Звичайний роботяга в центрі поля, який підкорив українських фанатів
Іван Калюжний — футболіст, будьмо відвертими, про якого середньостатистичний українець учора почув уперше. Так, опорний півзахисник виступає у складі «Олександрії», де є беззаперечним гравцем основного складу, однак у збірній України до вчора ще не грав. Навіть у чарти молодих і перспективних не потрапляв.
Кар’єра футболіста, якому вже 26 років, складається доволі чудернацько, з від’їздами до Індії, Ісландії та поверненням до Олександрії. Тому його появу в стартовому складі спрогнозувати було складно. Водночас Сергій Ребров довірився футболісту й випустив опорника з перших хвилин у дебютному матчі. Той не підвів. За інформацією аналітичного центру sofascore, упродовж 90 хвилин гри Калюжний виграв вісім єдиноборств із 13 й три верхові дуелі з чотирьох. Крім того, на рахунку Івана ключовий пас.
В умовах, коли висококласні футболісти Грузії намагаються створити небезпечний момент поряд з нашим штрафним майданчиком, саме Калюжний був тим стовпом, повз якого пройти не вдавалося. Складно виграти боротьбу у футболіста зі зростом майже 190 сантиметрів і вагою 85 кілограмів… Дебютант у матчі з Грузією дійсно, як кажуть, носив рояль за Судаковим і Шапаренком, звільнивши їх від чорнової роботи в захисті. Однак уболівальникам він запам’ятався своїми очима й бажанням грати за країну не на словах, а на полі.
«Зіграти за національну команду було моєю мрією», — сказав він після гри. Не скупився на компліменти футболісту Сергій Ребров. Коуч українців зауважив, що знає Івана ще з часів роботи в «Динамо» (тоді Калюжний був у другій команді киян. — LB.ua), тому не сумнівався в його навичках. Чи зможе футболіст продовжити в тому самому дусі — питання відкрите, але цей поєдинок точно увійде в історію як бенефіс опорного півзахисника, який здивував усіх. І не лише він, на щастя.
Мудрик нагадав, що досі вміє грати у футбол
Нещодавно на LB.ua вийшов матеріал про те, що робити Михайлові Мудрику після відверто провальних двох років у «Челсі». Йожеф Сабо, Сергій Нагорняк і Євген Левченко намагалися проаналізувати проблеми українця й пояснити, як вийти з кризи. Після гри з грузинами склалося враження, що цей текст потрапив безпосередньо до рук Михайла чи навіть швидше до Реброва.
Тренер збірної України дав Михайлові свободу дій, при цьому не звільняючи того від гри в обороні. Мудрик відплатив результатом. По-перше, він забив чудовий гол на 35-й хвилині матчу. Як у кращі часи у складі «Шахтаря», Мишко змістився з флангу в центр і точно вразив кут воріт суперника.
Щобільше, Мудрик не був закріпленим суто на лівому фланзі. За потреби футболіст ішов ближче до центральної зони, розігрував м’яч із Судаковим, Шапаренком і з Калюжним, відтягував на себе футболістів Грузії й справді мав задоволений вигляд. Водночас він стабільно опускався нижче, допомагаючи Матвієнку відбирати м’яч, брав участь у пресингу. Як наслідок, Михайла визнали найкращим гравцем поєдинку.
Після гри він зауважив, що «ми більше хотіли перемогти й зробили це». Крім того, вінгер тактично з’їхав з питання про порівняння з грузином Хвічею Кварацхелією, тим самим визначивши свої орієнтири. Мудрик поставив на перший план команду, а не себе, і це теж важливо.
Як поміститися на одній ділянці поля
Нарешті забули про власне его ще двоє гравців — це Георгій Судаков і Микола Шапаренко. Не те щоб вони були самозакоханими футболістами, які не думають про команду, але в останніх поєдинках відчувалося, що їм складно грати удвох. Поодинці — без перебільшення обдаровані, розумні гравці, але разом хлопцям було складно.
Кожен волів самотужки розпочинати атаки, тягнув на себе з розрізними пасами, тим самим псуючи загальну картину гри. Натомість у матчі з Грузією їм вдалося віднайти баланс, золоту середину в середині поля, даруйте вже за тавтологію. І Шапа, і Жора по черзі протягували м’яч, по черзі ризикували і, найважливіше, шукали один одного на полі. Футбольний розум дозволяв грати комбінаційно й результативно. Так, не все вдавалося, але вчора гравці вперше не затуляли один одного, а навпаки — виштовхували на футбольну сцену. Тому й кожен мав щонайменше один шанс відзначитися голом.
Повернутися до джерел
У підсумку Україна змогла перемогти непросту команду Грузії, яка вже встигла пошуміти на Чемпіонаті Європи й очолила групу 1 у Лізі націй. Секрет полягає у простоті й балансі. Так, у складі збірної України грає чимало футболістів з кращих ліг світу, так, ми говоримо про «золоте покоління українського футболу», але все це нічого не вартує без основи.
Українська збірна завжди вирізнялася працелюбністю й самовіддачею, без яких ні швидкий Мудрик, ні технічні Судаков і Шапаренко, ні потужний Забарний не зможуть гарантувати результат. Ця команда, особливо в умовах війни за незалежність, повинна грати серцем. Учора воно билося в унісон з усіма.
У наступному матчі Україна зіграє проти Чехії. Матч заплановано на 14 жовтня.