ГоловнаСвіт

Розвідка Швеції: попри зростання доходів від нафти економіка Росії слабшає

Для покриття бюджетного дефіциту Москві потрібно, щоб ціна на нафту Urals трималася понад 100 доларів за барель протягом року.

Розвідка Швеції: попри зростання доходів від нафти економіка Росії слабшає
Фото: EPA/UPG

Економіка Росії не змогла відновитися, навіть попри зростання цін на нафту під час війни на Близькому Сході.

Про це у інтерв’ю виданню Financial Times заявив керівник шведської військової розвідки Томас Нільссон. 

За його словами, для покриття бюджетного дефіциту Москві потрібно, щоб ціна на нафту Urals трималася понад 100 доларів за барель протягом року, а для вирішення глибших економічних проблем – ще довше.

Російський диктатор Володимир Путін визнав, що економіка країни працює гірше, ніж очікувалося, і що додаткові доходи від нафти, які можуть сягати до 150 млн доларів на день, будуть тимчасовими. За оцінками Швеції, якщо перемир’я між США, Ізраїлем та Іраном стабілізує ціни, Росії стане ще складніше фінансувати війну проти України.

Нільссон наголосив, що нинішня модель економіки є нестійкою, оскільки значна частина виробництва спрямована на військові потреби і знищується на полі бою. Проблеми вже поширилися і на оборонний сектор, який раніше забезпечував основне зростання економіки.

За його словами, Росія переорієнтовує фінансування на нові напрями війни – зокрема безпілотники та далекобійну зброю. Водночас більшість військово-промислового комплексу залишається збитковою, корумпованою і залежною від кредитів державних банків.

Шведська розвідка також вважає, що Москва систематично маніпулює економічними даними, щоб створити ілюзію стійкості для західних союзників України. Офіційна статистика вже показує спад: за словами Путіна, ВВП зменшився на 1,8% у січні-лютому, зокрема в ключових галузях, як-от промисловість і будівництво.

У Центробанку РФ заявили, що зовнішні умови погіршуються, а інфляція, за оцінками Швеції, значно вища за офіційні дані і може наближатися до 15%. Також Росія, ймовірно, занижує бюджетний дефіцит приблизно на 30 млрд доларів, і з’являються ознаки потенційної банківської кризи.

У Стокгольмі вважають, що російська економіка «живе в борг» і стоїть перед двома сценаріями: тривалий спад або різкий шок, що може призвести до фінансової кризи.

Швеція закликає європейські країни посилити санкції та підтримку України, щоб скористатися слабкістю Росії. 

Водночас, за словами Нільссона, стратегічні цілі Кремля щодо України не змінилися. Він вважає, що мирні переговори під егідою США Росія використовує як «політичний театр», прикриваючи ширші амбіції, зокрема контроль над частиною України.

Попри це, економічні труднощі залишаються слабким місцем Росії і обмежуватимуть її військові можливості в майбутньому.