ГоловнаСуспільствоВійна

Проблема в деталях. Як українські виробники FPV вирішують проблеми з китайськими запчастинами

Іван Овчарик почав складати дрони у вересні минулого року, згодом записав серію відеолекцій для тих, хто теж хоче долучитися до справи. Нині в його чаті близько 300 людей, які переглянули відео й склали бодай один коптер — так з'явився проєкт «Дрон у кожну хату».

«Зараз до команди додається менше людей, але дронів стає більше. Бо більше виробляють ті, хто прийшов раніше. У нас є ті, хто збирає вже свій 15-й коптер», — розповідає Іван.

У відеоуроках він розказує про будову дронів, прошивку й налаштування. А також які комплектуючі потрібні, щоб створити власний коптер. Запчастини, а точніше їхня відсутність чи не найпроблемніший момент у цьому.

LB.ua розпитав Івана та ще кількох українців, які складають FPV, що нині з деталями на ринку, чи є заміна китайським, чи є надія на українського виробника, а також чи погіршують цю ситуацію проєкти на кшталт Іванового чи «Народний FPV» від Victory Drones.

Замовити запчастини

Проєкт Івана працює так: людина переглядає його лекції і за бажання й фінансової можливості замовляє комплектуючі. У чаті спільноти підкажуть, які якісніші, адже і «китай» буває різним. Поділяться інформацією, які магазини перевірені — і китайські, і європейські, і українські.

Іван Овчарик і зібрані ним дрони
Фото: facebook/Іван Овчарик
Іван Овчарик і зібрані ним дрони

«Ми стараємося збирати з якісних комплектуючих. Тобто в середньому наш дрон дорожчий, але ми не женемося за найдешевшими запчастинами», — пояснює організатор проєкту.

Масштабних закупівель, про запас, каже, майже не здійснюють. 

«У людини є певна сума, на яку вона може зробити певну кількість дронів. Замовляє запчастини, чекає три тижні й тоді починає збірку», — пояснює Іван. 

У проєкті «Дрон у кожну хату» працюють із FPV типів камікадзе й бомбер. Команда Івана складає близько 60 коптерів щомісяця, передає їх військовим.

Компанія First contact Валерія Боровика виготовляє FPV мультироторного типу — їхній БпЛА «Оса» використовують не тільки як бомбер, він здатен і зависати над об’єктом, виконувати завдання зі спеціальними засобами зв’язку. Можливості виробництва — до 1 000 одиниць за місяць.

Високо-пілотажний БпЛА ОСА
Фото: firstcontact.biz
Високо-пілотажний БпЛА ОСА

Комплектуючі замовляють напряму з Китаю.

«У нас є людина, яка за кордоном сидить і щільно працює з китайцями. Там само перевіряють ці деталі, відбраковують і надсилають нам», — пояснює Валерій.

Валерій Боровик
Фото: detector.media
Валерій Боровик

У виробників коптерів, чий обсяг сягає десятків тисяч одиниць на місяць, робота йде вже не з дрібними магазинами на AliExpress, а напряму з китайськими заводами. Наприклад, як розповідав виданню УП засновник TAF Drones Олександр Яковенко, якось він хотів домовитися з китайським підприємством, котре випускало мотори для БпЛА, щоб усі 100 000 штук продукції щомісяця постачали саме TAF Drones. Та поки домовлялися, каже, цей завод викупили росіяни.

Нестача комплектуючих

Проблема з браком деталей є, і вона постійна, зазначає Валерій Боровик.

«Довго йдуть постачання з Китаю. Плюс продавець часто в першу чергу закриває російські замовлення», — пояснює він.

Мова про контролери, відеоприймачі, мотори.

Іван Овчарик каже, що проблеми виникають хвилями — то один компонент випадає з доступності, то інший. У жовтні була нестача моторів, нині проблеми зі стеком — платами, які регулюють оберти моторів і літний контролер. Тому доводиться шукати або аналог, або інший майданчик, де його можна придбати.

Віолетта Олійник, яка взялася складати коптери після відеолекцій Івана (про її майстерню ми писали раніше), пояснює на прикладі відеопередавачів:

Віолета Олійник
Фото: з твіттер-акаунту Віолетти
Віолета Олійник

«Ось є відеопередавачі Rush solo max: дефіцит зберігається, офіційно виробник повідомив, що цей його товар зараз узагалі не продають на AliExpress і з'явиться він десь у червні. Але цей дефіцит закривають інші китайські копії, мої колеги перевіряли їх — потужність зв'язку ідентична. Тому надіюся, що ціни теж трішки впадуть», — зазначає Віолетта.

Іван додає, що ситуація на AliExpress динамічна.

«Наприклад, про стеки я спілкувався з китайцями, то кажуть, що через тиждень знову їм багато на продаж видадуть і ця проблема піде», — пояснює він.

Максим Шеремет, київський інженер, засновник лабораторії «Дронарня», переконує, що вони не мають проблем із закупівлею будь-чого. Питання тільки часу й суми.

Максим Шеремет
Фото: facebook/Maxim Sheremet
Максим Шеремет

«Інформація про початок нестачі деталей стосується великих підприємств, які випускають більш ніж 10 000 дронів на місяць. У нас таких проблем поки що немає», — додає він.

