Халюк Байрактар, генеральний директор компанії "Baykar Makina" (Туреччина): "Повномасштабна війна започаткувала нову фазу взаємодії"
– Туреччина і Україна є давніми партнерами, і наша компанія має довгу історію співпраці з Україною. Повномасштабна війна започаткувала нову фазу взаємодії – це досить масштабна кампанія.
Відповідно до того, як виникають нові технології, ми фокусуємося на розширенні спектра і робимо все, щоб вони були ефективнішими. Як зазначав Ерік Шмідт, високі результати в Україні та інших державах дає мережування – серійне виробництво в мережі однотипних моделей.
Ми намагаємося створити базу, щоб локалізувати ці технології в Україні. Звісно, потрібні час і навички, адже вироблена в Туреччині техніка повинна пройти випробування і відповідати умовам вашої країни.
Щодо взаємодії з Польщею, Литвою, то виділили вже чималий бюджет на реалізацію спільних проєктів. Витискаємо максимум з бюджету на закупівлі.
Бачили, що завдяки спільній підтримці завдано удару по російських потужностях.
Серед головних напрямків співпраці також будівництво в Україні центру обслуговування – 100 млн доларів і півтора року на спорудження. Викликом є і створення ланцюжків постачання, і налагодження взаємодії, що не завжди вдається.
"Baykar" виробляє ударні безпілотні комплекси "Bayraktar". Компанія декілька разів безкоштовно передавала ці БпЛА Силам оборони, а також погодилася звести на українській території завод з виробництва безпілотників.
Андрій Фіалковський, генеральний директор компанії "Skaeton": "Ми не можемо функціонувати без партнерства"
– Насправді війна триває майже десять років. Мусимо працювати за таких умов, зокрема з партнерами, які дозволяють скористатися своїми напрацюваннями. Бачення цілі, її досягнення, плюс докорінне розуміння механізмів дії справді можуть підвищити обороноздатність.
Без партнерства ми не зможемо функціонувати, на українському ринку вже виробили певні моделі, але потребуємо певних комплектуючих із країн-компаньйонів.
Постійно посилюємо свій ресурс, що доводять результати останніх трьох років. Порівняно з тим, що випускали десять років тому, обсяги суттєво побільшали. Маємо можливість розширити виробництво в Україні, але це вимагає коштів. Необхідно робити це за підтримки партнерів, адже Україні потрібна зброя.
"Skaeton" – авіаційна компанія, заснована групою інженерів і пілотів 2006 року. Розробляє і виводить на ринок інноваційні високотехнологічні продукти. Сертифікована як розробник і виробник авіаційної продукції. Випускає оперативно-тактичні безпілотники.
Антон Скрипник, генеральний директор української компанії "Roboneers": "Щоп’ятниці від нас на фронт іде нова партія"
– Отже, ми говоримо про мілітаризацію, скажімо так, української оборони. Що робимо ми? Роботизовані комплекси, щоб нищити ворога. Головний виклик при цьому – випускати продукцію швидко. Наприклад, щоп’ятниці від нас на фронт іде нова партія. Це означає, що не маємо заморожених версій. І це також означає, що якщо заморозити певну версію, не враховуючи модифікації, які є вимогою сьогодення, не можна буде рухатися вперед.
Інший урок, який ми отримали, – маємо реальний зворотний зв'язок. Команди науково-дослідного сегмента завжди хотіли працювати з новітніми технологіями, залучати не лише штучний інтелект. Далеко не завжди прагнули суперпуперпрограмного забезпечення – радше якихось простих речей, котрі легко використовувати і при цьому з більшою точністю.
Завдяки постійному зворотному зв'язку ми переосмислюємо концепцію виробництва так, щоб лінії випуску були стабільними і збільшувалися. Адже за допомогою роботів можемо боротися з ворогом, зберігаючи життя наших оборонців.
Основний меседж кожному є дуже простим. Будьмо згуртованими в нашому бізнес-середовищі. Створюймо партнерства, працюймо по траєкторіях, розроблених для наших підприємств. Цікавих підходів до взаємодії вистачає.
Компанія "Roboneers" виготовляє наземні роботизовані комплекси, що можуть йти за визначеними підрозділами на полі бою і нести не тільки спеціально обладнане спорядження, але й окреме військове. Серед розробок – бойовий модуль "Шабля", який незалежно від погоди підвищує захисні та бойові можливості сторони. Ще одна розробка – системи ситуаційної обізнаності, що полегшують ведення бойових дій на тактичному рівні: від солдатів у польових умовах до штабу батальйону та бригади.
Юрі Пайюсте, директор з досліджень та розробки "Milrem Robotics" (Естонія): "Виробники в Україні є конкурентоздатними, адже мають відгуки з поля бою"
– Якщо говорити про потрібні зміни, то, скажімо, в повітрі українці можуть бути конкурентоздатними. Щодо наземного бою, то боятися є чого, можливості поки що не зовсім зіставні. І багато залежить від того, як українська армія буде озброєна. Ці технології наразі на ранній стадії розвитку.
При цьому хочу сказати, що далеко не так складно розвивати нові технології, двигуни, контроль за віддаленими об'єктами за допомогою програмного забезпечення. Або вдосконалювати інші ролі, які виконують надземні системи. Позаяк цілі в наших специфікаціях не зовсім чітко означені, ми співпрацюємо з різними системами та платформами. Загалом поточна ситуація насправді не дає чітких вимог до техніки, з якою треба виходити на ворога. Отже, слід розробляти техніку так, щоб мати змогу спрогнозувати наші потреби.
