ГоловнаПолітика

Петро Андрющенко: «В найбільшому фільтраційному таборі знаходиться близько 2 тисяч чоловіків. Їх тримають в нелюдських умовах»

До девʼятого травня в Маріуполі загарбники готувалися особливо. Планувалося, що в цей день в місті відбудеться урочистий «парад».

Але плани було зірвано, замість параду – як влучно висловився радник міського голови Петро Андрющенко – провели «карнавал», та й то силами завезених «патріотів». Самі маріупольці подію, одначосно з якою продовжувалося бомбардування «Азовстал», проігнорували.

Наразі ситуація в місті продовжує бути дуже складною. На сто тисяч жителів в день окупанти видають пʼять тисяч пайків «гуманітарки». Єдиний варіант отримати хоч якусь їжу – працювати на розборі завалів, діставати з-під уламків тіла. Точніше, те, що від них залишилося. «Добре, якщо тіло ціле і воно мумифіковане», - говорить Андрющенко, - «але час йде, відбуваються певні природні процеси».

Ми поговорили з радником мера про те, що саме зараз відбувається в місті, на території якого вже запрацювали «фільтраційні центри» (на додачу до таборів, які діють в прилеглих селах).

Представляємо вам текстовий варіант розмови. Також можна слухати подкаст, записаний для «Радіо Україна», що мовить з Праги, програма «Година зі Сонею Кошкіною».

Фото: скрін відео

«Окупанти намагаються просунутись всередину заводу, знайти вхід в укріплення, де у тому числі переховувались до того цивільні особи»

На 9 травня загарбники широко анонсували проведення в Маріуполі так званого «параду». Але замість нього вийшов, як ви влучно сказали, карнавал. Розкажіть, будь ласка, більш детально.

Дійсно, те, що відбувалося, мабуть, інакше не можна назвати, окрім як карнавалом. Тобто фактично, наскільки ми розуміємо, шляхом інформаційного розголосу ми зірвали їм «парад».

Що відбувалося? Відбувалася хода. Вони розтягнули трьохсотметрову георгієвську стрічку і пронесли це простирадло по проспекту Нахімова. Це Приморський район міста Маріуполя, той, що найменше, мабуть, постраждав після обстрілів, окупації і бойових дій загалом. Донесли його до пам'ятника жертвам фашизму, є такий в місті, так звані «кулаки». Біля нього запалили вічний вогонь - від вогню, який наче привезли з Москви. Власне, на цьому цей карнавал закінчився.

Але там дуже багато цікавих подробиць. Наприклад, це простирадло тягнули Пушилін і, крім нього, депутат Держдуми Саблін. Він сам з Маріуполя, але є куратором «руской вєсни» іще з 2014 року по Маріуполю. Був, звісно, наш самозваний мер Іващенко. Але головне - люди, яких вони привезли з собою: так звані державні волонтери, волонтери «Єдиної Росії», волонтери руху «Молодь Донбасу», тобто всі ті, хто отримують безпосередньо гроші з російського бюджету. Вони були використані як масовка, яка несла це простирадло. Місцевих мешканців не було. Ну, може, людей 20, але достатньо для того, щоб казати «не було». Тобто маріупольці не долучились до цього карнавалу від слова геть.

Саблін (ліворуч) та Пушилін (в центрі) під час маршу 9 травня у Маріуполі.
Фото: EPA/UPG
Саблін (ліворуч) та Пушилін (в центрі) під час маршу 9 травня у Маріуполі.

Фото: телеграм канал Андрющенко Тіme

«Волонтери», яких вони привезли з собою - це люди з «ЛДНР» так званої чи безпосередньо з Росії?

