На території Закарпаття проживає вже менш ніж 100 тис. етнічних угорців.
Про це написав у своєму Twitter голова МЗС України Павло Клімкін після зустрічі зі своїм угорським колегою Петером Сійярто.
За словами Клімкіна, між ним і головою зовнішньополітичного відомства Угорщини відбулася "приємна розмова". Він також констатував, що на Закарпатті суттєво поменшало етнічних угорців.
"Міністерську зустріч ОБСЄ завершуємо на позитиві. Приємна розмова з угорським колегою Петером Сійярто. Етнічних угорців на Закарпатті вже не 150 тисяч і навіть не 100 тисяч. Люди полишають регіон. Наше спільне з Угорщиною завдання - підтримати і допомогти громадам", - написав він.
Міністерську зустріч ОБСЄ завершуємо на позитиві. Приємна розмова з угорським колегою Петером Сіярто. Етнічних угорців на Закарпатті вже не 150 тис і навіть не 100 тис. Люди залишають регіон. Наше спільне з Угорщиною завдання - підтримати та допомогти громадам. pic.twitter.com/ciXorD5sfq
— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) December 7, 2017
Як раніше повідомляли, Сійярто під час засідання Ради міністрів ОБСЄ у Відні заявив про необхідність моніторингової місії на Закарпатті. Сьогодні голова МЗС Угорщини озвучив дві умови для врегулювання ситуації навколо закону про освіту.
Тим часом Венеціанська комісія не підтримала мовних претензій Угорщини. Комісія визнала, що стаття 7 закону "Про освіту" є рамковою і буде уточнюватися в законі "Про загальну середню освіту". При цьому Україні рекомендовано продовжити перехідний період для імплементації цієї статті. Зараз передбачено, що вона набирає чинності з 2020 року.
Висновок Венеціанської комісії буде опубліковано орієнтовно в понеділок, 11 грудня.
5 вересня Верховна Рада 255 голосами прийняла закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 28 вересня закон набув чинності.
Закон передбачає, що діти, які підуть у школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу предмети повинні викладатися українською мовою.
Нагадаємо, 6 грудня 11 держав-членів НАТО розкритикували позицію Угорщини в питанні закону про освіту і намір блокувати зближення України з НАТО. Керівники цих країн підписали спільний лист владі Угорщини, в якому вказали, що конфлікт через закон про освіту між Україною і Угорщиною не повинен входити в площину НАТО, а країни альянсу не бачать серйозності цієї проблеми і того, що вона перешкоджає подальшому зближенню України з НАТО.
Крім того, країни НАТО вважають, що дії Угорщини йдуть на шкоду її стратегічним інтересам у регіоні, в тому числі і в питанні стримування Росії, оскільки конфліктна ситуація грає на руку Москві.
До цього повідомляли, що Угорщина наклала вето на скликання комісії Україна - НАТО, запланованої на грудень. У Будапешті заявили, що готові до проведення консультацій з українською стороною, проте не мають наміру миритися з окремими пунктами закону про освіту, які нібито ущемляють права національних меншин.