Сьогодні всесвітньо відомого правозахисника, дисидента і громадського діяча Натана Щаранського оголошено лауреатом премії "Генезис" 2020 року. Нагорода відзначає його видатні заслуги в боротьбі за права людини, політичні свободи та служіння єврейському народу. Премію буде вручено лауреатові на урочистій церемонії в Єрусалимі 18 червня 2020 року. Щорічну премію "Генезис" в розмірі 1 мільйон доларів США присуджують з 2013 року за видатні професійні досягнення, внесок у розвиток людської цивілізації і прихильність єврейським цінностям.
Натан Щаранський став восьмим лауреатом премії. За традицією, що склалася, лауреат передасть премію некомерційним організаціям на благодійні проєкти.
Натан Щаранський був одним із лідерів правозахисного руху в СРСР. Його правозахисна діяльність мала два рівноцінні вектори: дотримання прав людини в СРСР і свобода еміграції радянських євреїв. Він був одним з ініціаторів створення Московської групи з контролю за дотриманням Гельсінкських угод у галузі прав людини (так званої Гельсінкської групи), а також близьким соратником і перекладачем академіка Андрія Сахарова. Отримавши відмову на виїзд до Ізраїлю в 1973 році, Щаранський активно включився в боротьбу за право радянських євреїв на національну ідентичність і свободу еміграції.
У 1977 році Щаранського заарештували за звинуваченням у державній зраді й антирадянській агітації і засудили до 13-річного ув'язнення. Він провів у в'язницях і таборах понад 9 років, відбувши близько половини цього терміну в одиночній камері і більш ніж 400 днів у холодному карцері. Незважаючи на тиск і обіцянку свободи в обмін на публічну відмову від своїх поглядів, Щаранський продовжував вимагати дотримання прав людини в СРСР і свободи виїзду для радянських євреїв.
Незломлений ув'язненням, Щаранський став символом правозахисного руху в СРСР і боротьби радянського єврейства за свободу. У 1986 році в результаті безпрецедентної міжнародної кампанії, організованої його дружиною Авіталь, він вийшов на волю. Звільнення Щаранського стало передвісником початку виїзду євреїв з СРСР, у результаті якого понад мільйон радянських євреїв емігрували до Ізраїлю, і падіння комуністичних режимів у країнах Східної Європи і в Радянському Союзі.
‟Натан Щаранський, безумовно, є одним з найважливіших правозахисників нашої епохи, - заявив Стен Половець, співзасновник і голова Фонду премії "Генезис". - Він безстрашно боровся за права і гідність людей усіх національностей і релігійних переконань. Сьогодні в світі чимало, як і раніше, позбавлені свободи слова, думки і совісті, і навіть у демократичних суспільствах ми вже не можемо автоматично розраховувати на дотримання всіх прав і свобод. Приклад Щаранського, його ідеали і бачення залишаються настільки ж актуальними зараз, як і наприкінці минулого століття, коли він кинув рішучий виклик нелюдському режиму і вийшов з цієї боротьби переможцем".
Щаранський прилетів в Ізраїль у день свого звільнення і протягом декількох десятиліть вів активну громадську і політичну діяльність, у тому числі щодо абсорбції російськомовних іммігрантів. Він був обраний членом Кнесету (парламенту) і займав міністерські посади в чотирьох урядах. У 2006 році Щаранський пішов з політики і в 2009-2018 рр. очолював Єврейське агентство "Сохнут".
Правозахисна діяльність Натана Щаранського відзначена низкою міжнародних нагород. Він один з лише чотирьох лауреатів, які не є громадянами США, удостоєних Золотої медалі конгресу США і Президентської медалі свободи (поряд з Нельсоном Манделою, Матір'ю Терезою і Папою Іваном Павлом II). У 2018 році він став лауреатом Премії Ізраїлю.