Переважна більшість – це росіяни. Це ті люди, які зараз використовуються в Маріуполі, і не тільки, як я розумію, в Маріуполі, а й на окупованих територіях, для забезпечення лоялізації до російської окупаційної влади. У Маріуполі, крім цього, вони долучені до процесу внутрішньої фільтрації, яка розпочалась у поліцейських чи міліцейських відділках так званої «ДНР» в місті, а не тільки по фільтраційних таборах навколо. Тобто фактично, це ті самі молоді політичні агенти впливу, скажімо так, які мають забезпечувати більш лояльне відношення до влади окупантів.

Ви зазначили, що фільтрація відбувається уже не тільки на виїздах із міста - для тих, хто хоче покинути Маріуполь, а й в самому місті. Це нова інформація, розкажіть, будь ласка, про це детально.

Це пов’язано з тим, що для того, щоб знаходитись в Маріуполі і вільно пересуватись містом, потрібно мати на руках принаймні дві довідки. Першу довідку - про те, що ти пройшов фільтрацію, другу довідку видає російська комендатура Маріуполя про право переміщення містом. Ще минулого тижня отримати довідку про фільтрацію можна було виключно в фільтраційних таборах в Мангуші, Ялті, Нікольському - це Маріупольський район і селищі Безіменне (Новоазовський район), який окупований з 2014 року. Тобто ти мав спочатку поїхати в цей фільтраційний табір, пройти фільтраційну процедуру, отримати довідку, потім повернутись в місто, з цією довідкою піти в комендатуру і отримати перепустку на пересування містом.

Зараз, через те, що вже призначено начальника «міліції» чи «поліції» в Маріуполі і відкрито чотири відділи «Міністерства внутрішніх справ» так званої «ДНР», то процедуру фільтрації люди, які не планують залишати Маріуполь, можуть пройти вже безпосередньо в цих відділках. Це типу трохи спрощує людям процес отримання дозволу, перепустки на переміщення містом. І ось саме до роботи в цих пунктах і долучаються та контролюють їх ці так звані «волонтери» «Єдиної Росії».

Патруль в Маріуполі на 9 травня.
Фото: EPA/UPG
Патруль в Маріуполі на 9 травня.

Хто наразі є очільником так званої «міліції» в Маріуполі?

Є така персона в Маріуполі (пан Аброськін про неї багато писав) - колишній міліціянт, пан Моргун, який дуже дивно в 2014 році спочатку наче боровся з окупантами, потім перейшов на їхній бік, коли Маріуполь у 2014 році було деокуповано, втік до Новоазовська і перебував там весь час. З початку нової окупації Маріуполя він повернувся, керував селищем Виноградницьким, а зараз призначений керівником «поліції» міста Маріуполя від окупантів.

Паралельно з так званим «парадом» продовжувалися бомбування «Азовсталі», де перебувають українські захисники. Яка там наразі ситуація?

За нашою інформацією, штурм продовжується. Для розуміння, що таке штурм «Азовсталі»: іде бомбардування важкою артилерією, з поза меж міста - гаубицями, великим калібром, іде ракетний обстріл з акваторії Азовського порту з кораблів, і найголовніше - іде постійне авіабомбардування в тому числі надпотужними протибункерними бомбами, до одної тонни. І так з дня на день. В невеликі паузи окупанти намагаються просунутись всередину заводу, знайти вхід в укріплення, де у тому числі переховувались до того цивільні особи.

При цьому наші захисники наносять контрудари, іноді дуже потужно, тому що окупанти вимушені закривати пів Лівобережного району, який безпосередньо межує з «Азовсталлю». Зараз обстріл, бомбардування продовжується. Що там буде далі – побачимо, коли будуть на зв’язку наші захисники, коли буде інформація від військового керівництва України. Ми, як громадська влада і люди, які мають певні джерела всередині, вимушені лише спостерігати, фіксувати, що звідки відбувається.

Фото: EPA/UPG

Профільна міністерка Ірина Верещук оголосила, що всіх цивільних з «Азовсталі» евакуйовано. Залишаються поранені військові, залишаються медики, і наступний крок української влади – намагатися забрати їх за посередництва ООН, Червоного Хреста. Чи дійсно всі цивільні евакуйовані? Раніше військові, розповідаючи про стан справ на «Азовсталі», пояснювали, що бункерні укріплення розгалужені, не пов’язані одне з одним, і часом навіть військові не знають про цивільних, які знаходяться в тій чи іншій точці «Азовсталі».

