Європейські країни дедалі серйозніше обговорюють можливість активної відповіді на гібридні операції Росії, які стають масштабнішими й частішими, пише Politico.
Мова йде про спільні наступальні кібероперації, пришвидшене офіційне встановлення відповідальності Кремля за атаки і раптові військові навчання НАТО.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже в інтерв’ю Politico заявила, що росіяни «постійно тестують межі — якою буде реакція, як далеко можна зайти? Потрібна більш проактивна відповідь. І це не слова передають сигнал — це дії».
Останні місяці російські дрони порушують повітряний простір Польщі та Румунії, невідомі безпілотники паралізують роботу аеропортів і баз, тривають GPS-глушіння, провокації російської авіації та флоту. У Польщі навіть стався вибух на ключовій залізниці, яка перевозить допомогу Україні.
За підрахунками аналітичного центру Globsec, між січнем і липнем у Європі зафіксовано понад 110 диверсій та спроб атак, переважно у Польщі та Франції, що повʼязані з Росією.
Серед ідей контратак, які обговорюють у Європі:
- наступальні кібероперації проти критичних систем РФ — зокрема, проти інфраструктури, пов’язаної з виробництвом дронів Shahed у зоні «Алабуга» в Татарстані;
- удари по енергетичних або транспортних ланцюгах, що забезпечують російську армію;
- контратаки в інформаційній сфері — із залученням країн, які найкраще розуміють російське суспільство;
- раптові навчання НАТО на кордонах з РФ у Литві та Естонії;
- створення нових структур безпеки, як-от пропонований Італією Європейський центр протидії гібридним загрозам і 1500-особова кіберсила.
Проблема, кажуть експерти, у тому, що ЄС має діяти в межах закону, на відміну від РФ. Проте низка країн — Данія, Чехія, Велика Британія — вже дозволяють собі наступальні кібероперації.
Однак, як підкреслюють дипломати ЄС, будь-які дії мають зберігати правдоподібне заперечення і не переходити червоні лінії, щоб уникнути прямої війни з ядерною державою.
У цей час НАТО залишається оборонною структурою і уникає прямих ударів.