За підрахунками американського Інституту з вивчення війни, лише партнери з Європи й Азії від початку вторгнення в лютому 2022-го виділили Україні понад 178 мільярдів доларів. ЄС і його країни-члени надали Україні 138 мільярдів євро, включаючи нещодавно оголошений пакет підтримки на 50 мільярдів євро.
Велика Британія виділила 12 мільярдів фунтів стерлінгів (фінансування не завершене і триватиме ще певний час), з котрих 7,1 мільярда фунтів — суто на військову допомогу.
Канада — понад 2,4 мільярда канадських доларів військової допомоги. З 2015-го канадські інструктори підготували близько 40 000 українських військовослужбовців, і програму навчання продовжили до 2026 року.
Норвегія в рамках багаторічної угоди з Україною зобов’язалася надати 75 мільярдів норвезьких крон протягом 2023–2027 років. 2022-го ми отримали 10,7 мільярда норвезьких крон, 2023-го — 19,9 мільярда, цього року очікуємо ще 15 мільярдів. Про додаткові пускові установки NASAMS уже чули всі.
Туреччина будує завод і сервісний центр для БпЛА Bayraktar TB2, відкриття — 2025-го.
Маленька Північна Македонія надіслала Україні 10 партій військової допомоги, включаючи військову техніку радянських часів (не забули нашу підтримку їхньої боротьби в 1990-ті). Також македонці навчають українських військових і пообіцяли підтримувати Україну далі.
Південна Корея нарощує виробництво критично важливих 155 мм артилерійських снарядів, щоб поповнити західні запаси й безперервно постачати в Україну.
Японія пообіцяла надати Україні $4,5 мільярда та додатково 37 мільйонів доларів у січні цього року.
Станом на кінець жовтня 2023 року загальна військова й гуманітарна допомога від Австралії сягала близько 910 мільйонів австралійських доларів.
Нова Зеландія надала нам військової та гуманітарної допомоги на 80 мільйонів новозеландських доларів.
Головний наш донор, США, від початку російського вторгнення виділили Україні понад $60 мільярдів, зокрема, понад $43 мільярди військової допомоги.
Хто подивився шоу «Старий і Карлсон», той зайвий раз пересвідчився, що росіянам іноземна допомога пече, вони кістьми лягають, намагаючись будь-як зменшити її обсяги. Один зі шляхів — інформаційні операції. Об’єктом атак є насамперед західний політикум, західні еліти й електорат. Чітко можна виділити кілька наративів, навколо котрих роздмухують пристрасті й на емоціях забивають російські пропагандистські цвяхи в західну свідомість. Розглянемо найпоширеніші.
Наратив 1: Допомогу використовують не за призначенням через українську корупцію.
Факт: Інспектори зі США підтвердили, що контроль й облік є, корупція не заважає. Уряд України проводить послідовні й широкомасштабні заходи, аби запобігти нецільовому використанню наданої допомоги. Широко залучені антикорупційні громадські об’єднання.
Хто слідкує за темою, чув, що колишньому й чинному керівникам департаменту Міноборони України, менеджерам компанії «Львівський арсенал» і представнику іноземної компанії оголосили про підозру в спробі розкрадання 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів. Факт є, але до іноземної допомоги жодного стосунку. Зусилля нового керівництва в боротьбі з корупцією західні партнери оцінюють як «агресивні».
Пакет допомоги від США, котрий перебуває в стадії обговорення, передбачає, що 84% грошей підуть американським компаніям і військовим та збройним силам союзників, а Сили оборони України отримають необхідне обладнання й підготовку.
Наратив 2: Україна — нова «вічна війна» США.
Факт: США не беруть участі у війні взагалі. Так збіглося, що Україна веде війну з геополітичним противником США, а ворог мого ворога — мій друг.
У США усвідомлюють, що підтримка України суттєво зменшує ризик виникнення прямого конфлікту з РФ. Також зрозуміло, що перемога Росії над Україною не лише виведе Путіна на нові кордони з НАТО, але й на хвилі імперсько-патріотичного угару невдовзі призведе до вторгнення в якусь країну Альянсу, що потребуватиме від США виконати свої зобов’язання перед союзниками по НАТО.
Також у США розуміють, що від прямої матеріально-технічної допомоги слід переходити до реанімації українського ОПК. Потенціал є, і залучення іноземних інвесторів дозволить реалізувати його.
Наратив 3: Американська допомога Україні знижує бойову готовність ЗС США.
Факт: США модернізують власні ЗС, що, навпаки, підвищує їхню бойову готовність і знижує ризик потенційного конфлікту з РФ.
Підтримка України є інвестицією США у власну національну безпеку. Значна частина коштів, яку виділяють американці, йде на розбудову власного ОПК (вилучені в національних ЗС озброєння, боєприпаси й інші оборонні матеріали потрібно замінити, поповнити новими й новітніми, над чим промисловість і працює, хоча частково й на Сили оборони України теж). Плюс здобутий на фронті досвід, зокрема — бойового застосування й експлуатації техніки, обладнання, боєприпасів, збирають, узагальнюють, щоб покращити зразки всього перерахованого.
Про сумне: багато з того, що передають нам, є зразками попередніх поколінь, часто-густо в сумному технічному стані, іноді взагалі непрацездатне. Але всі випадки Україна виявляє, тоді повертає таке озброєння для ремонту. Потреби Сил оборони України до того ж є потужним допінгом не лише для американської оборонки, але й для ОПК багатьох інших держав, що надають нам військову допомогу.
Наратив 4: США видали Україні «відкритий чек».
Факт: Відверта брехня. Конгрес США виділив на допомогу цілком конкретні суми на абсолютно конкретні цілі.
Допомога, попри запеклу боротьбу, популістську риторику, вибори у 26 країнах-партнерах цього року, триватиме.
Позитив: Міністерство оборони Канади розглядає передачу Україні 70 мм некерованих ракет CRV7 класу «повітря — поверхня». Ракети перебували на озброєнні ЗС Канади з 1970-х до початку 2000-х. Хотіли утилізувати 83 303 штуки, але зробимо це, судячи з усього, ми. Об голови ворогів.
Негатив: Австралія відмовилася передати Україні 45 транспортних вертольотів MHR-90 Taipan, котрі утилізує. Причина досить сумнівна. «Запит від української сторони надійшов через три місяці після початку стратегії утилізації», — заявив Пет Конрой, міністр оборонної промисловості Австралії. Наш посол Василь Мирошниченко бився до останнього, але Канберра рішення не змінила. Українська діаспора в Австралії протестує.
І наостанок. Не варто очікувати, що призначення нового головнокомандувача Збройних сил України раптово відкриє якісь до цього дня невідомі портали й одномоментно фронт отримає епічну кількість зброї та озброєння. Усе постачатимуть відповідно до планів, котрі складають у Рамштайні.