Я щиро сподіваюсь, що дійсно всіх цивільних евакуйовано з «Азовсталі», тому що це дуже велика розгалужена територія. Завод займає 11 квадратних кілометрів. З безліччю інфраструктури, у тому числі і бомбосховищ різного рівня, і укриттів, і лабіринтів. Тому я так розумію, що всіх цивільних, про яких точно було відомо, евакуйовано. До того ж це ж не просто інформація віцепрем’єра, це інформація від наших захисників, які дуже героїчно допомагали цій евакуації. Окрема історія, як це відбувалося.

Мабуть, ви знаєте, що під час останньої евакуації троє хлопців загинули, тому що попали під обстріл. А до того, коли хлопці виводили цивільних і поверталися до бункера, їх почали обстрілювати снайпери. Тобто Росія не дотримується ніякого нормального режиму тиші, ніякого цивілізованого відношення або якихось правил. Якби не військові, евакуація не мала б ніякого успіху насправді. Тому так, ми сподіваємось, що всі цивільні вже нарешті поза межами комбінату «Азовсталь».

З іншого боку, звісно, це створює ще більшу небезпеку нашим військовим. Хоча в якомусь сенсі їм може бути трохи легше - не треба при обороні ще й обертатись на цивільних.

Фото: скрін відео

«Значну частину контингенту росіяни вивели з Маріуполя, і вона зараз пішла на допомогу по інших напрямках, де вони намагаються насуватися»

В неділю була велика пресконференція українських захисників, які мовили з «Азовсталі». Вони описали поточну ситуацію, зазначили, що їм не вистачає важкого озброєння для того, щоб надалі чинити спротив, але легке озброєння, якісь запаси у них ще є. Чи змінили росіяни тактику від 9 травня? Тому що всі очікували, що 9 травня станеться якийсь перелом в той чи інший бік. Ви зазначили, що бомбування продовжуються. Чи змінилася при цьому тактика?

З того, що ми бачимо, тактика не змінилася. Мабуть, через те, що значну частину контингенту росіяни вивели з Маріуполя, і вона зараз пішла на допомогу по інших напрямках, де вони намагаються насуватися, Донецької області. Тому, в принципі, вони не поспішають. Ми спостерігали, що вони почали діяти трохи інакше і сповільнились лише в той час, коли під егідою ООН ішла евакуація. Але зараз тактика та сама - вони намагаються максимально оточити «Азовсталь», максимально знищити все вщент. І я думаю, що вони, перш за все, сподіваються, що коли вони увійдуть в «Азовсталь», бомбами дістануть наших захисників, щоб ніхто не чинив спротив. Тому що коли іде спротив на землі, що називається, росіяни програють навіть при відсутності важкого озброєння у наших захисників.

Окрім «Азовсталі», є в місті ще гарячі точки? Ми знаємо від наших захисників, що на підступах до «Азовсталі», яка оточена частково житловими кварталами, також велися вуличні бої. Яка ситуація зараз там?

На сьогодні там тихо. Здебільшого йдеться про «Азовсталь», але це територія, куди хлопці періодично виходили, наносячи контрудари, дуже потужні, дуже далеко відкидаючи ворога. Як воно буде далі, будемо дивитись. Сподіватимемося, що їм і надалі буде вдаватися чинити ефективно спротив окупантам. Але ж ми розуміємо, наскільки їм зараз важко… Просто серце рветься на шмаття, коли ми кажемо про «Азовсталь». Це окрема історія про хлопців, яких, мабуть, всі маріупольці, принаймні, весь проукраїнський актив точно знає, багато знайомих у кожного. У всіх родах військ: «Азов», 36-та, патрульна поліція, ТрО, наші прикордонники. Це така дуже болюча тема для кожного маріупольця.

