Кількість держав, які фінансують чеську ініціативу з придбання снарядів для ЗСУ, скоротилася вдвічі.
Якщо минулого року проєкт підтримували 18 країн, то зараз гроші виділяють лише дев'ять, заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв'ю Financial Times.
За його словами, попри труднощі, ініціатива продовжує працювати. Проте занепокоєння викликає подальша доля проєкту, адже Чехія забезпечувала до 50% усіх великокаліберних боєприпасів для української армії.
Загалом з 2024 року Прага організувала постачання понад 4 мільйонів артилерійських снарядів для України. Павел планує порушити питання щодо майбутнього цієї програми на липневому саміті НАТО в Анкарі.
Офіційно список країн, які вийшли з проєкту, не розголошують. Джерела FT зазначають, що Німеччина та країни Скандинавії залишаються серед учасників. Водночас деякі партнери вважають дивною ситуацію, коли вони фінансують закупівлі, які не мають належної підтримки з боку чинного уряду країни-лідера.
Криза в ініціативі загострилася після повернення на посаду прем'єр-міністра Чехії Андрея Бабіша. Політик заявив, що його уряд пріоритетно спрямовує обмежені державні кошти на допомогу власним громадянам через високі рахунки за комунальні послуги на тлі конфлікту з Іраном. Бабіш підкреслив, що Чехія не витрачає свої гроші, а лише передає боєприпаси, купуючи їх за кошти інших держав. Раніше він також критикував проєкт за нібито брак прозорості та надмірну вигоду для оборонного холдингу Czechoslovak Group (CSG), який є головним партнером уряду в цьому проєкті.
Власник CSG Міхал Стрнад зазначив, що новий кабінет міністрів на кілька місяців заблокував роботу через юридичні питання, які вимагали уточнення. Попри це, очільник холдингу вважає, що робити прогнози щодо зменшення постачань снарядів для Києва зарано. За його словами, деякі країни-донори просто змінили формат взаємодії: вони відмовилися від фінансування чеської ініціативи, але тепер купують боєприпаси для України напряму в компанії чи в інших постачальників.