Андрій Зінченко, співзасновник ГО “Greencubator”:
– Рішення про об’єднання має, найперше, практичний мотив. Це допоможе виробити стратегію розвитку як енергетики, так і захисту довкілля, оскільки ці дві діяльності насправді між собою тісно пов’язані. У стратегії мають бути бути чітко визначені як енергетичні, так і екологічні показники й цілі. Це важливо, тому що має бути тяглість цієї політики. Тому що коли окремо розробляється екологічна стратегія, а окремо – енергетична, яка не враховує питань по довкіллю, тоді з'являються проблеми.
Стратегія повинна також окреслити період, на який вона працює, які показники зараз, які ми беремо за так звану базову лінію, і сценарії подальшого розвитку. Наразі просто немає якісної процедури прийняття рішень по поступовому переходу на джерела відновлюваної енергетики. Владі треба відверто визнати, на що вона орієнтується, – на дешеву електроенергію чи розподілену генерацію, на максимізації виробництва електроенергії з відновлюючих джерел енергетики чи збільшення власного видобутку, закупівлю газу в ЄС чи наростання енергонезалежності за рахунок побудови наплавних терміналів, наприклад, в одеських портах.
Основний виклик на сьогодні, – вирішення проблеми “енергетичної бідності”, – неспроможності оплачувати газ, гарячу воду та тепло по повній ціні. Ще один важливий напрямок, – розвиток альтернативних джерел енергії (сонячної, вітрової, аеротермальної та інших – LB.ua) і скорочення обсягів парникових викидів. Ринок чекає кроків влади у цьому напрямку, і якщо ці кроки не будуть дружніми до інвестицій, то ми матимемо зупинку ринку відновлюючих джерел енергетики щонайменше на рік. У бідній країні дуже важко продавати таку річ як “якість життя” і “захист довкілля”. Свідчення тому українське Полісся, яке знищили через видобування бурштину; в Маріуполі, Дніпрі, Кривому Розі люди своїми легенями відчувають біду.
Юлія Мельник, експертка 350.org з питань розвитку відновлюваної енергетики у країнах Східної Європи, Кавказу і центральної Азії:
– Об’єднання це добре чи погано? Добре тим, що нове міністерство буде на базі Мінекології, тобто є шанс, що питання енергетики будуть нарешті розглядати через призму довкілля. Погано, що це зробили без консультацій з фаховими громадськими організаціями.
Поки що не зрозуміло, на чому буде фокусуватися нове міністерство в умовах того, що енергетика України один з головних забруднювачів навколишнього середовища. З нашого боку, готові співпрацювати з новим Міністерством задля досягнення головних кліматичних цілей – утримання температури на рівні 1,5°С та переходу України на 100% відновлюваних джерел енергії.
Хоча ми й очікуємо, що кліматична і енергетична політика стане амбітною і пріоритетно для нового міністерства, але також вимагаємо і комплексного підходу до збереження цінних територій українських Карпат та їх біорізноманіття – зокрема, заборони забудови Свидовця та інших цінних природних територій
Впродовж останніх двох років триває активна боротьба за чи не найвищий хребтет українських Карпат, – Свидовець. Там збираються звести туристичний комплекс із 60-ма готелями, ресторанами та аеродромом. Екологи наголошують, що проект будівництва знищить річкову систему Чорної Тиси та порушить природні водні процеси, відтак зникне унікальне місце Закарпаття – LB.ua
Максим Савельєв, науковий співробітник Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ, більше 20 років працював на Чорнобильській АЕС:
– Безумовно, об'єднання міністерства енергетики та Мінекології – двох відомств, які перебувають у конфлікті інтересів, виглядає вкрай новаторським. Очевидно, що в такій конфігурації домінувати буде або енергетичний, або екологічний блок новоствореного міністерства. І тут дуже важливо зрозуміти, на розвиток яких галузей енергетики робить ставку новий уряд. Якщо пріоритети будуть зорієнтовані на розвиток високоінтелектуальної енергетики України з позицій культури безпеки (відсутність якої і призвела до аварії на ЧАЕС в 1986 р.), тоді таке об'єднання міністерств виглядає розумним і виправданим. В Україні цією високоінтелектуальною енергетикою є атомна, яка забезпечує 50% всієї електрогенерації в країні.
Саме в атомній енергетиці і промисловості України досягла визнаного світовою спільнотою високого рівня культури безпеки. Це єдина галузь економіки, де значний час застосовується “ризик-орієнтований підхід” (комплекс заходів, які передбачають моніторинг та оцінювання ризику будь-якого суб'єкта господарювання з метою запобігання надзвичайним ситуаціям – LB.ua). Наслідком цього є мінімальна кількість відхилень від безпечної експлуатації атомних електростанцій України. Тому, якщо проблеми екології країни будуть вирішуватися за допомогою підходів до забезпечення безпеки атомних станцій, – тоді в найближчі кілька років можна буде побачити суттєві позитивні зміни як в екології, так і енергетики країни.