Чи можлива дистанційна деокупація і які вже наслідки для противника
Наслідки роботи вже доволі серйозні для логістики російської армії. Як розповів LB.ua офіцер з управління безпілотними системами корпусу «Азов», перекриття логістики — це перш за все менше постачання боєприпасів і пального. Що впливає на стан справ на передньому краї.
Поки не йде мова, що так відвоюємо частину територій, але противнику вже незатишно, констатує співрозмовник.
«Станом на зараз ми можемо брати під вогневий контроль території на відстані до 160 км від ЛБЗ. Ми не можемо вважати ці території відвойованими, доки з наших земель не вибито останнього загарбника, але можемо стверджувати, що на відстані 160 км жоден окупант не почуватиметься в безпеці. Оскільки використовуємо недорогі засоби, можемо обирати не лише пріоритетні цілі, а й усі об'єкти, які пілот ідентифікує як ворожі», — зазначили в Першому корпусі.
Також зазначили, для роботи по ворожій логістиці підрозділи використовують модернізовані безпілотні авіаційні комплекси Hornet американського виробництва.
Довідка: Hornet — ударний дрон-камікадзе, розроблений американською компанією Perennial Autonomy (також згадується як Swift Beat), яка належить колишньому CEO Google Еріку Шмідту. Безпілотник літакового типу має вбудовану ШІ-систему, яка автоматично розпізнає військові цілі на відео з камери.
Як розповів начальник штабу «Азову» Арсен Дмитрик (Лемко) в нещодавньому інтерв’ю Ukraїner W, такі удари — спільна робота різних підрозділів.
«Коли кажуть, що ми запустили більше дронів, ніж вони — це класно. На полі бою за рівнем БпЛА ми дуже сильно підросли. Корпуси тримають 50–100 км глибини, через що противник змушений відтягувати логістику. Ми контролюємо об’їзну Донецька, в’їзд у Донецьк, логістичний шлях, трасу Маріуполь — Донецьк. Це 150 км. По Донецьку в них уже прийшли накази виводити штаби, вивозити райони зосередження техніки, склади за Донецьк», — зазначив Дмитрик.
Тепер не лише спецслужби
Природно, що розмір сірої зони, або kill-зони, збільшується. Ігор Луценко, військовослужбовець, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки, у коментарі LB.ua зазначив, що на таких територіях фізично війська не присутні, але відбувається суцільне ураження.
«Технічні можливості дронів зростають, і вони зростатимуть далі. Це достатньо очевидний прогноз. Просто раніше подібним займалися в основному представники спецзагонів, спецслужб, які вражали достатньо далеко якісь дуже важливі цілі, за ними полювали, і ми цих відео надивилися багато, — пояснює Луценко. — А от зараз ми вже бачимо, що є стандартна практика «Азову», який спочатку анонсував дронову облогу Донецька, показав основні магістралі й ураження на цих магістралях. Наступна серія відео була присвячена Маріуполю. До Маріуполя найближча точка — десь 120 км від контрольованих нами територій».
Шляхи розвитку
Переважно на такій відстані мішенями стають російські вантажівки. Ворог уже змушений обережно користуватися військовим транспортом, навіть якщо це за 20 км від лінії.
Для цього слід добре налагодити аеророзвідку на таку дальність. Це дорожче і теж ціль для ворожої системи ППО, каже Ігор Луценко.
«Або летіти навмання безпосередньо літаком-камікадзе, над дорогами і, щось там побачивши, атакувати. Це такий достатньо серйозний процес, я не думаю, що нинішні [підрозділи], навіть «Азов», заточені саме під таку роботу у своїй штатній структурі. Маю на увазі достатню кількість засобів, операторів для того, щоб контролювати весь Маріуполь. Але ми до цього йдемо», — каже він.
Водночас інші методи розвідки здатні допомогти виявити стаціонарні цілі, переконаний Ігор Луценко.
За його словами, якщо такі удари й надалі будуть успішними, буде можливість розвивати цей напрямок. Але під це треба виділити тисячі людей, «щоб весь простір від Азовського моря і до контрольованих нами територій на півдні України був під нашим ураженням».
«Якщо ми побачимо, що це дійсно працює, то буде легше переконати вище командування виділити більше людей і платити їм належні зарплати. Бо оператор [таких БпЛА] не факт, що отримує стільки само, скільки його колега-ефпевешник, який щось вражає на передньому краї», — міркує Луценко.
На його думку, для розвитку сфери потрібен запит з боку держави до виробників виготовляти системи, які дозволяють суцільно блокувати логістику армії РФ на півдні.
«І не тільки півдні, але й південь — це було б дуже знаково, ми бачимо, наскільки це резонансно в "Азову". І в нас зараз є для цього всі можливості: системи зв’язку непогано працюють на означених територіях, на відміну від ситуації в противника. Їм доводиться набагато більше зусиль витрачати, щоб вибудовувати якісь там Mesh-мережі. Я, чесно кажучи, переконаний, що кепські справи у росіян зараз завдяки відрізаному зв’язку. Бо в нинішній дроновій війні Starlink — це альфа й омега», — зазначає військовий.
Як протидіють росіяни
Останнім часом російські воєнкори в соцмережах часто скаржаться на удари українських військ новими дронами, адже це суттєво ускладнює армії РФ постачання на передову. Скаржаться, що вздовж трас поблизу Маріуполя російські вантажівки вже не можуть пересуватися безпечно. Що вже не допомагає РЕБ, бо дрони працюють на супутниковому зв’язку.
За словами Ігоря Луценка, російські військові намагаються протидіяти, а найбільша небезпека — це їхні дрони-перехоплювачі.
«У них там теж така достатньо жвава робота в цій сфері, бо ми бачимо відео, де вони залучають цікаві системи. Мають свої радари. Відповідно, принаймні в зоні біля лінії бойового зіткнення їхні екіпажі небезпечні для нас. Тому треба цю зону якось тихенько, акуратно проходити — або на великій висоті, або ще якось. І також треба працювати проти їхніх радарів, це мусить бути окрема гілка нашої еволюції», — пояснює Луценко.
І ця гілка має працювати на зниження щільності зенітних екіпажів ворога, вважає він.
Водночас росіяни можуть почати прикривати роботою таких екіпажів свої логістичні шляхи. Це не означає, що вони перестануть бути вразливими, але засобів може знадобитися в такому разі більше, зазначає Луценко.
«Треба буде прискорити свою роботу, залітати на одну ціль двома-трьома дронами. Щоб якщо їхні перехоплювачі зіб’ють один чи два, то третій все одно спрацював би», — міркує військовослужбовець.
