ГоловнаСуспільствоЖиття

Медійні організації закликають Нацраду до мораторію на перевірки реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті

Автори заяви вважають, що мораторій має діяти до моменту вироблення прозорих критеріїв розмежування онлайн-медіа та каналів в соціальних мережах і на цифрових платформах.

Медійні організації закликають Нацраду до мораторію на перевірки реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті
Фото: Нацрада з питань телебачення і радіомовлення

Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа та українські медійні організації закликали Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення запровадити мораторій на перевірки та застосування санкцій щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті. Про це повідомляє Інститут масової інформації. 

У спільній заяві медійна спільнота наголошує на необхідності правової визначеності для онлайн-медіа, YouTube-каналів, TikTok-акаунтів, сторінок у соціальних мережах та інших цифрових майданчиків, що містять відеоконтент.

Автори заяви вважають, що мораторій має діяти до моменту вироблення прозорих, передбачуваних і погоджених з ринком критеріїв розмежування онлайн-медіа, нелінійних аудіовізуальних медіасервісів та дистрибуційних каналів медіа в соціальних мережах і на цифрових платформах.

“Україна рухається до Європейського Союзу, і медійне регулювання має відповідати європейській логіці. Тобто бути прозорим, передбачуваним, пропорційним і спрямованим на захист медіаплюралізму, а не на створення надмірного адміністративного тиску”, – йдеться у заяві.

Нацраду закликають

  1. Запровадити мораторій на перевірки та санкції щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті до вироблення прозорих і погоджених із ринком критеріїв.
  2. Утриматися від вимог реєструвати кожну платформу поширення контенту як окремий медіасервіс, якщо вона є дистрибуційним каналом одного медіа під єдиним редакційним контролем. Поняття “дистрибуційний майданчик” є змістовним розкриттям “технології надання медіасервісу” за п. 10 ст. 63 Закону України “Про медіа”, який вже зараз дозволяє реєструвати кілька технологій однією заявою зі сплатою збору як за одне медіа. 
  3. Розпочати консультації з медіаринком, органами спільного регулювання, профільними громадськими організаціями, регіональними медіа та експертним середовищем.
  4. Гарантувати перехідний період після ухвалення відповідних критеріїв, щоб медіа могли привести свою діяльність у відповідність до нових вимог без тиску і ризику негайних штрафів.

Автори заяви наголошують, що регулювання медіа має захищати суспільний інтерес, а не створювати хаос, страх і правову невизначеність. Активні редакції, які розвивають нові формати й шукають аудиторію на сучасних платформах, є частиною стійкості української демократії під час війни і розраховують на підтримку держави.