Оксано, як так сталося, що після того, як в грудні минулого року в бюджет заклали 500 млн грн, добудова нового корпусу знову блокується?
Проблема в тому, що навколо “Охматдиту” завжди були люди, які хотіли його зруйнувати, щоб або забрати землю, або побудувати якусь приватну клініку. Людей, котрі хочуть нажитися на будівництві, на закупівлях обладнання завжди в рази більше, ніж тих, котрі хочуть залишитися в пам’яті нащадків. За 25 років незалежності це вже п’ятнадцятий проект побудови на основі “Охматдита”.
Коли сталася Революція Гідності і кілька членів Опікунської волонтерської ради стали депутатами, ми повірили, що отримали 100% можливість добудувати новий корпус – якісно та відкрито. Що зможемо досягнути нашої мети – отримати сучасну головну дитячу лікарню, де можна було б в рік рятувати життя більше 30 тисяч діток.
Для цього нам потрібні відповідальні забудовники. Ще важливо закупити найякісніше, але найдешевше обладнання за кордоном та поламати монополію наших дистриб’юторів, які накручують ціни та постачають неякісне обладнання.
Коли ще до революції ми стикалися з опором системи Януковича, то зверталися до Арсенія Яценюка, як лідера опозиції з ініціативами, які би допомогли знайти додаткові кошти на
добудову “Охматдиту”. І він нам казав: «Я не підтримую ваших пропозицій і законопроектів, бо якби би я був прем’єр-міністром, то зайшов би на чому зекономити, щоб добудувати корпус».
Але все змінилося як тільки опозиція прийшла до влади. Уряд не хотів чути про добудову лікарні. Потім був опір профільних міністрів.
Ви зараз про екс-міністра Олега Мусія?
І його, і Квіташвілі. Оскільки в кабінетах МОЗ тусувалися дуже одіозні гравці на ринку обладнання, ми побоювалися, що проектом займуться наші медичні мафіозі, проти яких ми боролися з самого початку реалізації проекту.
Мова йде про Миколу Кузьму?
Не тільки. Брати Фісталі та їх представники теж активно спілкувалися з чиновниками в уряді. Микола Кузьма, один з кількох основних гравців на ринку закупівлі медобладнання давно хотів завести українське представництво компанії VAMED, який зараз активно лобіюють, в проект по добудові "Охматдиту".
І коли в грудні 2014-го нам вдалося завдяки фракціям Радикальної партії і Самопомочі закласти в бюджет 500 млн грн на добудову, у нас була ейфорія. Ми мріяли, що швидко пройдуть прозорі тендери, буде обраний новий генпідрядник. Були переконані, що до кінця року ми вже запустимо радіологію - корпус D, де вже стоїть комп’ютерний томограф та унікальний лінійний прискорювач на суму близько 67 млн грн.
Зараз батьки наших онкохворих дітей повинні вести дітей в Феофанію і платити від 8 до 13 тис. грн за одне дослідження на ПЕТ. Таке ж обладнання, яке коштувало 35 млн грн, стоїть в спеціальному сховищі корпусу D, нерозпломбоване і нерозпаковане. І це злочин.
Просто хочеться кричати, коли бачиш, як блокується добудова. А Кабінет міністрів та Адміністрація Президента пальцем не ворушать для продовження будівництва "Охматдиту".
Як ви вважаєте, чому?
З одного боку вони бояться «марати» свій імідж через проект, який почався за часів Януковича. З іншого – всі розуміють, що вкрасти на цьому проекті зараз вкрай важко. Опікунська рада "Охматдиту", волонтери, міжфракційна депутатська група не дозволять цього.
Наша мета – не дати медичній мафії, яка роками збагачувалася за наш з вами рахунок, розкрасти бюджет добудови і оснащення "Охматдиту", а вони вже почали цей процес. Його очолила Тетяна Донець, котра в комітеті охорони здоров’я минулого скликання була дуже близькою до Тетяни Бахтєєвої, компаніі якої теж десятиліттями контролюють ринок закупівлі медобладнання.
Ситуація довкола "Охматдиту" показує, що ця мафія, яка після революції Гідності причаїлася, знову пішла в наступ.
В чому полягає їх тактика?
У цих кланів інтерес номер один: щоб будівництво в цьому році не розпочалося. Їх не цікавить державне фінансування та строки. В них інтерес – через українське представництво компанії VAMED, взяти під державні гарантії кредит в 200 млн евро.
Таким чином вони заробляють тричі. По-перше, на тому, що під високі відсотки заводять сюди іноземний кредит. По-друге, на тому, що самі вибирають собі свого підрядника. По-третє, на тому, що потім купують медобладнання у своїх компаній.
"Охматдит" на це може вплинути тільки на рівні якогось технічного завдання або медзавдання, котрі не буде обов’язковими для них. Це доводить попередній досвід роботи українського представництва VAMED на ринку. Ми в шоці, бо представники місцевого VAMED були задіяні в багатьох махінаціях. Останній скандал був довкола закупівлі 1000 автомобілів спеціалізованих та медичного обладнання – славнозвісних інкубаторів для немовлят. 700 мільйонів бюджетних гривень, котрі країна просто втратила.