Фото: АЗОВ

Що відбувається з цивільним населенням, яке ще залишилося в Маріуполі. Скільки цих людей?

Сьогодні кількість населення в місті збільшилась десь до 150 тисяч. Ще минулого тижня, за нашими оцінками, цифри були від 100 до 130 тисяч, але через те, що фактично росіяни зачинили всі коридори для евакуації маріупольців, які до того чекали в Маріупольському районі, Бердянську, люди вимушені потрохи повертатись додому, до квартир, в кого вони ще вціліли. Кількість населення трохи зросла. Думаю, що десь близько 150 тисяч маріупольців зараз в Маріуполі. Якась частина - біля Маріуполя, у приморських селищах.

Який відсоток житлового фонду в місті вцілів? Яка кількість квартир, будинків придатна для проживання?

Дуже складно казати, тому що фактично пошкоджено десь 95-96% всього житлового фонду. Таке, що непридатне для життя, - десь 50% житлового фонду. Важко сказати, тому що буває, що немає пів дому, а пів дому стоїть, тому люди приходять туди і живуть. Або є влучання якоюсь ракетою - декілька квартир немає, а декілька квартир є, немає декілька поверхів, а декілька поверхів є. Дуже важко оцінювати. Реально придатного для життя житла залишилося, ну, може, 10%. Це я кажу про приватні будинки і про багатоповерхівки. Таке, що можна зайти і принаймні жити. Бо все інше дуже умовно.

Якщо навіть будинок вцілів, в ньому, напевно, немає вікон, немає скла, щоб засклити його знову. Це така більш цивілізована печера, аніж домівка.

Ви сказали, що росіяни заблокували можливість покинути місто, і навіть ті люди, які очікували на неї, вимушені повертатися. Я правильно розумію, що евакуація як така на сьогодні фактично неможлива?

Фактично так. Люди поодиноко прориваються, навіть іноді йдуть пішки з Василівки до Запоріжжя. Є і такі випадки. Або на власний ризик об’їжджають всілякими ґрунтовими дорогами, попри небезпеку підірватись на міні або попасти під обстріл. Але організована евакуація вже не відбувається майже два тижні. І вчора, коли йшла колона ООН з Безіменного до Запоріжжя з маріупольцями з «Азовсталі» - їх вели десь сім броньованих автівок спецназу Росії - на Бердянськ, на кільці зібралось кілька тисяч маріупольців, і вони (автобуси - С.К.) навіть не зупинились. Проїхали повз. Автобуси проїхали напівпорожні. Хоча тисячу-півтори людей точно могли підібрати.

Навіть у таких дрібницях не дають людям евакуюватись, не кажучи вже про надання зелених коридорів, про виїзд людей. Навіть приватним транспортом вже не дозволяють їхати. Це вікно повністю на сьогодні зачинено. Тому люди вимушені повертатись і ставати заручниками російської армії.

Що відомо про тих українців, мешканців Маріуполя, які застрягли в так званих фільтраційних таборах? Яка їх кількість і що на них очікує?

Це окрема жахлива історія. Є фільтраційні табори, в які потрапляють люди, котрі не пройшли фільтрацію в Маріуполі. Це проукраїнський актив, правоохоронці, військові тощо. Не менше як 10% від всіх, хто йде через фільтраційну процедуру. Ми шукаємо, де вони знаходяться і як вийти з ними на зв’язок, і як їх можна включати в обмін полоненими. Важка історія.

Фото: Anadolu Agency

Найбільший фільтраційний табір зараз в Новоазовському районі. Там знаходиться близько 2 тисяч осіб. Вони там вже майже 4 тижні. Маріупольці. Виключно чоловіки. Їх тримають в нелюдських умовах - вони сплять на підлозі, в приміщенні школи. На всіх один кран з холодною водою, це все, що доступно з гігієни. В одежі вони теж, в якій поїхали ще місяць тому, в такій знаходяться, без можливості її попрати. Залучаються вони до громадських робіт у тому ж Безіменному. Що з ними далі буде – невідомо. Двічі на день їх шикують, рахують, не дають нікуди виходити за межі цього табору без супроводу конвою.

