У Києві розпочалася церемонія прощання з першим президентом України Леонідом Макаровичем Кравчуком. Вона проходить в Українському домі.
Леонід Кравчук пішов із життя після тривалої хвороби 10 травня. Йому було 88 років.
Близьке до родини першого президента джерело в коментарі LB повідомило, що "ці події (війна в Україні – Ред.) його вбили. Ми до останнього вірили".
Церемонію прощання відвідали, зокрема, президент Володимир Зеленський з першою леді Оленою Зеленською, мер Києва Віталій Кличко, народні депутати.
В останньому інтерв'ю для LB Леонід Кравчук наголосив, що вважає своєю найбільшою помилкою "те, що вірив Росії".
Перший президент України народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин Волинського воєводства (нині Рівненська область). Освіту здобув за спеціальністю "Бухгалтерський облік" в Рівненському кооперативному економіко-правовому технікумі. Згодом закінчив Київський державний університет, де отримав фах викладача суспільних наук (1958), та Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1970). Мав ступінь кандидата економічних наук.
З 1958 року – член КПРС. У 1958-1960 викладав у Чернівецькому фінансовому технікумі. У 1960-1967 був консультантом-методистом Будинку політпросвіти, лектором, помічником секретаря, завідувачем відділу пропаганди і агітації Чернівецького обласного комітету КПУ. У 1990–1991 – член Політбюро ЦК КПУ та Голова Верховної Ради України.
Народний депутат України (1994-2006).
1 грудня 1991 року Леонід Кравчук був обраний президентом України на перших прямих президентських виборах, набравши 61,6% голосів. На дострокових президентських виборах 1994 року (на проведення яких він погодився під тиском масових заворушень літа 1993 року) в другому турі програв Леоніду Кучмі, набрав 45,1% голосів.
Обраний народним депутатом у 1994 році – на довиборах у Теребовлянському мажоритарному окрузі на Тернопільщині. У 1998, залишаючись безпартійним, очолив виборчий список Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Напередодні голосування вступив до СДПУ(о) і привів її до Верховної Ради.
З жовтня 1998 член Політбюро і Політради СДПУ(о). У 2002–2006 очолював фракцію СДПУ(о) у Верховній Раді України.
З 1999 року – співголова Всеукраїнського об'єднання демократичних сил "Злагода". У 2006 очолив список опозиційного блоку "Не так". За підсумками виборів той не подолав 3-відсотковий бар'єр (1,1 %).
У листопаді 2004 року позбавлений звання почесного доктора (Doctor honoris causa) Києво-Могилянської академії за "негромадянську позицію під час Помаранчевої революції".
У липні 2020 на громадських засадах став головою української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання російсько-українського конфлікту на Донбасі. Згодом залишив роботу в делегації через проблеми зі здоров'ям.
29 червня 2021 року Кравчук переніс операцію на серці. Після операції перебував у реанімації та підключений до апарату штучної вентиляції легень. З вересня проходив реабілітацію.