Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн посилює тиск на країни ЄС, щоб вони висунули жінок до складу наступної Європейської комісії. Так вона намагається уникнути "потенційного приниження" від представлення команди, де домінують чоловіки.
Про це пише Politico.
Деякі єврочиновники говорять про "ризик збентеження" для інституції, яка публічно пропагує гендерну рівність, якщо фон дер Ляєн не досягне паритету. Адже така невдача може затьмарити той факт, що три найважливіші посади в ЄС обіймають жінки: Урсула фон дер Ляєн на посаді президента Європейської комісії, Кая Каллас – пост голови дипломатичної служби ЄС, а президенткою Європарламенту є Роберта Мецола.
Зараз очільниця Єврокомісії стикається з несподіваним викликом, збираючи команду з 26 комісарів із країн-членів Європейського Союзу, – досягненням гендерного паритету. Наразі країни надали перелік із дев’ять жінок-номінантів, крім самої фон дер Ляєн.
Експерти та політики, які погоджуються з проханням фон дер Ляєн, кажуть, що її Комісія може виявитися менш колегіальною та, зрештою, менш ефективною через відсутність достатньої кількості жінок.
На знак підтримки фон дер Ляєн Бельгія в понеділок заявила, що її кандидаткою стане жінка, а Румунія погодилася замінити запропонованого нею чоловіка.
Видання пише, що троє євродипломатів розповіли про те, що фон дер Ляєн чинила тиск на щонайменше п’ять менших країн ЄС, зокрема Словенію та Мальту, щоб вони розглянули можливість заміни висунутих ними кандидатів-чоловіків жінками.
Зокрема, президентка Єврокомісії закликала Мальту запропонувати продовжити мандат своєї нинішньої комісарки Хелени Даллі, а не відправляти обраного прем'єром країни Робертом Абелом Гленна Мікаллефа. Проте Абела не передумає відправляти Мікаллефа, тому що "це підірве його авторитет".
Деякі дипломати попередили, що фон дер Ляєн створила ситуацію, в якій країни ігнорують її відкритий лист, де вона попросила подати на розгляд двох кандидатів на кожну посаду комісара: чоловіка та жінку.
Проте це прохання, схоже, мало зворотний результат, оскільки більшість країн відмовилися прислухатися до запиту фон дер Ляєн, надіславши лише одне ім’я, і тільки Болгарія публічно висунула чоловіка та жінку.
Серед причин, чому країни не виконали прохання фон дер Ляєн, є від коаліційних угод, які позбавляють лідера повноваження призначати комісара, до внутрішніх політичних імперативів і до простого факту, що публічне призначення двох кандидатів піддає того, хто не отримує роботу, політичному приниженню.
Інколи вибір того, кого відправити до Брюсселя, виникає з внутрішньополітичних міркувань: від бажання «позбутися» якогось партійного діяча до необхідності нагородити когось високою посадою в Брюсселі, де середня зарплата комісара у 2023 році становила понад 25 000 євро на місяць.