Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Boyarov and Others v. Ukraine, яка стосується блокування російських інтернет-платформ в Україні. Там постановили, що заявники не довели наявності безпосереднього та суттєвого порушення їхніх прав.
Як розповіли у міністерстві юстиції України, справа стосувалася санкцій, запроваджених рішенням РНБО, введених в дію у 2017 році щодо обмеження доступу до платформ «ВКонтакте», «Однокласники», Mail.ru та «Яндекс».
Четверо заявників, які є користувачими російських онлайн-платформ, звернулися до Суду із заявами на блокування доступу до цих сервісів на території України. Заявники вважали, що обмеження порушили їхні права щодо свободи вираження поглядів та поваги до приватного і сімейного життя.
Суд розглянув ці скарги та дійшов висновку, що заявники не довели наявності безпосереднього та суттєвого порушення їхніх прав.
Санкції щодо російських інтернет-компаній передбачали припинення надання телекомунікаційних послуг відповідним компаніям та обмеження доступу до їхніх ресурсів з території України. Ці платформи використовувалися як інструменти інформаційного впливу та збору даних під час збройного конфлікту, що триває. Зокрема, на платформах VKontakte та Odnoklassniki було зафіксовано понад 870 антиукраїнських спільнот із загальною аудиторією близько 9,5 млн користувачів. У цих спільнотах поширювалися матеріали пропагандистського характеру, а також публікувалася інформація про розташування підрозділів Збройних Сил України. Адміністрації платформ систематично ігнорували запити українських органів на видалення незаконного контенту.
ЄСПЛ звернув увагу на контекст збройного конфлікту, який триває з 2014 року, та визнав його важливим фактором для оцінки дій держави. Суд зазначив, що сучасні конфлікти включають не лише військові, а й інформаційні та цифрові інструменти впливу. Тому держави можуть застосовувати комплекс заходів для захисту національної безпеки та публічного порядку.
Посилаючись на рішення у справі Ukraine and the Netherlands v. Russia, у суді зазначили, що Україна з 2014 року стикається з безпрецедентними викликами, пов’язаними з діями Російської Федерації.
У рішенні йдеться, що платформи VKontakte і Odnoklassniki перебувають під контролем структур, пов’язаних з російськими державними компаніями. Це, на думку Суду, є важливим елементом для оцінки ризиків інформаційної безпеки.
ЄСПЛ визнав, що санкції були введені без перехідного періоду, але визнав, що рішення приймалося в умовах, де швидкість реагування держави може бути необхідною для захисту безпеки.
Також там зазначили, що санкції були спрямовані не проти користувачів, а проти конкретних юридичних осіб – власників платформ, а користувачі зберігали можливість використовувати інші цифрові сервіси для спілкування та поширення інформації (Facebook, Gmail та інші). Також доступ до заблокованих ресурсів технічно залишався можливим через використання VPN-сервісів. Один із заявників продовжував користуватися платформами саме таким способом.
«Суд зазначив, що поширеність соціальних мереж у сучасному житті не означає, що втрата доступу до окремих платформ автоматично створює статус «жертви» порушення свободи вираження. Особа, яка подає заяву до ЄСПЛ, має довести конкретний та значний вплив такого обмеження на її можливість отримувати або поширювати інформацію», – йдеться у повідомленні.
ЄСПЛ також порівняв цю справу з рішенням у справі Cengiz and Others v. Turkey, де йшлося про блокування платформи YouTube. У тому рішенні Суд визнав, що YouTube має унікальне значення як платформа для поширення інформації та громадянської журналістики. Натомість у справі «Boyarov and Others v. Ukraine» Суд зазначив, що російські соціальні мережі мають функціональні альтернативи на глобальному ринку цифрових сервісів.