинг в іноземних компаній.
Російські авіакомпанії розбирають захоплені західні літаки на запчастини
Оскільки постачання західних запчастин і надання технічних послуг наразі підпадають під санкції, авіакомпанії почали розбирати захоплені літаки на запчастини, що ще більше ускладнює правову ситуацію.
Згідно з міжнародними стандартами льотної придатності, кожен компонент повинен мати сертифіковану історію технічного обслуговування, що піддається відстеженню. Деталі, зняті з літаків, які опинилися поза межами ланцюгів технічного обслуговування, сертифікованих на Заході, не можуть законно використовуватися на повітряних суднах, що експлуатуються на міжнародних лініях.
Російський авіаційний регулятор “Росавіація” видає власні сертифікати на такі деталі, однак вони не визнаються авіаційними органами ЄС чи США.
За даними російської галузевої статистики, зі 673 літаків, що експлуатуються 11 найбільшими авіакомпаніями Росії, 130 (майже п’ята частина) не використовуються. Зазначимо, звичайний рівень простою становить близько 10%.
Ситуація в авіакомпаніях, що не входять до групи “Аерофлот”, ще гірша: там простоюють 93 із 322 літаків, тобто майже третина парку.