Грип, прапори і парламентська коаліція

Тема тижня №1 мене здивувала – це історія зі свинячим грипом. Мене дивує, що її так роздувають і в Україні, і в світі. Складається враження, що всі ці штами вірусів «виводять» фармацевтичні компанії для того, щоб потім продавати ліки і вакцини від них. Окрім того, це підстава для урядів усіх країн виділяти бюджетні гроші на боротьбу із «заразою». Наші он виділили 50 млн. грн., американці – $1,5 млрд. Як на мене – це для того, щоб хтось «освоював» цей бюджет. Принаймні, іншого пояснення немає. Якщо так піде й надалі, то наступною за свинським грипом хворобою буде бджолина пневмонія. Спостерігати за черговим світовим ажіотажем і сумно, і смішно.

Друга новина мене занепокоїла – це вивішування червоних прапорів на офіційних установах з нагоди 9 травня за рішенням місцевих рад. Вважаю, що місцеві органи влади не повинні робити подібних провокаційних речей. З радянською символікою на День Перемоги можуть виходити ветерани, її можуть використовувати певні політичні сили. Але коли місцеві органи влади – підкреслюю, влади! – зобов’язують усіх вивішувати прапори неіснуючої держави, яка завдала досить багато лиха Україні, – це небезпечний прецедент. Його слід розглянути і дати оцінку цим діям у Верховній Раді. Мають втрутитися і правоохоронці, бо це вибухонебезпечна провокація. Зрозуміло, що вона напряму пов’язана з президентською передвиборчою кампанією, що в ній зацікавлені певні кандидати в президенти, які не гребують нічим, аби отримати більше голосів виборців – ані розколом країни, ані провокаційними технологіями.

Третя подія – футбольна – є радісною за будь-яких обставин. Бо коли дві українські команди виходять до півфіналу престижного європейського турніру – це супер! Особисто я, звичайно, хочу, щоб до Стамбулу поїхало київське «Динамо», але станеться так, як вирішить футбольна фортуна. Хоча вже зрозуміло, що одна із українських команд буде в фіналі Кубку УЄФА, і це досить великий успіх для нашого футболу за будь-яких обставин.

Великих просувань на газовому фронті на цьому тижні я не помітив. Те, що вся енергетика України втрачає через зменшення обсягів споживання з боку промислових підприємств, – факт. Схоже, не треба було нам контрактувати таку кількість газу в Росії. Зараз керівництво РФ змушує Україну: «Купіть!» – але нащо нам стільки газу? Для підземних сховищ? Потрібно передомовлятися, що і є метою поїздки прем’єр-міністра до Москви. Подивимося, що їй вдасться зробити.

У внутрішній політиці бачу загальний «розслабон» тижня. Головна політична новина, на яку всі ще очікують, – це оприлюднення рішення Конституційного Суду щодо парламентської коаліції. Схоже, це рішення, як і деякі попередні, буде більше політичним, ніж правовим. А політизація усіх сфер життя і рішень органів влади – як центральних, так і місцевих, тенденція небезпечна. Історія з червонопрапорними рішеннями тому підтвердження. У мене меншає скепсису щодо прогнозів деяких американських експертів про розкол України, що може невдовзі статися за культурними, мовними і політичними ознаками. Якщо еліти не припинять гратися дражливими для українців темами, то невдовзі вони самі опиняться біля розбитого корита. А цього допустити не можна!