Проєкт 48 нардепів
Щойно ухвалили закон про підпорядкування антикорупційних органів генпрокуророві, депутати з фракцій «Голосу» і «Європейської солідарності» почали збирати підписи й напрацьовувати проєкт закону, що скасує ухвалені 22 липня правки.
Згодом 48 нардепів зареєстрували документ, який передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Закону «Про прокуратуру». Його головна мета — скасувати розширені повноваження генпрокурора щодо антикорупційних органів, повернувши САП і НАБУ незалежність у досудовому розслідуванні.
Цікаво, що проєкт підписали навіть кілька депутатів «Слуги народу», які раніше підтримали обмеження повноважень НАБУ / САП. Зокрема: Микита Потураєв, Федір Веніславський, Ігор Василів, Тетяна Циба, Олег Бондаренко, Олексій Мовчан, Сергій Козир, Павло Фролов і Ганна Бондар. І троє депутатів від «Батьківщини»: Людмила Буймістер, Вадим Івченко і Валентин Наливайченко (Юлія Тимошенко і більшість її соратників голосували за закон про скасування незалежності НАБУ / САП).
Ключові положення проєкту депутатів:
— НАБУ і САП повертають повноваження на самостійне досудове розслідування й подання справ без контролю з боку генпрокурора;
— попередні зміни, які давали можливість Офісу Генпрокурора призначати обов’язкові інструкції для діяльності САП, скасовують;
— заборона позасудових обшуків (як це було з обшуками НАБУ й САП напередодні ухвалення скандального закону).
В опозиції наполягають на дотриманні регламенту й першочерговому розгляді саме їхнього проєкту, а не лише проєкту закону, який подав президент Зеленський, що фактично є альтернативним.
Президентська відповідь на кризу
Після внесення свого проєкту закону президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами запевнив, що антикорупційні органи не будуть підпорядковані генпрокурору.
Зокрема, згідно з аналізом Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ), проєкт глави держави передбачає:
— скасування всіх процесуальних обмежень для САП з боку Генпрокуратури, проте залишиться чинним механізм витребування Офісом генпрокурора матеріалів САП для перевірки самим генпрокурором або третіми особами (прокурорами) — крім проваджень НАБУ;
— повернення норми про можливість невідкладних обшуків без ухвали слідчого судді у первинну редакцію (зміни до ст. 233 КПК України).
Президент пояснив цю норму так: правка про невідкладні обшуки тільки за рішенням суду паралізувала оперативну діяльність.
«Ця норма зупинила всю правоохоронну систему», — заявив Володимир Зеленський.
Диявол у деталях?
Але в прикінцевих і перехідних положеннях проєкту президента є кілька принципових новацій.
Запроваджують новий механізм «очищення антикорупційних органів від впливу російських спецслужб».
Зокрема, «підрозділ внутрішнього контролю НАБУ та інших органів правопорядку, ОГП, САП, за методологією, узгодженою із СБУ, не рідше одного разу на два роки проводить поліграфологічні дослідження працівників органів правопорядку та прокурорів ОГП та САП, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави-агресора».
Також перехідні положення передбачають, що впродовж шести місяців з дня набрання чинності закону «СБУ проводить перевірку працівників Національного антикорупційного бюро України та інших органів правопорядку, прокурорів ОГП та САП, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави-агресора».
«Тому можна говорити про узалежнення НАБУ від СБУ шляхом впровадження механізму постійних перевірок на поліграфі. Це підриває інституційну незалежність НАБУ та САП, яка вибудовувалась протягом 10 років у ході реалізації державної антикорупційної політики», — застерігають у ЛЗІ.
Однак президент наголошує, що ці норми про перевірки на поліграфі — «це про захист».
«Ми у стані війни», — зазначає Володимир Зеленський.
Також прикінцеві й перехідні положення доручають уряду впродовж місяця з дня набрання чинності закону внести зміни до нормативно-правових актів і повністю заборонити співробітникам НАБУ виїзд за кордон (крім службових відряджень), наприклад, у відпустку.
Чи проголосує парламент? І які настрої у депутатів?
25 липня спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що засідання Верховної Ради для розгляду невідкладного президентського законопроєкту відбудеться 31 липня 2025 року.
«Буду пропонувати прийняти його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання», — написав спікер.
Опозиція вимагала скликати ВР негайно, вже цього тижня. Однак у фракції «Слуга народу» є проблеми з такою швидкою мобілізацією голосів.
«Багато у відрядженнях і “відрядженнях”», — зіронізував впливовий політик зі «Слуги» у спілкуванні з LB.ua, натякаючи, що нардепи вже виїхали з України на відпочинок, оскільки, за офіційним графіком, наступне засідання мало відбутися аж 19 серпня.
Зі слів іншого нардепа, проблема не лише у фізичній відсутності. «Тепер на нас чекає криза. Проблема у втраті довіри всередині: нас нагнули — ми проголосували, а тепер вимагають голосувати за скасування», — поскаржився парламентар.
Співрозмовник LB.ua також припустив, що чимало його колег побоюються не лише публічного осуду: «А ми всі розуміємо, що від НАБУ й САП у відповідь буде політична помста і переслідування всіх, хто голосував за».
Проте загалом наші співрозмовники з президентської фракції погодилися, що іншого виходу, крім проголосувати за закон, немає.
«Бо тоді просто підпалять Раду», — сказав один нардеп.