На питання, чому їх тримають, що на них очікує, російські військові ніякої конкретної відповіді не дають. Кажуть, або залучатимуть до примусових робіт з розбору завалів, відновлення заводів, або мобілізують до армії так званої “ДНР”. До того планували їх провести парадом полонених на 9 травня, але щось пішло не так, що називається. Це дуже жахлива історія. І, в принципі, люди абсолютно безправні, тому що все право - у людини з автоматом. Як з цим бути, що робити, як повертати їх і як за них боротись, враховуючи відсутність будь-яких інституцій, – це поки велике питання. Велике завдання для нас.

Фільтраційний табір с Безимяне
Фото: Андрющенко Time
Фільтраційний табір с Безимяне

Є ще проблема з тими містянами, яких було примусово депортовано на територію Російської Федерації. Загалом, це вже 1,5 млн українців. Реальний геноцид. На думку експертів, на місце тих, хто виїхав, мають заїхати росіяни з віддалених районів РФ, щоб створити ефект їхньої присутності тут. Так, як відбувалося в Криму після початку анексії. Чи є випадки в Маріуполі, коли люди з території Російської Федерації починають переселятися в місто?

Ні, таких фактів немає. Я не можу сказати за інші частини вже окупованої України, мабуть, така експертна думка можлива щодо Запорізької області або Херсонської, які фактично не постраждали від бойових дій, але це точно не про сучасну Донецьку область.

В Маріуполь нікуди повертатись, там немає де жити. Вони не здатні розбудувати або відновити місто, на це потрібні шалені гроші. Дуже багато грошей. Кілька сотень мільярдів доларів. Щоб якісь росіяни мали змогу сюди заїхати.

Ми знаємо про трохи інакшу ситуацію. З Маріуполя вже депортовано понад 40 тисяч осіб, наближаємося до 50. Людей везуть в економічно депресивні регіони Росії, в регіони, де дуже погана демографічна ситуація. На роботу або низько кваліфіковану, або дуже не популярну. Це більше схоже на остарбайтерство за часів нацистської Германії. Тобто таким чином росіяни вирівнюють свій демографічний фон, трохи впорскують людського ресурсу у власну економіку, регіональну перш за все.

Фото: EPA/UPG

Все це погіршується тим, що, чим більше регіони Росії отримують українців, тим більше їхнє дране керівництво, драний уряд дає на області грошей. Тобто це не дуже схоже на ситуацію зворотної асиміляції, коли нам тут населять росіян. Навпаки. Багато розмов, які люди чують по місту від російських військових, слова військових полонених свідчать, що Маріуполь не потрібен. Немає ніякого сенсу тут щось робити, щось відновлювати. Він уже стратегічно не цікавий для них, особливо після того, як вони зрозуміли, що навіть плато не можуть використовувати.

Саме про порт і хотіла спитати, тому що Маріуполь для них - точка, яку вони не можуть залишити в тилу, він потрібен для логістичних завдань.

Теоретично, так. Але порт використати неможливо. Вцілів лише один портовий кран, все інше пошкоджене. Це те саме, що брати нові - пошкоджені не відремонтуєш.

На вході в акваторію порту затоплено наше велике судно, щоб не зайшли окупанти. Тобто якісь маломірні - човен-три - можуть зайти, а щось на кшталт судна класу РК «Море» вже не може, і це зупиняє судноплавство з Азовського порту. Для того, щоб дістати це судно і розблокувати порт, потрібен час, гроші, ресурси. Це те, чого у стані війни точно немає. Тому вони можуть використовувати частину, мабуть, цілих цехів «Азовмашу» або «ММК ім.Ілліча» для влаштування ремонту власної важкої техніки - танків, бронетранспортерів. Теоретично це можливо. Але для того непотрібно тримати таке велике місто, понад 100 тисяч людей, годувати їх. В цьому немає сенсу. Логістично немає великої потреби - за відсутності порту - тримати таке місто. На сьогодні це просто точка на карті в трикутнику Донецьк - Ростов - Крим.

