Суперяхта Graceful вартістю близько 100 млн фунтів стерлінгів, яку пов'язують із президентом Росії Володимиром Путіним, залишає європейські води, щоб уникнути можливих атак українських безпілотників.
Як пише The Telegraph, про це свідчать дані морської розвідки та супутникові знімки.
82-метрове судно рухається вздовж узбережжя Норвегії та найближчими днями має прибути до російського порту Мурманськ. Яхта йде під охороною двох кораблів Військово-морського флоту Росії. Безпосередній супровід забезпечують важкоозброєний російський есмінець класу I «Сєвероморськ», а також 7,5-тисячотонне рятувально-патрульне судно «Воєвода», що, на думку видання, є черговим проявом дедалі більшої стурбованості Путіна власною безпекою.
На фотографіях видно, що палуба яхти накрита протидроновими сітками.
За словами високопоставленого джерела в НАТО, конвой перебуває під постійним спостереженням Альянсу, а під час проходження Балтійським морем його також супроводжували патрульні кораблі ВМС Німеччини та Данії.
За інформацією американських урядових документів, Путін неодноразово користувався яхтою, зокрема у 2021 році здійснив на ній подорож Чорним морем разом із президентом Білорусі Олександром Лукашенком. На борту судна є басейни з морською та прісною водою, вертолітний майданчик, спортивний зал і захищені урядові системи зв'язку.
За 17 днів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року яхту перевели із суднобудівної верфі Blohm & Voss у Гамбурзі до російського ексклаву Калінінград. Через чотири місяці після цього США внесли яхту до санкційного списку як заблоковане майно. Після цього судно змінило назву на Kosatka («Косатка»).
Відтоді яхта фактично зникла з поля зору й не з'являлася публічно майже чотири роки. Лише минулого тижня вона знову вийшла в море.
Система автоматичної ідентифікації суден (AIS) передавала інформацію про проходження Данських проток, однак після входу до Північного моря в понеділок сигнал було вимкнено.
Водночас судно супроводу «Воєвода» продовжувало передавати своє місцезнаходження під час руху вздовж узбережжя Норвегії. Очікується, що конвой пройде повз місто Тромсе, після чого прибуде до Мурманська.
Колишній військовий аташе Великої Британії в Москві Джон Форман пояснив, що росіяни «не хочуть ризикувати. Після того як українці завдали удару по Кронштадту, вони вирішили відвести яхту якомога далі від України».
Лише тиждень тому українські далекобійні безпілотники атакували стратегічну військово-морську базу Кронштадт на острові Котлін приблизно за 20 кілометрів на схід від Санкт-Петербурга.
Під час удару у Фінській затоці було пошкоджено один із небагатьох сучасних російських бойових кораблів — «Бойкий», що продемонструвало вразливість російського флоту навіть далеко від лінії фронту. Проаналізовані The Telegraph супутникові знімки свідчать, що після українських атак військово-морська база в Кронштадті виглядає порожньою. Порівняно із червнем минулого року в порту зараз перебуває щонайменше на дев'ять кораблів менше.
Після усвідомлення того, що російська система протиповітряної оборони не здатна повністю захистити стратегічні об'єкти від українських ударів, Кремль почав виводити особливо цінні активи з Балтійського моря до безпечніших районів Росії.
Останніми місяцями, за даними видання, Путін значно посилив заходи власної безпеки. У середу він збільшив чисельність співробітників Федеральної служби охорони, відповідальних за захист його самого та членів сім'ї, до 812 осіб.
Працівникам його найближчого оточення заборонено користуватися пристроями з доступом до інтернету, зокрема мобільними телефонами. Крім того, системи відеоспостереження встановлено навіть у помешканнях кухарів, охоронців і особистих фотографів президента.
Окрім кремлівських резиденцій у Москві, значно посилено охорону заміської резиденції Путіна на озері Валдай. За даними розслідування Радіо Свобода, заснованого на аналізі супутникових знімків, там уже розгорнуто 27 веж із зенітними ракетно-гарматними комплексами «Панцир».
Переміщення яхти відбулося невдовзі після першого у Великій Британії окремого арешту російського судна, що перебуває під санкціями, – Smyrtos. Це сталося через три місяці після обіцянки прем'єр-міністра Кіра Стармера посилити боротьбу з так званим «тіньовим флотом» Кремля.