В світі є дуже багато відповідальних і професійних компаній, у яких великий досвід будівництва і оснащення кращих лікарень світу. Чому ми не запрошуємо їх?
Тому тендер і намагаються наразі зірвати?
Його просто блокують, використовуючи Антимонопольний комітет. Ми постійно говоримо Президенту і прем’єру: що ви робите? У нас діти лежать по шестеро з батьками в п’ятнадцяти квадратних метрах. Ви це бачили? Хто-небудь з чиновників своїх дітей там лікує?
У нас зруйнувався черговий корпус неврології, і ми думаємо, куди перевести 25 дітей. Мабуть будемо адміністрацію "Охматдиту" переводити в аварійне приміщення, а дітей – у відремонтовані кабінети адміністрації лікарні. Виходу немає.
Чому Арсеній Яценюк не втручається в ситуацію? Ви говорили з ним?
Він не хотів займатися "Охматдитом". З самого початку був проти, казав, що це неможливо в цьому році добудувати. Це його депутати змусили.
Тому й була обрана тактика затягування. Передача держприємства, який є замовником будівництва, від одного міністерства до іншого відбувалася більше півроку.
Думаю, нам доведеться виводити батьків та робити громадські акції. Але у нас є проблема з батьками онкохворих дітей. Вони заручники, бояться виходити та розповідати правду.
Багато скандалів виникає довкола відділення трансплантації кісного мозку "Охматдиту".
Ви про хабарі і відкати від закуплі ліків у відділенні? Багато років ми боремося з корумпованими лікарями. Навіть планували, щоб члени Опікунської ради скидалися своїми грошима, щоб збільшити заробітки лікарів, і вони не вимагали хабарів у батьків. У відповідь почули: нам ваші копійки не потрібні. Ми не хочемо залежати від вас, а батьки хворих нічого вам не напишуть.
Вони нас шантажують. Кажуть: «Давайте, відкрийте чергову кримінальну справу, і ми перестанемо робити трансплантацію кісткового мозку в Україні. Пацієнти тут будуть помирати. Ви візьмете на себе відповідальність?»
Цей шантаж я чую багато років. Навколо себе ці спеціалісти зробили «випалену землю». Вони не готують собі зміну, не вчать молодих лікарів за кордоном, хоча ми постійно пропонуємо. А в інших відділеннях Охматдит вже десятки лікарів пройшли навчання в кращих клініках Європи.
В країні в багатьох високопосадовців є онкохворі родичі. І ці лікарі консультують можновладців. Ніхто не хоче з ними конфліктувати. Ми всі їхні заручники. Лікарів такого класу небагато. Тому їм пробачається все.
Проблеми скрізь. Я ніколи не уявляла, що після Революції Гідності ми будемо випрошувати як в старі часи на наших волонтерських сайтах сотні тисяч гривень, щоб знову рятувати онкохворих дітей. Це при тому, що в бюджеті на їх лікування закладено в десять разів більше грошей, ніж на лікування дорослої онкохворої людини.
На лікарські засоби в 2014 році для програми дитячої онкології і онкогематологіі держава виділила 384 млн грн. Що ми бачимо в реальності? Керівники МОЗ, так робилося, як при Мусію, так і при Квіташвілі, максимально затягують тендери. Потім позаштатні спеціалісти, збираючи потреби, в першу чергу, замовляють ті ліки, за які їм дають відкати.
В результаті у нас такий препарат як Мікамін – дорогий не надто вживаний – із 350 млн 2015 року знову замовляється на 55 млн, хоча на складах по Україні його ще в залишку на 25 млн. А в лікарнях країни в цей час закінчилися основні протипухлинні, протигрибкові засоби та антибіотики, якими лікують більшість онкохворих діток.
26 серпня я обом заступникам міністра охорони здоров’я – Ігорю Перегинцю та Віктору Шафранському, які відповідають за тендерні закупівлі і номенклатурні групи — віддала лист з проханням розібратися: чому така диспропорція в замовленні ліків?
Чому зараз по всій країні знову просять батьків купувати ліки, в той час, як ця бюджетна програма, єдина з 19 державних, котра забезпечується на 100%? Я дуже хочу отримати відповідь на це запитання.
Наразі я розумію, що бюрократія корумпована ділками, які мають надприбутки на постачанні ліків і медичного обладнання, поки успішно протистоїть волонтерам, навіть якщо вони депутати. На сьогодні можу впевнено констатувати: механізми депутатського впливу не ефективні в системі, бо чиновники і їх сім'ї не лікуються в наших лікарнях.
Дресирувати урядовців вдається лише методами громадянського тиску. Ми волонтери і частина батьків хворих дітей готові до боротьби за життя майбутнього нашої України. Нам потрібна Революція гідности у вітчизняній медицині!