Міністр охорони здоров'я Максим Степанов самостійно визначив постачальника вакцини від коронавірусу для України, перевищивши повноваження.
Про це у соцмережі Facebook написав голова державного підприємства "Медичні закупівлі" Арсен Жумаділов.
За словами Жумаділова, станом на середину грудня 2020 року в світі було законтрактовано 7,25 млрд. доз вакцин.
Він зазначив, що у середньому на 1 людину замовлено 1 дозу вакцини. “Таким чином, для України сьогодні виробники мали б зарезервувати 40 млн. доз вакцин, щоб ми не були в світових аутсайдерах. За винятком 8 млн. доз по COVAX, замовлення на комерційній основі мало б сягнути 32 млн. доз. Натомість станом на 29 грудня мали 0”, – пояснив Жумаділов.
Степанов з весни, протягом всього літа, осені декларував, що веде переговори з виробниками вакцин. У "Медичних закупівлях" вважають, що за цей час потрібно було підписати принаймні 4-5 угод із кількома виробниками, що виробляють вакцини за різними технологіями: РНК/ДНК, інактивований вірус, послаблений вірус, векторна вакцина, білкова вакцина.
Також – прописати чіткий і вичерпний перелік вимог до вакцини, які, в разі невиконання виробником, стають підставою для неприйняття товару.
У разі проведення попередньої оплати щоразу передбачити застосування фінансових інструментів повернення та/або невикористання перерахованих коштів.
Однак тільки 10 грудня МОЗ уповноважило держпідприємство на проведення закупівлі.
21 грудня Степанов повідомив про зрив переговорів з виробниками вакцин, бо "державне підприємство вимагає банківську гарантію на передоплату". Прем’єр-міністр Денис Шмигаль після цього доручив працювати з ринком виключно через МОЗ. Степанов цього ж дня підтвердив, що всі дії щодо закупівлі вакцини мають погоджуватись міністерством.
“Чи-то через нерозуміння специфіки функціонування фінансових інструментів, чи-то із умислом усунути ДП від прямих переговорів, міністр видав цю нашу вимогу до постачальників як загрозу зриву”, – написав Жумаділов.
Він зауважив, що виробник у той ж день був готовий дати банківську гарантію на передоплату.
“Постачальник, який нами був законтрактований зараз (Лекхім), теж надав банківську гарантію на всю суму передоплати. Наразі це є одним з ключових аргументів, чому українці можуть не хвилюватись за кошти”, – додав Жумаділов.
Держслужбовець пояснив, що “вступати у конфронтацію зі Степановим щодо його зловживанням службовим становищем означало, що, громадяни України отримають доступ до вакцини із запізненням у щонайменше два місяці”.
“Тож, виконуючи усне доручення міністра, в наступні дні ми надіслали в МОЗ наші пропозиції правок до договорів про закупівлю вакцини з кількома постачальниками на погодження, як того вимагав Степанов. Станом на ранок 28 грудня ми отримали відповідь та зелене світло лише по одному. З ним і був укладений договір”, – сказав Жумаділов.
Керівник ДП "Медичні закупівлі" вважає, що МОЗ не дотрималося принципу розділення функцій політичного органу та закупівельної агенції задля уникнення зловживання повноваженнями.
“Міністр, по суті, сам визначив постачальника. За моєю інформацією, Україна могла отримати ціну щонайменше на 1 дол. США нижчу від фінальної, якби ДП вело переговори самостійно, створивши конкуретний тиск на постачальника. Станом на сьогодні ми дійсно могли мати вже два контракти, а не один, по двох різних вакцинах”, – пояснив він.
“МОЗ в принципі не повинен займатись закупівлями. Функціонування окремої закупівельної агенції і є запорукою наявності достатньої експертизи, розуміння ринків, організаційної спроможності для реалізації подібних складних закупівель. ДП насправді за кількома договорами вже працює і з Pfizer, і з AstraZeneca по закупівлях онкологічних та інших препаратів”, – підсумував він.
Нагадаємо, Україна отримає вакцину виробництва китайської компанії Sinovac Biotech упродовж 30 днів після реєстрації. Компанія має 7 січня оприлюднити результати клінічних досліджень у Бразилії. Передбачено, що вакцина повинна мати ефективність щонайменше 70%.
Степанов повідомив, що переговори з виробником тривали з вересня 2020 року. Договір підписало українське фармпідприємство "Лекхім".