До чого призводить розрив теорія — практика в майбутніх лікарів
Уявіть, ви майбутній хірург. Мрієте про порятунок життів, як у найкращих медичних серіалах. Готуєтесь до вступу, пробиваєтесь, починаєте вчитись і… не розумієте, де в цих тоннах теорії ваша залюблена хірургія.
А потім, через кілька років, починається практика. Але ви не уявляєте, як її поєднати з тоннами теорії. Тому сприймаєте це як абсолютно новий світ, у якому треба якось дати раду.
Оце (дуже спрощено) відбувається зазвичай в українській медичній освіті.
«За понад 30 років, відколи я сама навчалася, ситуація принципово не змінилася. Фундаментальні науки не стають тим “гачком” зацікавленості, який мав би природно привести студента до клінічних дисциплін», — каже деканка нової Медичної школи Марія Кукушкіна, хірургиня-онкологиня медичної мережі «Добробут».
Що мають на увазі: перші роки навчання в медуніверситетах присвячені переважно фундаментальним природничим дисциплінам (фізика, хімія, біологія). А клінічна практика починається десь із четвертого курсу.
Через це виникає розрив: теорія є, але вона не пов’язана часто в головах студентів з реальною роботою з пацієнтами. У здоровій навчальній системі студенти уже з початкових етапів навчання мають розуміти, як отримані знання застосовуватимуть у реальній практиці, а також мати доступ до реальних пацієнтів. Бо якщо цього не навчати упродовж студентських років стаються випадки на кшталт цього: «Якось я попросила одного з колег-інтернів опросити пацієнта. Однак за пів години молодий лікар не зміг якісно зібрати анамнез, не зміг побудувати розмову так, щоб отримати необхідну інформацію і водночас не пропустити нічого важливого», — розповідає лікарка Кукушкіна.
Тут ідеться не лише про фізичне обстеження чи технічні деталі: «Йдеться не просто про набір теоретичних знань — ми повинні усвідомлювати, що і навіщо робимо. Чи можемо ми, умовно кажучи, молодому лікарю, випускнику шостого курсу, виконувати хоча б базові маніпуляції з пацієнтом? Це велике питання. І наше завдання — зробити так, щоб це стало можливим», – додає деканка нової Школи.
І – що не менш важливо – показувати майбутнім лікарям, що не існує лікаря, який не помиляється. Тому мають бути поруч наставники, які вчать працювати над помилками, аби зменшити їхні ризики надалі з іншими пацієнтами, замість «замітати їх під килимок» і множити далі.
На рівні з цими навичками йде і вміння спілкуватися з реальними пацієнтами. Наприклад, існують протоколи повідомлення поганих новин. І якщо майбутній лікар ніколи не бачив наживо, як це робиться, його цьому не навчали, то як він зможе коректно повідомити пацієнту про виявлене онкозахворювання?
Добре підготовлений випускник-лікар не лише ефективніше спілкується з пацієнтом, а й краще розуміє, які обстеження і кому слід призначити, у якій послідовності, і головне – навіщо. Так меддопомога буде якіснішою, а пацієнт — більш упевненим у своєму лікареві.
Що показує дослідження української медосвіти
34% опитаних студентів медичинх закладів вищої освіти вважають, що недостатньо добре підготовлені до майбутньої професії. Лише 18% вважають викладачів рольовими моделями, а 44% охарактеризували викладачів як авторитарних.
Це результати українсько-швейцарського дослідження «Оцінювання освітнього середовища студентів-лікарів(ок) і медичних сестер в Україні», які намацально підтверджують системні проблеми української медосвіти. Це опитування провели серед студентів семи медзакладів освіти в Україні. Дані показують, що лише 14% студентів-медиків оцінили своє освітнє середовище як дуже добре.
Чому це має значення? Бо в гідному підтримуючому середовищі ми не боїмося ставити питання, сумніватися, критично мислити, підважувати авторитети, дискутувати – тобто робити те, що формує особистість та якісного фахівця, який готовий відстоювати власні рішення і змінювати їх після аргументованої дискусії. Тобто це не класичний потік знань від викладача до студента без права сумніву.
