Діагностика
Ще минулоріч в Інституті була проблема із записом пацієнтів на безоплатне КТ чи МРТ. Про це ми писали. Тепер проблему вирішили, нову систему налаштовують.
Коли людина записується на консультацію онколога НІРу з підозрою на онкозахворювання чи позитивним тестом на нього, далі вже лікар прописує шлях у закладі. Оскільки такі пацієнти потребують швидкої діагностики і старту лікування, лікар після консультації записує на процедури в межах одного тижня.
А пацієнти, які потребують обстежень після лікування — фолуапів — що три, що шість місяців, можуть самі записатися. Достатньо скачати додаток Health24 й обрати обстеження чи консультацію фахівця. Їм перетелефонують уточнити дані, аби було скерування лікаря на відповідну процедуру. Туди ж, у додаток, прийдуть за готовністю результати.
«Ми поступово розширюємо кількість лікарів і перелік послуг», — каже директор Степан Крулько.
До того ж НСЗУ радикально поставилася до зміни пріоритету тарифікації дорогих методів обстеження на 2026 рік. «У тому числі до діагностичних обстежень КТ і МРТ, а також лабораторної діагностики дороговартісних послуг. Крок суттєвий». До прикладу, МРТ буде коштувати понад 2500 грн, їх оплачуватиме держава.
І черг уже нема?
Маніпуляцій з чергою вже немає, але сама черга, звісно, є. Бо є ще пропускна здатність самого інституту.
«Деколи пацієнту потрібно і дві-чотири зони просканувати. Ми виконуємо 100–120 обстежень на день, у штаті 10 радіологів. Це високе навантаження», — каже директор. Загалом у 2025 році тут провели близько 12 000 КТ з контрастом і 2800 МРТ. Це один з найбільших обсягів послуг в Україні.
І треба більше. Крулько каже, що доступ розширюють поступово, зокрема, через співпрацю з благодійниками. Наприклад, нещодавно отримали ще один КТ від GIZ. Після ремонту потрібного приміщення апарат інсталюють — і він запрацює.
Паралельно Крулько шукає можливості запросити ще радіологів. «Ринок тут завжди був у напрямку приватної медицини, вони задавали тон зарплат, — каже він. — Намагаємось тут не поступатися».
А ліки є?
Є. На сайті НІРу оновлюють щотижня перелік наявних ліків і витратних матеріалів. Тут Інститут залежить від ДП «Медичні закупівлі України», яке централізовано купує препарати на всі законтрактовані онкоцентри країни.
“Потреба в інноваційних ліках ще лишається великою”, – каже співзасновниця “Афіна. Жінки проти раку” Вікторія Романюк. Але всі закупити не можуть й багатші країни, у яких ще й немає повномасштабної війни.
“Але якщо виявляти рак на ранніх стадіях, то можливо лікуватись тими препаратами, які закуповує держава”, – додає Романюк, яка сама пройшла колись онколікування.
Вона додає, що найбільше звернень на гарячу лінію їхньої організації – саме щодо наявності ліків: “Через недоброчесних постачальників є перебої з поставками, або немає їх у закупівлях. Або звертаються по виписці рецептів на “Доступні ліки”, бо там є препарати для лікування раку молочної залози”.
Якщо у закупівлях немає, людям пробують підшукати варіанти отримати терапію. Наприклад, це може бути участь у клінічних дослідженнях (про них ми писали детально тут), або програма медеваку, за якою українців можуть прийняти на лікування країни-партнери. “Багато пацієнтів вимушено за кордон їдуть лікуватись, але багато хто не може і не хоче їхати з дому”, – каже Романюк.
І що, пацієнти не доплачують за кожен етап лікування?
“Афіна.Жінки проти раку” збирають відгук пацієнтів по всій країні, і по Інституту раку кажуть, що неформальних платежів останні пів року немає (влітку змінилося керівництво).
Що по грошах? У минулому році Інститут на початку року мав договір з Національною службою здоров’я на 598 млн грн. Потім серед року його збільшив до 650 млн грн, а на цей рік отримав договір на 777 млн грн. Кошти будуть надходити відповідно до того, скільки медики виконають послуг. Загалом Інститут має 17 договорів з НСЗУ за різними напрямками.
“Ми як адміністрація намагаємося забезпечувати лікарів і медсестер гідною зарплатнею, щоб це було на рівні ринкових відносин, намагатися дістатися до рівня зарплат європейських країн. Я вірю, що це можливо. Працюючи з програмою медичних гарантій і маючи договори по надходженню фінансів від наданих послуг, розумію, що це не марні слова, це те, чого ми можемо досягнути, – каже директор Степан Крулько. – Від лікарів просимо лише виконувати якісно свою роботу і внести в систему виконані послуги, все інше їх не має цікавити. Якщо ми бачимо, що щось десь не покривається, це робота адміністрації з адміністрацією Національної служби здоров'я і залучення Міністерства охорони здоров'я. І ми працюємо в таких напрямках, в тому числі із онкоцентрами, обговорюємо деякі позиції, де ми хотіли би переглянути вартість тих чи інших тарифів”.
І пацієнтів не “футболять”?
Маршрути людини по системі – одна з топпроблем загалом нашої медичної системи. І її взяла як пріоритет нова команда ще з самого старту роботи (про це ми теж писали тут). Наприклад, онкопацієнтам часто треба проходити одночасно хімієтерапію та променеву. Але команди цих напрямків не мали якісної взаємодії. Тому пацієнт міг потрапити на променеву терапію, а хімієтерапію отримати не може, не складається.
