Європейський парламент схвалив резолюцію щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС. Документ підтримали 460 депутатів, 136 виступили проти, ще 59 утрималися.
Про це ідеться на сайті Європарламенту.
У резолюції євродепутати привітали відкриття першого кластера переговорів про вступ України до ЄС та висловили сподівання на швидке відкриття наступних етапів переговорного процесу.
Водночас у документі міститься пункт щодо добросусідських відносин України та Польщі.
"Стосовно перейменування елітного військового підрозділу ЗСУ на честь героїв УПА, євродепутати висловлюють жаль нехтуванням чутливістю й болючістю цього питання для Польщі і вважають це рішення таким, що підриває добросусідські відносини, закликаючи до деескалації та поновлення щирих зусиль, спрямованих на примирення", – ідеться у резолюції.
У резолюції міститься заклик до деескалації та відновлення добросовісних зусиль для історичного примирення між двома країнами.
За інформацією польських ЗМІ, це положення стало результатом переговорів польських депутатів Європарламенту з фракції Європейської народної партії. Водночас пропозиції представників партії "Право і справедливість", які пропонували жорсткіші формулювання та пов'язували вступ України до ЄС із вирішенням історичних суперечок щодо Волинської трагедії, підтримки не отримали.
Окрім цього, у документі відзначено прогрес України у проведенні судової реформи, боротьбі з корупцією та зміцненні демократичних інституцій навіть в умовах повномасштабної війни.
Євродепутати закликали продовжувати реформи, наголосивши, що вони є важливими для подальшого просування на шляху до членства в ЄС.
Також у резолюції зазначено, що перші післявоєнні вибори в Україні мають відбутися лише після скасування воєнного стану та за умови забезпечення всіх стандартів вільного і чесного волевиявлення. Європарламент також розкритикував заклики окремих представників США провести вибори під час війни.
Крім того, депутати наголосили на необхідності продовження військової та фінансової підтримки України, а також посилення тиску на Росію.
Доповідач резолюції, німецький євродепутат Міхаель Галер, зазначив, що Україна значно просунулася на євроінтеграційному шляху, однак продовження судової реформи та незалежна робота антикорупційних органів залишаються ключовими умовами для подальшого просування до членства в ЄС.
- Європейська народна партія та Прогресивний альянс соціалістів і демократів у Європарламенті одночасно подали практично однакові правки до резолюції щодо України, в яких засуджується рішення української влади присвоїти військовому підрозділу найменування на честь Героїв УПА.
- Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Польща готує низку ескалаційних кроків до дати роковин Волинської трагедії 11 липня. Він назвав ці кроки незрілими.
- Тим часом у Центрі протидії дезінформації заявили про початок активної фази спецоперації РФ для розколу України та Польщі. Напередодні Дня пам’яті жертв Волинської трагедії, який у Польщі відзначають 11 липня, російська пропаганда почала масово поширювати фейкову інформацію під виглядом “розсекречених історичних документів”.
Контекст
- Протягом повномасштабної війни в відносинах України і Польщі виникало декілька кризових моментів. Польська влада і народ з перших днів російського вторгнення надавали українцям підтримку, однак були суперечності через український аграрний експорт. Польські фермери заявили, що українська продукція негативно впливає на попит, і блокували її ввезення. Декілька разів на кордоні зібране під час війни зерно висипали на землю. Після низки антикризових заходів, проведених за сприяння Брюсселя, вдалося домовитися про транзитні ввезення української агропродукції.
- Тема історичної пам'яті також виникала неодноразово. Київ і Варшава домовилися про проведення розкопок на місцях потенційних поховань жертв Волинської трагедії.
- Нове загострення в відносинах почалося після зміни президента. Кароль Навроцький розкритикував рішення українського колеги Володимира Зеленського присвоїти українській бригаді ім'я героїв УПА. Зеленський сказав, що про це його просили самі бійці.
- Переговори з польською владою не допомогли знизити градус напруги. Зеленський відмовився від поїздки до Ґданська на конференцію з відновлення. Українську делегацію очолила прем'єрка Юлія Свириденко, з польського боку також був голова уряду Дональд Туск, який займає поміркованішу позицію, ніж Навроцький. За деескалацію виступає і міністр закордонних справ Сікорський.