Аби вміти так дискутувати, молоді майбутні лікарі мають вміти шукати сучасну наукову інформацію і критично її аналізувати. А вони не завжди це вміють. Зокрема, мова про міжнародні клінічні рекомендації та гайдлайни, які є у відкритому доступі, їх регулярно оновлюють, коли є нові наукові докази. «Наше завдання — безперервно вчитися, щоб пропонувати пацієнтам найкраще з доступного», — додає Марія Кукушкіна.
Чим відрізнятиметься нова школа від класичних медичних вишів
Тут є ряд компонентів.
- Це не окремий заклад вищої освіти медичного спрямування, а Медична школа у складі наявного класичного університету;
- Школа є спільним проєктом НАУКМА і медичної мережі «Добробут»;
- Нова школа орієнтується на міжнародний досвіді — зокрема, університетів Торонто, Маастрихту та Болоньї, а також на канадську освітню модель підготовки лікарів CanMEDS, яка визначає роль лікаря не лише як професіонала, але й комунікатора, члена команди, лідера, захисника здоров'я суспільства та науковця.
- Експертну підтримку Медичній школі надаватиме україно-швейцарський проєкт «Розвиток медичної освіти» та міжнародні академічні партнери — Університет Торонто та Маастрихтський університет.
- Школа свідомо буде компактною – максимум 96 студентів на курсі, близько 600 загалом. Щоб знати студентів поіменно та приділяти кожному індивідуальну увагу.
- Навчання триватиме шість років — стандарт для медичної спеціальності в Україні, але за структурою Освітня програма суттєво відрізнятиметься від класичних медвишів за трьома ключовими принципами.
Три ключові принципи нової Медичної школи
1) Наскрізний гуманітарний блок. У більшості українських медичних університетів гуманітарні дисципліни зведені до мінімуму і викладаються переважно на перших курсах. У новій школі вони будуть всі шість років — від філософії та іноземних мов до лідерства та критичного мислення. Частина курсів буде спільною зі студентами інших факультетів Могилянки.
«Ми хочемо підготувати не просто медичного фахівця, а людину, яка розуміє свою роль у суспільстві, має громадянську позицію і готова працювати для розвитку країни», — розповідає Інна Чухно, завідувачка кафедри «Школа управління в охороні здоров'я» НаУКМА.
2. Фокус на сімейній медицині як основі. Це не означає, що всі випускники стануть сімейними лікарями. Але сімейна медицина упродовж усіх років навчання є фундаментом, на якому далі вибудовується будь-яка подальша спеціалізація: хірургія, кардіологія, онкологія тощо.
3. Практичні навички з першого курсу.Студенти з перших курсів працюватимуть у симуляційних центрах — відпрацьовуватимуть базові навички на манекенах ще до контакту з реальним пацієнтом. Паралельно зможуть спостерігати за прийомами лікарів у мережі «Добробут» — вчитися комунікації, емпатії, аналізу клінічних ситуацій. Симуляційні центри планують зробити відкритими у вільний час — не за розкладом, а тоді, коли студенту зручно: хоч о восьмій ранку, хоч о дев'ятій вечора.
Хто і як викладатиме
Освітню програму також можна поділити на три основних блоки:
- Природничий: біологія, генетика, фізика, хімія, анатомія, гістологія, фізіологія та інші базові дисципліни.
- Гуманітарний: іноземні мови, психологія, гуманізм, адвокація в охороні здоров’я тощо.
Обидва ці блоки переважно забезпечуватиме Києво-Могилянська академія та її викладачі.
-
Клінічний. Основною клінічною базою стане медична мережа «Добробут». Там студенти опановуватимуть значну частину клінічних дисциплін. Але не тільки тут. За словами Марії Кукушкіної, майбутні лікарі повинні мати досвід роботи як у приватній, так і в державній системі охорони здоров’я: «Якщо говорити про набуття клінічного досвіду, зокрема в хірургії, то сьогодні навряд чи можна знайти кращу практичну школу, ніж державні клініки».
Серед партнерів нової Медичної школи вже є такі знані у медичному середовищі організації як БФ «Здорові рішення» та GMKA. Наприклад, спільно зі «Здоровими рішеннями» планують впровадити цикл лекцій з медичного самоврядування.
