Що трапилось?
«Ситуація критична, люди в паніці, вибухи щосекунди, земля тремтить, потужні залпи, яких не витримують вушні перетинки», – так описав пожежу на артскладі користувач Facebook Стах Возняк, який учора вночі ховався в бомбосховищі за декілька кілометрів від Сальника.
Усе почалось близько 22 години. Загорівся 48-й арсенал військової частини А1119 у місті Калинівка, що на Вінниччині. Загальна площа території складу – 586 га. За даними Міноборони, на складах у Калинівці зберігалося близько 188 тис. тонн боєприпасів (10 тис. умовних вагонів). Серед них – ракети системи залпового вогню «Смерч», «Ураган» і «Град». Втім, за інформацією співрозмовників LB.ua, більшість боєприпасів розміщено в підземеллях складу, а детонація відбувалася на майданчиках на поверхні. Тому поки що важко говорити про конкретні втрати боєприпасів.
У Генштабі заявили, що пожежа охопила 10% території складу, а вибухали танкові боєприпаси 122-го і 125-го калібру.
За повідомленням ДСНС, пожежу відрядили гасити 691 рятувальника з ДСНС, Нацполіції, Нацгвардії та Міноборони. Було застосовано 149 одиниць техніки – у тому числі танки, пожежні автомобілі та літаки.
У зв'язку з пожежею закрили повітряний простір у радіусі 50 км від зони займання, "Укрзалізниця" змінила маршрути 47 потягів.
Також закрито рух для всіх видів транспорту на автодорозі М-21 (Житомир – Могилів-Подільський).
Відімкнено лінії електропередач Калинівка – УкрФлора та Калинівка – Лаврівка, газопостачання в селах Дорожнє, Медвідка і Лаврівка.
О 10:30 27 вересня вогонь вдалося погасити.
З Калинівки і сіл Павлівка і Сальник евакуювали понад 30 тисяч осіб. У тому числі з центральної районної лікарні вивезли 180 хворих.
Найбільше, за даними волонтерів, постраждали жителі села Павлівка.
Волонтер Микола Панченко з організації «SOS Вінниця-Калинівка» повідомив LB.ua, що вони отримали більш ніж півсотні заявок про допомогу від людей - зокрема це старші люди, котрі переховуються у підвалах у Павлівці і бояться виходити на вулицю.
«Ми не отримали підтвердження про порятунок усіх мешканців Калинівки, які були в списках зниклих, однак кілька осіб із цього списку зараз у безпеці. Також надходили ще сьогодні вранці дані про постраждалих у Павлівці. І навіть зараз, під час написання відповіді вам, прийшла заявка на допомогу в Павлівці. Тому ситуація, на нашу думку, залишається складною, волонтерів не пускають, а держава не справляється», – стверджує він.
Основна версія – диверсія
Військова прокуратура відкрила за фактом пожежі кримінальне провадження за статтею 113 ККУ (диверсія).
Наразі це основна офіційна версія трагедії. Першим про те, що склад підпалили ззовні, повідомив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
«Поки попередньо ми вважаємо, фахівці вважають, що це не самозаймання, тобто була зовнішня причина», – заявив він.
За кілька годин слова Гройсмана підтвердив радник президента Юрій Бірюков. Він стверджує, що один з бійців бачив, як незадовго до вибуху над складом пролетів безпілотник.
«Боєць з одного з постів устиг доповісти про дивний звук. Через кілька секунд почалися розриви на відкритому майданчику. Периметр охоронявся надійно, так що так – схоже на безпілотник. І так, СБУ намагалася перехопити. Кажуть, неофіційно, що когось навіть затримали напередодні. Але хтось прорвався», – написав він у Facebook.
Хто відповість?
Керівник управління зв'язків із громадськістю Генштабу ЗСУ Богдан Сеник сказав в ефірі «112 каналу», що відповідальність за подію нестиме командир військової частини.
Юридично відповідальність дійсно несе командир об'єкта, погоджується заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Михайло Самусь.
«Командири завжди відповідають за все майно і несуть усю відповідальність за режим об’єкта і допуск на нього. Далі буде проведено розслідування. Якщо виявиться, що це дійсно була зовнішня атака з використанням безпілотників і командир не мав фізичних засобів протидії, наприклад, не було передбачено периметра, який би здійснював охорону і протидію безпілотникам, не було засобів електронної протидії безпілотникам, тоді треба розбиратись, чому не було периметра, чи командир пропонував здійснювати такі заходи», – каже він.
Експерт вважає, що вибух у Калинівці – лише один з проявів нереформованої пострадянської системи.
Самусь наголошує – від вибухів на артскладах не застрахований ніхто: нещодавно під Прагою стався схожий випадок на об'єкті зберігання й утилізації боєприпасів.
Водночас ризик подібних трагедій підвищується через невідповідність наших військових частин і складів стандартам НАТО. Наприклад, сховище в Калинівці відкрите, а норми завантаження складу перевищено в кілька разів.
«Наші склади не відповідають стандартам НАТО. Значна частина боєприпасів зберігається на відкритих майданчиках. Відповідно, відкривається більше можливостей і для атаки безпілотників на боєприпаси, і для агентурного проникнення диверсійних груп. Ми перебуваємо у стані війни. Згідно зі стандартами НАТО, боєприпаси мають перебувати в закритих приміщеннях підвищеного захисту, має бути відпрацьована протидія безпілотним апаратам і контррозвідувальна система підвищеного рівня», – наголошує експерт.
