Конституційний Суд України продовжить розгляд законів "Про очищення влади" і "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки" на одному з наступних пленарних засідань Великої палати.
Про це повідомила пресслужба суду.
У четвер, 4 липня, Велика палата КСУ на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд цих справ, але не прийняла рішень.
Засідання супроводжувалося мітингом противників скасування цих законів.
Нагадаємо, Закон "Про очищення влади" (люстрацію) ухвалили з п'ятої спроби у вересні 2014 року, він набув чинності в жовтні 2014 року. Він передбачає, що особи, які займають державні посади і підпадають під люстраційну перевірку, повинні щонайпізніше на десятий день з початку проведення перевірки подати своєму керівникові власноруч написану заяву про згоду на проведення перевірки.
У січні 2015 року депутати Ради, серед яких переважно колишні регіонали, оскаржили закон в Конституційному Суді. До КСУ надійшли два подання від ВСУ і одне подання від 47 народних депутатів щодо конституційності деяких положень закону. Згодом суд об'єднав три подання в одне провадження.
У квітні 2015 року Верховна Рада прийняла закон про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборонивши їх пропаганду і символіку. Закон забороняє публічне використання символіки таких режимів, встановлює обов'язок перейменувати населені пункти, об'єкти топоніміки, організації і торгові марки.
У червні того самого року закони про декомунізацію оскаржили в КСУ.
У рамках декомунізації в Україні перейменували понад тисячу населених пунктів і понад 51 тисячу вулиць, площ, скверів (станом на кінець 2016 року). Також демонтували кілька тисяч пам'ятників і пам'ятних знаків, у тому числі понад 1300 на честь Леніна.