Фактично націлюємося на заміщення попередніх одиниць озброєння новішими моделями. Наразі виробляються сотні платформ. Це створює відповідний ефект нарощення військових спроможностей. Автоматизація платформ полегшує виконання певних задач.
Корисно вміти локалізувати потреби та рішення. До слова, виробники в Україні є конкурентоздатними, адже мають відгуки з поля бою. І будь-хто, хто виробляє ці системи, націлений на боротьбу, на нарощення кількості безпілотників, інших літальних апаратів тощо. Крім того, ваші військові борються з вірою в перемогу, питання лише в тому, наскільки вони готові до інновацій.
Наші збройні сили рухаються, як правило, повільно. І мій досвід свідчить, що використання інновацій пришвидшить процеси на полі бою.
Позаяк технології минулого дещо застаріли, модернізація на часі. Тому Україна в досить вигідній позиції, коли нові бойові одиниці будуть оснащені сучасною технікою.
Отже, в Україні участь західних партнерів допомагає зрозуміти суть технологій, як вони вплинуть у разі заміщення окремих комплектуючих. До того ж дається взнаки досвід партнерів.
"Milrem Robotics" спеціалізується на розробці наземних безпілотних платформ.
Ярослав Калінін, директор "Інфозахисту": "Нашою суперсилою є люди"
– Перш за все хочеться подякувати захисникам України, адже без них не зміг би сьогодні взяти участь у цій панельній дискусії. Крім того, хотілося б подякувати всім партнерам України за те, що допомогли з доправленням зброї.
Щодо електронної війни, війни РЕБ, то це частина невидимого і певною мірою засекреченого світу. Ми реалізуємо чотири гарантійні проєкти і впродовж останніх двох років утілювали програму з європейськими партнерами.
Хочу наголосити, що нашою суперсилою є люди. Мотивовані люди, які здобувають специфічні військові знання безпосередньо на фронті; інженери, відомі у світі ІТ-фахівці, які є флагманами IT-рішень на глобальних ринках. Тобто моя рекомендація – вивчити український ринок інженерів, які мають бути високомотивованими вирішувати завдання. Допомога інститутів, університетів, різноманітних науково-дослідних організацій також може бути дуже корисною. Тут, в Україні, ми будемо дуже вдячні за вашу допомогу, за те, що поділилися знаннями.
Потрібно також серйозніше ставитися до надання послуг, локалізації тощо. Додатковий, найпростіший і найефективніший крок – локалізація заходів з навчання, модернізації, підтримки та ремонту засобів іноземних виробників на потужностях локальних українських компаній. Важливі стратегічні інвестиції в підготовку фахівців, а саме – інвестиції у вищі технічні та профільні навчальні заклади.
Ми також у майбутньому зможемо дати нагоду долучитися до хабу, центру, який підвищуватиме готовність до бою.
Кілька років тому ми ще не дивилися на світ через ту призму, через яку дивимося сьогодні. Думаю, впродовж кількох років взаємодії зможемо вийти на нові висоти.
Отже, всім успіхів. Дякую.
"Інфозахист" створює комплекс радіотехнічної розвідки повітряного базування. Виготовляє засоби радіорозвідки та РЕБ, що допомагають боротися з російськими безпілотниками.
Томас Ейсет Мунхольм, генеральний директор "Weibel Scientific" (Данія): "Не можна бути певними в успіху на 100%, потрібні технології і рішення, які закривають потреби на 90%"
– Дякую дуже за те, що надали можливість сьогодні бути тут. Це велика честь. Очевидно, що тут, в Україні, і ваші сміливі хлопці, і ваша політична воля, усе це справді позначається на успіхах. І мені здається, що це буде запорукою вашого успіху на роки вперед.
Усі досягнення перевіряються війною, і ми сьогодні тут, щоб висловити свою підтримку і щоб компаніям України та компаніям за кордоном було цікаво співпрацювати фінансово. Ось у чому суть. І це далеко не погані новини – реальність.
Ви сміливі, відважно йдете вперед у боротьбі з ворогом. Ваші підходи відрізняються здоровою логікою. Є певні речі, які не працюють, але ви знаєте, як вони мають працювати. І це також треба враховувати.
На мою думку, далеко не кожен проєкт можна назвати викликом, тим, що варто розвивати, а не згорнути. Технології – одне з найважливіших рішень сьогодні.
Цілком очевидно, щоб потрапити на глобальні ринки, слід бути прихильником ризиків. А щоб подолати їх, потрібно любити технології, розуміти, що берете на себе чіткі зобов'язання і виконувати їх.
Ви не можете бути певними в успіху своєї справи на 100%, вам потрібні технології і рішення, які закривають ваші потреби на 90%.
Щодо ланцюжків постачання, то ми ще не адаптувалися до умов. Зрозуміло, що країні потрібне внутрішнє виробництво, і ті продукти, які Україна виробляє, повинні мати попит серед вітчизняних військових.
Нам усім треба стрімко змінюватися, виробляти в десятки разів швидше. Багато західних країн на сьогодні не дуже-то вітають такі сильні трансформації, потрібно враховувати і ці ризики.
Думаю, що Україна на правильному шляху. Отже, ринок має бути тут. Нам потрібні працедавці тут. І нам потрібні інституції, готові до взаємодії.
"Weibel Scientific" – данська компанія з розробки та виготовлення доплерівських радіолокаційних станцій.