«Це організації, які ціннісно співпадають із нашою командою. Ми ведемо перемовини й з іншими партнерами — зокрема, розглядаємо співпрацю з іншими закладами та, можливо, приватними лабораторіями. Ключовим критерієм для нас є спільність цінностей і схоже бачення майбутнього медицини в Україні», — пояснює Інна Чухно.
Також залучатимуть окремих фахівців як гостьових лекторів – без формального працевлаштування, але з бажанням зробити внесок у підготовку нового покоління медичних фахівців.
Цікаво, що залучені до викладання в майбутніх студентів лікарі «Добробуту» та викладачі НАУКМА проходитимуть навчання з викладацької майстерності. Україно-швейцарський проєкт розвитку медосвіти багато років працює над посиленням викладацьких компетентностей у цій сфері.
«До процесу залучені експертки Наталія Старинська та Ольга Бершацька — фахівчині викладацької майстерності, які брали участь у розробці освітньої програму школи. Весь викладацький склад навчатиметься працювати синхронно, комунікувати між собою та забезпечувати взаємопроникність компетентностей і сучасних методів навчання», — каже Інна Чухно.
Умови вступу
Вступати до нової Медичної школи можна уже з цього року — школа отримала відповідну ліцензію. Студенти здобуватимуть ступінь магістра і зможуть продовжити навчання в інтернатурі.
Вступити можна за результатами НМТ і загальних правил прийому Києво-Могилянської академії. Мінімальний прохідний бал для вступу на медичні спеціальності в Україні складає 150 балів. Засновники Медичної школи кажуть, що з метою визначення потенційних стипендіатів хотіли б додати ще один етап у вигляді співбесіди і, , але остаточного рішення поки немає, розповідає Інна Чухно.
Конкурсні бали при вступі у виш розраховують за формулою, в якій кожний результат НМТ з того чи іншого предмету отримує встановлений для конкретної спеціальності коефіцієнт. Наприклад, на програму «Громадське здоровʼя» в Могилянці у 2025 році на бюджет пройшли вступники з конкурсними балами 140,6-150,4.
Скільки коштуватиме навчання
Вартість навчання на освітній програмі «Медицина» у 2026 році становить 96 000 грн на рік. Водночас для майбутніх студентів Медичної школи передбачені додаткові можливості фінансової підтримки, такі як державний грант на навчання за результатами НМТ. Наразі ми очікуємо офіційну інформацію щодо розмірів таких грантів на 2026 навчальний рік.
Крім того, Києво-Могилянська академія бере участь у державній програмі відшкодування вартості навчання для окремих категорій громадян у співпраці з Міністерством у справах ветеранів України. Скористатися цією можливістю можуть, зокрема, діти загиблих захисників і захисниць України, діти ветеранів, а також інші категорії осіб, визначені законодавством. Для таких студентів держава може компенсувати повну вартість навчання.
Чи не підготуємо ми так випускників “на еміграцію”?
Випускник нової Медичної школи найімовірніше захоче високий стартовий дохід, а в Україні це наразі або приватний сектор, або – еміграція. Утім, вважає Інна Чухно, ті, хто хоче одразу будувати кар’єру за кордоном, зазвичай туди і вступає: «Для них мало сенсу навчатися тут, а потім проходити складний шлях підтвердження диплома, додаткового навчання, практики й адаптації за кордоном».
За словами Інни Чухно, майбутні випускники матимуть широкий вибір професійних траєкторій і не будуть обмежені роботою лише в приватній медицині. Бо і приватний, і державний сектор мають свої плюси і мінуси. Або майбутній лікар захоче просто мати свою власну практику як ФОП і працювати сімейним лікарем за контрактом із державою: «Наші випускники вийдуть на ринок праці щонайменше через сім років. А до того часу цілком можливо, що завершиться наступний етап медреформи, і достойні доходи будуть і в сімейній медицині, і у спеціалізованій допомозі. До того ж, ми сподіваємося, що людина, яка проведе шість років у могилянській спільноті, захоче долучатися до розбудови України. І це абсолютно природно».