“Ми поєднали ці підрозділи, намалювали маршрутизацію”, – розповідає нині Крулько.
І почали розвивати напрямок адміністраторів. Тобто коли пацієнт закінчив лікування, його одразу записують на наступний курс. “Деколи, коли приходить пацієнт зі сторони: "Я хочу у вас отримати лікування", ми кажемо: "У нас є 60 крісел і ми більше не зможемо покласти в цей день, бо ми пацієнтів своїх записали. Стараємося розширити цей процес”, – каже директор. Але це дозволяє закрити тим пацієнтам, які вже в Інституті, повний цикл лікування і ведення.
Адже онкопацієнти розповідали LB.ua, що етапи їхнього лікування і ведення в різних закладах можуть бути розірвані. Проходиш лікування в одного, потім потрапляєш до іншого, і ніхто не має комплексного бачення, а що відбувається з конкретною людиною, хто і де її має підхоплювати і вести далі.
На це медичний директор Національного інституту раку Арман Качарян каже, що пацієнти з онкозахворюваннями повинні лікуватися в спеціалізованих закладах. Саме тих, які лікують онкологічні захворювання: “Бо щоб діагностувати захворювання і вибрати правильну тактику, потрібен як мінімум робочий мультидисциплінарний консиліум. Потрібно розглянути різні фактори, щоб визначити, чи пацієнту в конкретному випадку потрібна операція, чи краще променева терапія, чи взагалі не треба лікування, а просто симптоматична терапія. Це найкраще роблять в онкоцентрах, онкодиспансерах. У кожній області є такі”.
LB.ua періодично чує про те, що людей можуть прооперувати в неспеціалізованих медзакладах, і потім доводиться переробляти операцію вже в спеціалізованих. Тому держава внесла зміни в правила і тепер медзакладам, які роблять малу кількість певних видів операцій, знижують коефіцієнт оплати, щоб у них не було мотивації лишати цих пацієнтів у себе. А щоб їх перескеровували у сильніші установи.
“Це нормальна практика, бо якщо ти робиш певну кількість, то відповідаєш порогу безпеки, – каже Крулько. – Бо потім ми спостерігаємо, що такі пацієнти десь прооперувалися, та лікарня отримала кошти, а пацієнт повторно звертається переробляти операцію”.
Качарян на питання LB.ua підтверджує, що такі випадки в них трапляються: “Іноді звертаються пацієнти, які в неспеціалізованих на онкозахворюваннях медзакладах отримали операцію, і це, на думку наших лікарів, не було оптимальним варіантом лікування. Вони б рекомендували спостку хімієтерапію, наприклад, а вже потім розглядали потребу в операції”.
Також LB.ua часом чує від різних медиків, що часом лікарі часом обирають не зовсім потрібну тактику, а ту, якою володіють у конкретному закладі. Такі випадки часом в НІРі теж бачать.
“Кожен лікар упереджений щодо свого методу лікування, навіть в Інституті раку. Тому у нас є консиліуми, де різні лікарі рівні в правах. Лікарі і завідувачі по різних напрямах у нас самодостатні особистості, в своїй сфері добре розуміються, і у них немає проблеми подискутувати і обрати краще рішення для пацієнта. Є медична рада, ми щотижня збираємося і розглядаємо випадки скарг, ускладнень, смертей пацієнтів. Розглядаємо, де була допущена чи комунікаційна помилка лікаря, чи помилка в лікуванні, що було можна покращити. У світі 6% вважається нормальним відсотком ускладнення при лікуванні будь-якого захворювання, не тільки онкологічного. Ми навчаємо, що є елементи, щоб знизити відсоток похибки, яка існує не за бажанням лікаря”, – додає меддиректор.
Степан Крулько додає, що пацієнт не випадає з маршруту лікування і ведення якраз тоді, коли лікується в медзакладах з повним циклом: “Коли пацієнт один шматок лікування там пройшов, другий в іншого лікаря отримав, третій – в третьому закладі, він не може зрозуміти, де він і в кого лікується, і так само лікарі”.
Він радить: якщо ви вже йдете на конкретного лікаря, умовно хірурга, то запитайте його одразу, хто вас далі підхопить і буде супроводжувати.
“Якщо пацієнт прооперувався в якомусь закладі, важливо, щоб там була мультидисциплінарна команда, яка обирає тактику лікування. Якщо пацієнтка прийшла на якогось лікаря-хірурга, то повинна розуміти, що у неї будуть певні складнощі з проходженням інших методів, бо не існує маршрутизації між іншими закладами.
Були спостереження ретроспективні в Сполучених Штатах, що в пацієнтів, які отримували лікування в одному закладі, на 7% підвищувалася виживаність. Дуже важливо, щоб не було розірваного кола надання допомоги”, – додає директор Інституту.
Що ще слід знати про НІРУ Національному інституті раку також є відділення реабілітації, де є два клінічні психологи два, які займаються не тільки пацієнтами Інституту, а й тими, хто звертається зі сторони. Щодня в них є консультації. Тут також роблять у поліклініці кабінет для клінічного психолога, аби там пацієнтам було комфортно на сесії.
Також тут починають змінювати кабінет болю. Адже колишні пацієнти стикаються з різними ситуаціями, в тому числі і больовим синдромом.
Тут є ще, ймовірно, єдиний в Україні кабінет зі стоматотерапії, де пацієнтів зі стомами правильно навчають їх накладати, і за ними доглядати.
Арман Качарян фіналізує: “Ми сповідуємо політику відкритих дверей для медиків і пацієнтів. Че часто забирає багато часу, але якщо адміністрації є бажання впливати на зміни, важелі завжди є”.