Відповідні зміни затвердив Кабмін. Про це повідомляє МОЗ.
Такий механізм створюють, зокрема, з урахуванням рекомендацій Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації.
Рішення передбачає розширення переліку медтоварів, які держава закуповує для лікування онкозахворювань.
Відтепер ДП «Медичні закупівлі України» зможе формувати буферний резерв певних критично важливих медтоварів, закуплених за держкошт. Такий перелік визначатиме Міністерство охорони здоров’я, а обсяг резерву за кожною позицією встановлюватиметься окремо — з урахуванням потреби, строків придатності, умов зберігання та в межах відповідних бюджетних призначень.
“Для пацієнта важливо не те, як складно організована система закупівель чи логістики, а те, щоб необхідні ліки або медвироби були доступні вчасно. Такий резерв — це про безперервність лікування і готовність системи до можливих перебоїв. Ми маємо не просто закуповувати критично важливі медтовари, а й мати запас тих позицій, від яких залежить стабільне лікування пацієнтів”, – зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Це дозволить краще планувати закупівлі та мати запас критично важливих ліків і медвиробів на випадок перебоїв із постачанням. Тобто пацієнти зможуть безперервно отримувати необхідне лікування навіть у складних умовах — наприклад, якщо виникнуть логістичні проблеми або затримки на ринку.
Крім формування резерву, зміни розширюють перелік медичних товарів для лікування пацієнтів з онкозахворюваннями. До нього включили:
- лікарський засіб абіратерон у дозуванні 500 мг (раніше цей препарат був у дозуванні 250 мг), який застосовується для гормональної терапії злоякісних новоутворень;
- медичні вироби, необхідні для проведення хіміотерапевтичного лікування (портовані центральні венозні катетери двох типорозмірів — 6,5 Fr та 7 Fr — і голки Губера для роботи з порт-системами)
Централізовані закупівлі ліків і медичних виробів залишаються одним із ключових інструментів забезпечення пацієнтів необхідним лікуванням за кошти держбюджету.
Читайте також:
Читайте такожБаза про онко, яку мають знати всі. Пояснює Арман Качарян, меддиректор Національного інституту раку