Найбільше проваджень із підозрами працівникам Територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки оголосили в великих промислових і прикордонних регіонах, повідомив у інтерв'ю «Цензор.нет» в.о. керівника Національної поліції Максим Цуцкірідзе. В Дніпропетровській області таких проваджень 1900, у Закарпатській області – близько півтори тисячі, понад тисячу – у Волинській, Миколаївській, Одеській областях.
Значна кількість справ відкрита і у Львівській, Вінницькій, Харківській і Сумській областях. Від початку дії воєнного стану слідчі розслідували більш ніж 20 000 кримінальних проваджень за фактами ухилення від призову і мобілізації.
«Тобто це не проблема кількох областей – такі провадження є фактично по всій країні», – сказав керівник Нацполу.
Близько 80 % керівників ТЦК, стосовно яких ведуть слідство, очолюють районні центри. Є непоодинокі випадки участі посадовців ТЦК у злочинних групах спільно з цивільними.
Цуцкірідзе додав, що лише упродовж поточного року від ТЦК та СП до поліції надійшло понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову за мобілізацією.
«Це велика спільна робота, де важливі постійний обмін інформацією і чітка взаємодія між усіма, хто за неї відповідає. Так само ми працюємо разом, коли виявляємо можливі зловживання з боку посадовців ТЦК, ВЛК чи інших структур, залучених до мобілізаційних процесів», – сказав він.
Поліція розслідує і випадки неправомірного бронювання.
«Зараз у межах кримінальних проваджень ми перевіряємо обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних. Одна з поширених схем – фіктивне працевлаштування: людину оформлюють на підприємство, яке має право бронювати працівників, хоча фактично вона там не працює. Є випадки, коли це за гроші організовують посередники або до інформаційних систем і реєстрів вносять недостовірні відомості», – додав керівник Нацполу.
За його словами, найчастіше у провадженнях про незаконне бронювання фігурують комунальні підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також підприємства критичної інфраструктури, зокрема паливно-енергетичного комплексу.