Фото: EPA/UPG

«Вони готові до сценарію інтеграції напряму в Росію»

Яким чином місто керується окупаційною владою? Як це відбувається? Ви сказали, що створено так звану «міліцію», як щодо інших органів управління?

Створено так звану нову «мерію», яку очолив колишній депутат колишньої фракції ОПЗЖ пан Іващенко. Фактично він російський агент, який співпрацював з Сабліним. І є ще одна персона, яка завжди була куратором і автором «руской вєсни», здається колишній депутат від «Партії Регіонів» - Петро Іванов, який зараз мешкає в Криму. Це напарник Сабліна. Вони вдвох це влаштовували в Маріуполі. Іващенко і ще п’ятеро осіб з фракції ОПЗЖ з самого початку працювали з ним. Він виконує функції так званого мера. 

Насправді це більше така публічна персона, якщо брати донецьку окупацію за аналог, це такий Паша Губарєв. Нездатний керувати насправді. Людина, яка просто розікрала «Азовмаш», те, що від нього залишилось. Дрібний крадій, скажімо так. За часів генерального директора «Азовмашу» він виконував функції розважального характеру для вищого керівництва. Поруч з ним фактично керує містом депутат, який не виходить з тіні, але виконує функції як секретар ради, по-нашому, чи заступник мера абощо, він же голова громади Маріуполя, пан Хармишев. Це фактично мозок, який всім керує в місті. Всіма призначеннями. Смикає за ниточки після Пушиліна. Дивиться на місці, щоб все було гаразд. Хоча намагається не влазити в публічність площину.

Костянтин Іващенко
Фото: Главком
Костянтин Іващенко

Була інформація про те, що низка приватних підприємств в Ростовській області отримали замовлення на виготовлення печаток для «державних» установ міста Маріуполя, і ці печатки мали напис «Росія, Донецька республіка, Маріуполь». Чи надійшли вони вже в школи, РАГСи, лікарні тощо?

Поки що ні. Взагалі, там, в принципі, велика проблема з бюрократією, з організацією всього цього процесу. Все робиться на колінках. Але по Маріуполю і по Маріупольському району діти підписують в зошитах уже «Маріуполь, Ростовська область». Це точна інформація. Ми не бачимо намагання інтеграції Маріуполя навіть в систему управління так званої «ДНР», чого сам Донецьк з Пушиліним, я так розумію, не очікували. Вони потроху інтегруються в Росію, починаючи з навчання. Підручники - виключно російські, про Росію, випущені Росією. Всіх, хто займається навчанням, консультують з Росії. 

Навіть «Фенікс», оператор (мобільного зв’язку - С.К.), який був так званої «ДНР», з 7 травня перевели на російський код +7, він теж буде російський.

Ми бачимо, що йде пряма інтеграція в систему керування Російською Федерацією. У нас немає сумніву, що це відбудеться. Ширяться чутки, які озвучує самозвана влада поза камерами, про те що от-от проведуть якийсь «референдум» про визначення майбутнього Маріуполя чи в цілому Донецької Народної Республіки чи як там воно називається. Скоріш за все, це і буде таким кроком, коли вони стануть Росією. Принаймні, вони очікували анонсованих заяв Путіна (у зверненні щодо 9 травня - С.К.), у нас було побоювання, що ми почуємо звідти якийсь натяк на це, але нічого такого не було. Тому ми спостерігаємо. Але впевнені, що Маріуполь чекає анексія, як і всю Донецьку область. Гра в сателіти буде закінчена.