Причини нестачі

Усі спікери сходяться на думці — війна і високий попит з боку і України, і Росії. Хоча не виключено, що й інші країни купують, досліджуючи питання бойового використання FPV.

«Ніхто не очікував такого напливу охочих купувати дрони. Війна цей ринок, який був чисто хобі, спортивним, розвинула до неймовірних масштабів. Тому проблема з'явилася якраз тоді, коли виникла сама історія із застосування FPV на війні», — пояснює Валерій Боровик.

Іван Овчарик вважає, що проблема точно не в дронах, які складають удома.

«Навіть коли я починав, у жовтні, то вже були проблеми з моторами. І це ще не було такої хвилі популярності. Тому я особисто не бачу проблем, що більше людей стало збирати. Тут кількості зовсім не ті», — обґрунтовує він.

Із цим погоджується й Ігор Луценко, засновник Центру підтримки аеророзвідки. Розказує на прикладі проєкту від Victory Drones.

Ігор Луценко
Фото: facebook/Ihor Lutsenko
Ігор Луценко

«Темп виробництва дронів за програмою "Народний FPV" — це приблизно 100 штук на місяць. Темп випуску всіма виробниками в Україні — від 50 до 100 000 штук на місяць. Я думаю, усе тут очевидно», — зазначає він.

Якість збірки

Якщо говорити про якість «кухонних» дронів, на які йдуть дефіцитні запчастини, Іван Овчарик запевняє, що особисто перевіряє все, що складають учасники спільноти «Дрон у кожну хату». Він дивиться на надійність збірки, організовує коптеру обліт, налаштовує, аби військовим не доводилося перепаювати щось на позиціях.

«Зараз до команди додається менше людей, але дронів стає більше. Бо більше виробляють ті, хто прийшов раніше. Хтось склав один коптер, і на цьому все, а хтось уже 15-й дрон збирає. Людина, яка склала свій перший дрон й отримала фідбек від військових, з великою ймовірністю збере ще декілька дронів. А фідбек усякий буває, хоча переважно позитивний», — пояснює Іван.

Дрони виготовлені Іваном Овчариком
Фото: facebook/Іван Овчарик
Дрони виготовлені Іваном Овчариком

Та й те, що в їхньому чаті близько 300 людей, не означає, що всі вони активні. З них лише десятки складають коптери.

«Є троє-четверо, хто взагалі пішов у своє мінівиробництво і збирає десятками на місяць», — додає організатор проєкту.

Якщо говорити про «Народний FPV» від Victory Drones — тут теж зі студентами працюють фахівці, яким ті надсилають свої вироби на перевірку. Нині, звітують, сертифікат курсу отримали близько 5 000 учасників. Але не всі з них бралися за складання коптерів.

«Уже більш як 500 дронів або передані нам, або у процесі передачі, і ми щодня отримуємо нові. Передаємо дрони на тих військових, які проходять фахову підготовку в нашому навчальному центрі, а після цього їдуть використовувати їх у бойових умовах. Так техніку отримують висококваліфіковані спеціалісти», — пояснювали організатори в інтерв'ю виданню «Фокус».

Інженерна школа з виготовлення дронів Максима Шеремета
Фото: facebook/Maxim Sheremet
Інженерна школа з виготовлення дронів Максима Шеремета

Вітчизняне виробництво запчастин

Українці вже намагаються вирішити проблему шляхом «зроби сам». Компанія Валерія Боровика, наприклад, проінвестувала у випуск моторів. Через декілька місяців планують показати якийсь промисловий обсяг і перейти на власну комплектацію. До того ж хочуть виготовляти пропелери, не виключають і контролерів.

«Практично все можна випускати в Україні, крім чипів, камер, GPS-модулів. Скажімо так, для виробництва майже всього, що пов'язане з електронікою, потрібні сотні мільйонів інвестицій», — пояснює Валерій.

Іван Овчарик зазначає, що залежності від китайських комплектуючих наразі не позбутися. Навіть локальне виробництво все одно матиме зв’язок з Китаєм.

Іван Овчарик
Фото: facebook/Іван Овчарик
Іван Овчарик

«Можливі два варіанти: запчастину виготовляють повністю в Китаї під українське замовлення або плати роблять у Китаї, комплектуючі — Китай/інший світ, збірка — в Україні. Далі прошивка і тест в Україні. Це дасть можливість витримувати більш-менш нормальну ціну. Бо якщо робити в Європі, то ціна буде втроє-вп'ятеро вищою, а це нікому нецікаво, поки буде можливість купувати з Китаю», — каже він.

Тому поки що українські комплектуючі — це радше альтернатива, а не повноцінна заміна, адже ніхто не робить запчастин десятками тисяч. 

«А сенс інвестувати у виробництво є, тому що це все ж стратегічна промисловість і ми маємо бути менш залежними від когось іншого. Хотілося б вітчизняного відеопередавача. Ну а щодо камери — не знаю, чи ми до цього дійдемо. Це складніше й буде або дуже дорого, або поганої якості», — додає Іван.

Фото: facebook/Maxim Sheremet

Катерина АмелінаКатерина Амеліна, кореспондентка LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram