Спеціалізована антикорупційна прокуратура зареєструвала чотири кримінальні провадження за заявами екс-нардепа Дмитра Крючкова.
Про це повідомила прес-служба САП за підсумками особистого прийому Крючкова в антикорупційного прокурора Назара Холодницького.
Перша справа стосується планів приватизації енергогенеруючої компанії "Центренерго". Крючков заявив, що це була злочинна схема, яку координували колишній президент Петро Порошенко і депутат Верховної Ради Ігор Кононенко з метою заволодіння майном "Центренерго" на суму 6 млрд гривень. Провадження буде розслідуватися за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу.
Друга справа "Центренерго" стосується закупівель вугілля. У заяві Крючкова йдеться, що посадові особи компанії за попередньою змовою з постачальниками, в тому числі ТОВ "Укрвуглетрейдінг", ТОВ "Шахтарськтранс", закупили паливо на загальну суму близько 170 млн грн за завищеною вартістю, в тому числі використовуючи фіктивні підприємства. Справу попередньо кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу.
Третю справу відкрито за фактом розкрадання майна і грошей ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС" і "Укргідроенерго" (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу). У ньому кілька епізодів: передача майна ГЕС на суму понад 1 млрд гривень на користь "Укргідроенерго"; закупівля товарів і послуг у 2010-2015 роках за завищеними цінами у ТОВ "Консорціум", НВО "Укргідроенергобуд", ТОВ "ШДСУ", ТОВ "Грін Лайт", ТОВ "Будмонтажсервіс 1", ТОВ "Укренерджі", ТОВ "Кабельтехпостач"; оплата фіктивних робіт. Сума збитків оцінюється в 2,2 млрд гривень.
Остання справа стосується зловживання службовим становищем посадовими особами "Черкасиобленерго" і черкаського "Азоту". В рамках виконавчого провадження компанії підписали мирову угоду про розтермінування боргу за електроенергію на суму 1,276 млрд гривень у період з квітня 2019 року по березень 2027 року. Умови договору нібито підписані таким чином, що його фактично неможливо буде виконати через введення в Україні нової моделі ринку електроенергії з 1 липня 2019 року. Крім того, графік погашення "Азотом" боргів було складено таким чином, що в перші чотири роки компанія повинна була виплатити тільки 4,7 млн гривень, а інфляційні втрати були відкладені на 2027 рік.
Нагадаємо, Крючков є фігурантом справи НАБУ про присвоєння 346 млн гривень "Запоріжжяобленерго", в якому більш ніж 60% акцій належить державі. У липні 2016-го Крючкова оголосили в розшук, а в квітні 2019 року він несподівано повернувся в Україну. Петро Порошенко говорив, що добровільна екстрадиція Крючкова - це передвиборна технологія штабу Володимира Зеленського для його - Порошенка - дискредитації.
17 квітня Крючкова заарештували із заставою 7 млн гривень, яку він незабаром виплатив. Зараз Крючков перебуває на волі і з дозволу САП навіть виїжджав за кордон.
Дмитро Крючков був народним депутатом України Верховної Ради п'ятого скликання від Блоку Юлії Тимошенко, був членом комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.