В України є шанс отримати План дій щодо членства в НАТО. Для цього українські дипломати та військові мають працювати не лише у штаб-квартирі Альянсу, а й в інших його структурах.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час відеоконференції керівників закордонних дипломатичних установ України.
«Я хочу бачити українських дипломатів, військових не лише у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, а й у всіх структурах партнерства НАТО. Тільки так ми маємо шанси відновити засідання комісії Україна-НАТО на високому рівні або отримати рішення Альянсу по запрошенню України щодо Плану дій щодо членства (ПДЧ)», - наголосив глава держави.
Водночас Зеленський нагадав, що Україні вдалося отримати статус «партнера НАТО із розширеними можливостями».
Нині, як зауважує президент, ключове – це зрозуміти, як використати цей формат задля зближення з Альянсом.
«Завданням української дипломатичної служби є максимальне використання політичного, безпекового та військового потенціалу цього формату. Або, простіше кажучи, зрозуміти, що саме нам дає цей статус і як ми його можемо використати для нашого наближення до Альянсу. І це завдання не лише майбутньому главі місії України при НАТО і послам у державах-членах НАТО. Мають також працювати посли у Грузії, Йорданії, Австралії Фінляндії, Швеції – тих країнах, які вже успішно користуються саме цим форматом».
Нагадаємо,у липні стало відомо, що Угорщина зберігатиме вето на засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів, доки не побачить прогресу з української сторони в забезпеченні прав меншин.
У 2017 році відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися, коли Верховна Рада прийняла закон про освіту. Угорцям здалося, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
У 2019-му Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, яка розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
У січні 2020 року Верховна Рада прийняла новий закон про повну загальну середню освіту з трьома мовними моделями для національних меншин. Він передбачає, що в угорських школах на Закарпатті може використовуватися тільки рідна мова, але з 5 класу не менш як 20% предметів повинні викладатися українською мовою зі щорічним підвищенням до 40% у 9 класі і 60% у старшій школі.