Тому державна система буде вимагати більш жорстких правил контролю, і зокрема опису маршруту пацієнта.
Про це сказала голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак, відповідаючи на запитання LB.ua.
LB.ua наводив приклад, як дитячий реабілітолог у великій лікарні довго займався з дітьми в стаціонарі, є значний прогрес, але дитина не може вічно жити у лікарні. І коли її відпускають додому, і вона повертається через якийсь час на огляд, у кращому випадку її стан буде таким же, як на момент виписки. Частіше – буде значний регрес.
“У 2025 році в стінах НСЗУ ми вперше задумались над таким словом як “супровід пацієнта”. В нас в більшості пакетів (мова про пакети медичних послуг, на які держава контрактує медзаклади для безоплатного обслуговування українців – LB.ua) в описі послуги є «супровід пацієнта». Як він відбувається в системі?”.
Голова НСЗУ сказала, що служба зробила аналіз по кількох напрямках і тут “ще багато є над цим працювати”: “У нас не люблять бюрократію, вважаючи, що правила – це більше адміністративного тиску, бо сімейні лікарі і так турбуються про своїх пацієнтів. На жаль, загальна система показує інший зріз, ніж ми б хотіли бачити. Так, є певний відсоток сімейних лікарів, які від А до Я турбуються про пацієнтів. Вони проактивні, вважають, що колеги так само працюють, і якщо ми ставимо незручні питання, то вони даремні, бо вимірюють це по своїй роботі. Але система буде вимагати більш жорстких правил контролю, опису маршруту пацієнта”.
Бо, додає голова НСЗУ, якщо цього не робити, ми не просто в державі втрачаємо кошти, бо через певний період знову бачимо ту ж людину знову госпіталізованою, чи незаліковані проблеми, чи дарма вкладені кошти в попередні госпіталізації, ми втрачаємо людей: “Це найгірше”.
Наталія Гусак додала, що служба зараз на старті перебудови програми медичних гарантій для людей – тобто системи, за якою держава платить медзакладам за лікування та обслуговування українців: “У нас є ціль переформатувати її за напрямками під більше розуміння людини. Коли мої батьки мають серцево-судинні захворювання, вони хочуть знати, що з їхніми захворюваннями по різних ланках їм гарантовано, починаючи від сімейного лікаря, чи там електрокардіограма їм гарантована, чи треба йти в поліклініку за нею, і закінчуючи, хто має виписати ліки і куди йти на реабілітацію після інсульту”.
Ми додатково деталізованіше розпитаємо НСЗУ про всі зміни і розпишемо це детальними окремими публікаціями.
Поки що повну версію розмови про 2026 рік у медицині загалом читайте тут.
Підписуйтесь на тематичний канал про здоров'я "Мені тільки спитати" від LB.ua в Instagram.