Верховна Рада погодила кандидатуру Андрія Костіна на посаду генерального прокурора України.
Про це повідомила речниця "Слуги народу" Юлія Палійчук у телеграм.
За проголосували 299 парламентарів, повідомив LB.ua народний депутат Ярослав Железняк ("Голос"). Тепер указ про призначення ще має підписати президент України.
Зі "Слуги народу" голоси дали 220 депутатів, з "Євросолідарності" – 0, з "Батьківщини" – 2, Платформи "За життя і мир" – 15, "За майбутнє" – 14, "Голосу" – три, "Довіри" – 18, "Відновлення України" – 14, позафракційні – 13.
За словами Железняка, під час голосування в залі був присутнім і президент України.
Радник голови ОПУ Михайло Подоляк у коментарі щодо Костіна заявив, що його кандидатура була оптимальною.
"Як законодавець та голова профільного комітету він добре розуміє проблеми правоохоронної галузі, а як юрист – має бездоганну репутацію в професійному середовищі. Тобто ключова опція – професійність – присутня. В пана Костіна немає натяку на об’ємну токсичність: про нього добре відгукуються не тільки колеги по сесійній залі – а це важливо, адже саме з парламентом має активно працювати Генеральний прокурор з точку зору ситуативної звітності, – а й представники країн-партнерів", – вважає Подоляк.
Костін – народний депутат ("Слуга народу"), очільник правового комітету парламенту. Уродженець Одеси.
До приходу в політику був заступником голови президії Обʼєднання адвокатів "Одеська обласна колегія адвокатів". Співзасновник і член правління ГО "Одеський дипломатичний клуб". З 2000 року – член Міжнародної асоціації адвокатів (IBA). Обіймав посаду заступника голови підкомітету з наземного транспортування Комітету з морського і транспортного права IBA.
У 2010-2015 роках був депутатом Одеської міської ради за округом №23. У 2012 році був обраний членом Ради адвокатів Одеської області, а згодом – заступником голови Ради. У 2013-2016 роках був головою комітету з міжнародних відносин Національної асоціації адвокатів України. Юрист. Співзасновник та директор Адвокатської компанії “Право”.
У 2019 році обрався народним депутатом від партії “Слуга народу” номером 108 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. З 10 листопада 2019 року – член партії.
До 14 січня 2020 року – заступник голови Комітету з питань правової політики, після того – голова комітету.
Минулого року Костін претендував на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, втім, за словами голови "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна, не пройшов відбір через невідповідність критерію доброчесності.
Костін є очільником правового комітету, тож після підписання президентом указу про його призначення виникне потреба шукати йому заміну. За словами "слуг народу", найбільш ймовірним кандидатом є їхній колега Денис Маслов.
Про те, що саме Костін розглядається як найбільш ймовірний кандидат на посаду генпрокурора, джерела LB.ua повідомили 25 липня. Одразу після відсторонення Ірини Венедіктової (яка, за словами співрозмовників видання, невдовзі може стати послом України у Швейцарії), в.о. генпрокурора став перший заступник Олексій Симоненко. Симоненко – той заступник, який передав кримінальне провадження за підозрою Олега Татарова в причетності до корупції за часів його роботи в "Укрбуді" від НАБУ до СБУ. У НАБУ заявили, що це рішення він ухвалив таємно, без консультацій з САП та самим бюро, і пізно увечері – після 23 години. Також він підписував підозри пʼятому президенту Петрові Порошенку.
Чому вирішили замінити генпрокурора
17 липня, в неділю, на сайті президента зʼявився указ про відсторонення генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Ще один указ, який того дня підписав Зеленський, стосувався усунення голови СБУ Івана Баканова.
Володимир Зеленський пояснив, що це повʼязано з великою кількістю підозр у державній зраді та колаборантстві, які стосуються працівників правоохоронних структур. Звільнили їх рішенням парламенту також в один день.
Ранком 18 липня заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов повідомив, що відсторонення генпрокурорки Ірини Венедіктової та усунення очільника СБУ Івана Баканова від виконання обовʼязків не означає звільнення. Він сказав, що рішення про звільнення буде ухвалюватись після службового розслідування.
Однак уже ввечері того ж дня на сайті Верховної Ради зʼявилось подання про відставку Баканова, а вранці наступного дня – про звільнення Венедіктової.
Венедіктова, коментуючи своє відсторонення, сказала: "Не можу уявити, що подібні питання можуть вирішуватися кулуарно, без висловлення взаємної поваги, не по-діловому, так би мовити. Іншими словами, як тільки завершиться стадія "врегулювання" ситуації, що склалася, в адекватному і зрозумілому для всіх сторін ключі, я дам вичерпний коментар".
У виступі перед розглядом звільнення відсторонена генпрокурорка заявила: "Президент прийняв рішення... На мене нічого немає. Поки жодної папки я не бачила (матеріалів щодо результатів перевірки). На мене немає жодних історій, я тут абсолютно спокійна. Я гідно прийшла на цю посаду та гідно з неї йду. В принципі, я залишаюся в системі... Відносно мене немає нічого та ні в кого. Якби щось було, то це б вже було відомо. Ми нікого не прикриваємо у справах", – запевнила вона нардепів.
У "Слузі народу" зразу ж запевнили, що Венедіктова "лишається в команді", і натякнули на її дипломатичну посаду.