Окрім цього, у країнах НАТО прийнято здійснювати регулярну ротацію керівництва будь-яких об’єктів ЗС. «Коли приходить нова людина, яка має нові амбіції і погляди, вона вдосконалює систему. Нема такого, що одна людина 10 років сидить на місці і там уже вибудувана своя система», – додає він.
Депутат від НФ Антон Геращенко вважає, що пожежа виникла внаслідок службової недбалості і відповісти за це мають голова Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко і його заступник.
«Те, що сталося вчора на складі боєприпасів у Калинівці – це військова катастрофа, відповідальність за яку повинен понести не «фунт» і не «стрілочник», а голова Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко та його заступник, який відповідає за збереження військових складів.
Цей стратегічний склад, слідом за Балаклійським і Сватівським військовими складами, перетворився в ніщо через тотальну безкарність вищого військового керівництва Збройних Сил України за попередні катастрофи. Місце Віктора Муженка повинен зайняти молодий і відповідальний офіцер Збройних Сил, який повинен очолити процес справжньої, а не фейкової реформи нашої Армії і Флоту», – написав він у Facebook.
Антон Геращенко запропонував Комітету з питань національної безпеки і оборони на найближчому засіданні розглянути питання про звернення до Верховного Головнокомандувача Президента України Петра Порошенка з пропозицією відправити у відставку голову Генерального штабу Віктора Муженка і його заступника, відповідального за збереження і безпеку військових складів.
Нардеп від «Самопомочі» Тарас Пастух також вважає, що відповідальність за пожежу мають нести безпосередньо керівництво Генштабу та СБУ.
«Генштаб має забезпечувати збереження таких складів, особливо під час війни, відпрацювати всі заходи безпеки. А СБУ має забезпечувати контррозвідувальні заходи. І, на жаль, у цьому плані їхня робота провалена», – констатує він.
Системна проблема
Пожежа на Вінниччині далеко не перша. Тільки цього року відбулося кілька пожеж на стратегічних складах боєприпасів України.
22 вересня на складах боєприпасів у районі села Малоянісоль (36 км від Маріуполя) також гриміли вибухи. Виявилось, що на сільськогосподарському полі сталася пожежа, вогонь перекинувся на територію військової частини, де розташований вказаний склад боєприпасів.
23 березня на території найбільшого в Україні військового складу Міністерства оборони в Балаклії Харківської області виникла пожежа з подальшою детонацією танкових і артилерійських снарядів 125 і 152 мм. За даними військової прокуратури, причиною пожежі стала диверсія.
На складі зберігалося 138 тис. тонн боєприпасів. За словами міністра оборони Степана Полторака, пожежа знищила 70% із них.
Тоді через вибухи боєприпасів у місті Балаклія в Харківській області народні депутати вимагали відсторонити начальника Генерального штабу. Слідство не завершене. 6 червня парламентер Центру сприяння та звільнення полонених і заручників при СБУ Юрій Тандіт заявив, що «зовсім скоро буде заява про перебіг розслідування справи», і тому він не може розкривати деталі. Поки що, втім, конкретної інформації про причини вибуху немає.
25 жовтня 2015 року у Сватовому Луганської області загорілися склади боєприпасами — цей випадок став найгучнішим. Тоді вибухи стали причиною смерті чотирьох людей. На складах зберігалося майже 3,5 тис. тонн боєприпасів. Пожежу ліквідували через добу. Проте потім періодично виникали осередки загоряння і вибухи. Причиною пожежі на складі боєприпасів у Сватовому стала недбалість посадових осіб, зокрема начальника цього складу.
Пізніше воєнний прокурор Анатолій Матіос заявив в ефірі Hromadske.TV, що, на його думку, причиною пожежі на складі боєприпасів у Сватовому стала недбалість посадових осіб, зокрема начальника цього складу.
“При тому, що є різні версії, в тому числі і ДРГ, це службова недбалість військових осіб. Майор мав забезпечувати відповідно до всіх статутів... Він безпосередньо відповідальний як військова особа. Зобов'язаний був забезпечити виконання вимог статуту в частині вартової служби, виконання умов безпеки”, - сказав він.
Обвинуваченим у справі став військовослужбовець військової частини А1479 майор Олександр Литвиненко. Йому інкримінували халатне ставлення до військової служби (ч.3 ст.425 Кримінального кодексу України), узяли під варту.
Але у 2016-му він вийшов на волю за законом Савченко, пише "ОстроВ".
Наслідки
Михайло Самусь вважає, що пожежа на Вінниччині не матиме згубних для армії наслідків, оскільки кількість знищених боєприпасів не є стратегічною (за попередньою інформацією). Водночас вона вдарить по бюджету країни.
Михайло Самусь також вважає, що ситуація не сприяє репутації України. Враховуючи останні скандали навколо звіту OCCRB, створюється враження, начебто в Україні легковажно поводяться зі зброєю.
«Не думаю, що конкретно цей випадок вплине на видачу нам летального озброєння. Хоча інформаційний фон, який ми спостерігаємо протягом останнього тижня, наприклад публікація слабенького звіту Amnesty International, який є детективною історією з емоційними вкидами, так само як і звіт OCCRB, у якому також немає фактів, а тільки намагання додати детективного духу там, де його непотрібно. Пишуть, що Україна начебто передає ракетні технології КНДР, хтось пише, що в нас є нелегальна торгівля зброєю з конфліктними зонами в Африці. Створюється інформаційна атмосфера, де Україна зображується як країна, де зі зброєю чинять невідповідально. Це все можна накручувати», – каже він.