Фото: EPA/UPG

Є три сценарії. Місто просто стирають з лиця землі, як ви сказали на початку, бо воно не має вже ніякого стратегічного значення, особливо без порту. Другий сценарій - його приєднують до «ДНР/ЛНР». І третій - воно інтегрується в Росію. Всі три сценарії ми проговорили, але до кінця не зрозуміло, яка вірогідність сьогодні найбільша.

На мою думку, вони самі до кінця не розуміють. Те, що ми бачимо з дій їхньої бюрократичної машини, - вони готові до сценарію інтеграції напряму в Росію. З одного боку. З іншого боку – все «погіршується» тим, що йдуть бойові дії, війна не закінчилась, плани захвату Донецької області, принаймні, не досягнуті. І це таке невизначене майбутнє на сьогодні, яке потребує дуже багато ресурсу у тому числі. 

Насправді є два варіанти контролю окупованого міста. Перший варіант – це ми бачимо на прикладі Мелітополя або Херсона, коли є гауляйтер, куди масово заходить росгвардія, придушуються будь-які процеси, встановлюється жорстка цензура, контроль абощо. Є інший сценарій - коли окупаційний корпус не такий великий, не настільки поліцейський, і вони стимулюють виникнення всіляких банд мародерів, в якій з’являються ватажки, і керують безпосередньо ватажками цих банд, забезпечуючи таким чином порядок в місті, який їм потрібен. Поки що по Маріуполю ми спостерігаємо другий сценарій, бо не вистачає людей контролювати. Місто завелике, людей багато, і тримати такий великий корпус росгвардії вони просто не можуть сьогодні. Тому ця купа факторів каже про те, що вони самі не знають, як зараз бути з Маріуполем, куди його - в Росію, в ДНР або хай воно буде поки, як буде.

Фото: EPA/UPG

Якою є гуманітарна ситуація в місті? За моєю інформацією, минулого тижня у місті відкрили дві бані: одну для чоловіків, іншу для жінок. Запускають по 10-15 осіб. Баня - це принаймні спроба запобігти інфекційним захворюванням, медичній катастрофі. В місто навіть частково почала надходити вода.

Так, пішли перші повідомлення зі Східного (мікрорайон у Маріуполі - С.К.), як не дивно, що почала з’являтись вода. Окупанти ведуть відновлювальні роботи, тягнуть кабель з Нікольського, намагаються заживити електрикою одну з помпових станцій, один з трьох входів води в місто - в селищі Старий Крим. І потім звідти з’явиться вода власне в місті. Але вона з’явиться теж дуже умовно, тому що без інших помпових станцій, які були до того по місту, не буде напору, вода буде просто самопливом йти по трубах. Кому пощастить, тому пощастить. У когось буде вода, у когось – ні.

Але це, знову ж таки, цікава історія, як вони щось роблять і не думають про наслідки. Тому що каналізація в місті не працює, не працюють очисні споруди, помпові станції, вона забита. Плюс дуже багато пробитого водопроводу і каналізаційних колекторів по місту через бомбардування в самих будинках. Якщо напір води буде трохи більшим, місто ризикує перетворитись на таку собі Венецію. Але це буде Венеція з фекаліями, тому що каналізація піде нагору. І на фоні двох відкритих бань ми можемо отримати нову хвилю гуманітарної катастрофи звідти, звідки не очікували до того.

Фото: EPA/UPG

Яка ситуація з медичною допомогою? За моєю інформацією, працює лише одна лікарня швидкої медичної допомоги, яка найменше постраждала у порівнянні з іншими. І то працює умовно. Там також немає світла, є проблеми з водою. А медикаменти з Криму підвозять чи як?

Працює ще одна лікарня. БСМП, так, працювала завжди. Але вони зміщують увагу на так звану Другу лікарню. Це була обласна лікарня інтенсивної терапії. Та, яку на початку захопили разом з лікарями, тримали людей в заручниках, щоб вони лікували поранених окупантів. Там вони запустили генератори, підвозять воду. Але згоден, що це дуже умовно.

Ліки вони привозять з Донецька і безпосередньо з Новоазовська, тобто з Росії фактично. Лікарів не вистачає. Залишилось кілька маріупольських лікарів, які виконують свої обов’язки. Частину лікарів вахтовим методом привозять з Донецька на лікування, але цього точно не вистачає на місто. Зараз вони намагаються запустити ще одну лікарню - в колишньому пологовому будинку на Лівобережному районі. Завезли туди частину обладнання, яке знайшли в Четвертій лікарні, та, що наближена до «Азовсталі», звідки вони, до речі, і ІВЛи вивезли до Росії.

Ситуація з медичної точки зору - геть критична. Дуже багато постраждалих від обстрілів, дуже багато сезонних захворювань, дуже багато хронічних захворювань. Люди вже третій місяць фактично не мають нормальної їжі, калорійної, не кажучи вже про вітаміни. Про якість води взагалі краще промовчати, бо це просто рідка субстанція, а не питна вода в нормальному розумінні. І це звісно впливає на погіршення ситуації з імунітетом і з захворюваннями. Таке враження, що це все - продовження того самого геноциду, тому що ніхто не хоче допомогти людям.

Фото: EPA/UPG

Скільки було перемовин, скільки було намагань завезти декілька фур медикаментів у місто. Вони стопорять. Медикаменти, що завозяться (окупантами - С.К.), роздаються росіянами на слух, без рецепта. Точно як в старому анекдоті: це тобі пігулка від голови, а друга половинка цієї пігулки буде від рук або від живота. До чого призведете таке самолікування, не важко зрозуміти. Перший шок пройде, підуть хвороби, інфекції, одне за одне буде чіплятись - населення буде скорочуватись вже не через обстріли, а саме через критичну медичну ситуацію, на жаль.

Росіяни повідомляють про те, що нібито завозять гуманітарку в місто, передовсім продукти. Але не говорять про те, що місцеві вимушені цю гуманітарку фактично відробляти. Людей змушують розбирати завали, яких по місту дуже велика кількість. Розбираючи завали, мешканці міста знаходять від 80 до 100 тіл під кожним будинком. І це тіла, які пролежали вже довгий час, змінилися погодні умови… Що відомо про це?

Так, гуманітарка завозиться. На день вони завозять приблизно 5 тисяч пакетів гуманітарної допомоги. Це пів булки хлібу, трохи макаронів. Але це дрібниці. На 100-150 тисяч людей завозять 5 тисяч їжі. Звісно, людям не вистачає. Вони змушені іти працювати хоча б за їжу. І перша робота була з розбору завалів. Це просто якесь жахіття.

З’явився зв’язок, ми розмовляли з тими, хто працював. Навіть міцні чоловіки не витримують цього психічно. Більш як тиждень не можуть працювати - починається нервовий зрив, істерики. Люди і так у важкому психічному стані, а це ще більше його погіршує. Але робити нічого - ти маєш годувати чимось свою родину, а іншого шляху отримати їжу фактично немає. Ти або вистоюєш і виборюєш в цих тисячних чергах оці пакети, або працюєш і отримуєш хоч щось для того, щоб ввечері повернутись додому, щоб діти поїли. Це просто жахливо. Не віриться, що таке може бути.

Фото: EPA/UPG

Врахуйте, що з-під завалів дістають не кожного разу тіло повністю. Добре, якщо воно муміфіковане. А якщо ні? Всі ці процеси природні ще у самому розпалі. Це просто жахіття. І якщо на початку вони просто діставали тіла і вантажили на лафети, далі їх вивозили, запаковували вже безпосередньо працівники так званого “МНС” “ДНР” чи Росії. То зараз людей змушують ще й самостійно запаковувати в пакети і навантажувати, щоб вивозити в братські могили. Я навіть не уявляю, як це. Якщо чесно.

Соня КошкінаСоня Кошкіна, Шеф-редактор LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram