ГлавнаяПолитика

Очільник ДБР Роман Труба: "Я незалежний від жодних політичних сил"

16 листопада конкурсна комісія (що засідала понад рік) нарешті визначилася з особою очільника Державного бюро розслідувань. Ним став не Олексій Горащенков, якого лобіювала АП. Не Анатолій Матіос, якого на цю посаду багато хто пророкував. Головою ДБР було обрано маловідомого широкому загалу Романа Трубу – львівського прокурора, що працював в ГПУ за часів Махніцького, а потім перейшов у приватну фірму. Швидко почали ширитися чутки: нібито Труба є «предметом компромісу» між БПП і НФ, які наче «контролювали» весь – від початку до кінця – процес створення ДБР; нібито він – креатура Турчинова і кум Пашинського та й загалом персонаж несамостійний.

Аби розібратися із всім цим, LB.ua вирішив поспілкуватися з Романом Трубою напряму. Також – обговорити його бачення становлення та розвитку відомства, яке з часом має стати головним правоохоронним органом країни. Органом, що здатен притягнути до відповідальності навіть Президента та Прем'єр-міністра, не кажучи вже про голову НАБУ чи інших чиновників категорії «А». Здатен – так. Але чи зможе? Як і ким наповнюватиметься, як працюватиме, на що робитиме наголоси? Про все це – у першому, в якості очільника ДБР, програмному інтерв'ю Романа Труби.

Соня Кошкина Соня Кошкина , Шеф-редактор LB.ua

Фото: Макс Требухов

«Ми починаємо з чистого аркуша»

Прізвище переможця конкурсу на посаду голови ДБР у «вузьких колах» стало відомо за декілька днів до того, як його оголосили - на засіданні комісії - публічно. Особисто ви коли дізналися, що очолите ДБР?

Після того, як проголосувала комісія – разом з усіма іншими, хто слідкував за конкурсом, адже голосування відбувалось відкрито.

Так, на початку конкурсу я претендував на посаду заступника голови ДБР. Конкурс тривав півтора роки – він став найбільш багатоетапним в історії України. Природньо, що за цей час у багатьох кандидатів змінилось бачення себе у майбутній структурі Бюро. Під час фінальних співбесід Голова Комісії ставив однакове питання всім кандидатам – на які посади вони б хотіли спробувати себе, чи не змінив хтось свого рішення? Оскільки я уже дійшов до фіналу, то вирішив, що можу ризикнути й поборотися за головну посаду. Наскільки мені відомо, дехто з кандидатів вчинив аналогічно.

Тобто заздалегідь знали всі, окрім вас?

Десь за добу (до оголошення рішення конкурсної комісії - С.К.) в ЗМІ з’явилася інформація про те, що відомо прізвище директора. До цього були припущення щодо інших кандидатів. Я намагався не читати таких повідомлень. Навіщо?

Конкурс – це як серіал для інших, коли цікаво говорити, хто кому кум та що ж відбудеться у наступній серії. Та психологічне випробування для кандидатів, адже все життя, як на долоні, і навколо нього постійно формуються нові версії.

Не здивувало, що конкурс ніби відкритий, а результат відомий за добу? Якщо не більше…

Фото: Макс Требухов

Претендентів на посаду Голови ДБР у фінальній частині залишилось не так багато. Думаю, ті, кому потрібно було дискредитувати конкурс та майбутнє ДБР, просто моделювали різні ситуації: в мене були високі бали за тестування на знання законодавства, всі мали змогу подивитись інтерв’ю та зробити власні висновки або припущення.

Але це провокації, і їх робили ті, кому не вигідно, щоб Державне бюро розслідувань почало функціонувати.

Натякаєте на сили, котрі самі хотіли очолити ДБР, але не змогли?

Я припущення робити не буду – залишу це іншим. Впевнений, що кожен з тих, хто пройшов до фінальної частини, заслуговував бути в керівництві Бюро.

Ви перепрофілювали свою заяву з “заступника” на “керівника” 14 листопада. Саме в день, коли головного фаворита конкурсу ( котрого пов'язували з Банковою - С.К. ) пана Горащенкова керівник одного з департаментів НАПК звинуватила у намаганні контролювати Агентство від імені АП. Збіг обставин? 

Ще раз: це питання протягом двох днів співбесід задавали всім кандидатам. Хтось змінював рішення, в тому числі й я. Це технічна конкурсна процедура.

До речі, наскільки я пам’ятаю, співбесіда відбувалася в ранковий час - до обіду. Тоді як заяви, про які ви казали, лунали вже після.

Добре, давайте до суті. В одному з перших же коментарів на посаді, ви сказали, що вважаєте за можливе запустити повноцінну роботу Бюро до липня 2018 року. Оцінка генерального прокурора Юрія Луценка, яку він озвучив майже синхронно - кінець 2018 року. Хочу зрозуміти, чому ви наполягаєте саме на липні місяці і що є джерелом вашого оптимізму?

Так, це амбіційні плани. При цьому я розумію, що це буде виклик та виснажливий режим роботи у форматі 24/7. Я усвідомлюю всі фактори, які можуть затягнути процес, і що ці фактори у багатьох випадках не будуть залежати від самого ДБР. Але потрібно ставити планку.

Фото: Макс Требухов

Я, як ніхто, хочу, щоб Бюро запрацювало якнайшвидше. Про те, які вимоги лунають у суспільстві, знаємо. Сьогодні ми починаємо з чистого аркуша – ще тижня не пройшло, як зареєстровано ДБР. Наразі відсутні нормативні документи, приміщення, печатка, рахунки в державному казначействі, які б дали змогу запустити Бюро. 

Приміщення, наприклад, має відповідати технічним вимогам та вміщати 500-700 співробітників центрального апарату. Далі постає питання матеріально-технічної бази.

Окрім цього, потрібно удосконалювати процедуру проведення конкурсів на посади керівників територіальних управлінь, підрозділів центрального апарату, представників підрозділу внутрішнього контролю Бюро. Сьогодні вона аналогічна з процедурою обрання Голови ДБР. Але уявіть, якщо цей процес знову затягнеться на 1,5 роки – тоді ми так швидко не запрацюємо. У нас цього часу немає.

Потрібно розробляти нову нормативну базу та вносити зміни до законодавства, щоб вирішити це питання. Водночас, я поважаю весь той обсяг роботи, який здійснила комісія для того, щоб конкурс відбувся. Ми будемо максимально налагоджувати співпрацю, щоб подальші конкурси були проведені якнайшвидше. 

До Верховної Ради поданий законопроект, котрий може допомогти пришвидшитися. Зокрема, він передбачає закріплення за вами права обирати частину апарату самостійно, а не лише через зовнішню комісію.

Підготовка пропозицій щодо внесення змін в чинний закон – це робота, яку ми проводимо вже зараз. Оскільки навіть той законопроект, який знаходиться у ВР, не повністю вирішує питання швидкого запуску Державного бюро розслідувань.

В законопроекті, про який ми говоримо, пропонується змістити дату повноцінного запуску Бюро на 1.01.2019. А ви кажете про липень 2018. Можливо, є сенс не квапитися, щоб краще підготуватися і бути згодом більш ефективними, ніж робити все похапцем та витрачати потім час на виправлення помилок?

За попередньою оцінкою та після деяких консультацій я, все ж таки, вважаю, що при умові співпраці з державними органами, при отриманні від них передбаченої законом допомоги, за шість – вісім місяців ми зможемо запустити роботу. Мені б цього дуже хотілось.

Фото: Макс Требухов

Про 650 млн., виділені на ДБР: «До остаточного прийняття бюджету на 2018 рік ми внесемо свої пропозиції»

В якому стані справи, які вам мала передати Генеральна прокуратура? За різними оцінками, їх близько 20 тисяч. Зрозуміло, ви наразі фізично їх прийняти не зможете – нікуди та нікому. Тож що залишилось в ГПУ, що – пішло в НАБУ?

Чинним законодавством передбачено врегулювання цього питання. По-перше, кримінальні провадження, внесені в єдиний реєстр досудових розслідувань до 20 листопада поточного року, продовжують залишатися за органами досудового розслідування, в даному випадку – прокуратури. Це - до моменту їх завершення, але не більше двох років. Тому з приводу таких кримінальних проваджень я не бачу жодних проблем - вони продовжують розслідуватися слідчими прокуратури. 

Інша ситуація з провадженнями, котрі відкриті після 20 листопада. Згідно з вимогами закону, слідчі прокуратури вже не мають права їх розслідувати. 

І як вони наразі реєструються?

Можливі механізми законодавством передбачено.

З Юрієм Луценком ви вже зустрічалися?

До того моменту, як був підписаний указ Президента ( про призначення Романа Труби головою ДБР - С.К .), я не проводив жодних консультацій, спілкувань, нарад з жодними керівниками силових структур. Навіть зі своїми заступниками. Лише після офіційного призначення я мав кілька зустрічей, зокрема, і з Генпрокурором. Під час розмови він запропонував методичну допомогу, зокрема, щодо розробки проектів нормативних документів, оскільки Державне бюро розслідувань за структурою може бути частково схожим зі структурою слідства в Генеральній прокуратурі.

Як вважаєте, в парламенті є підтримка необхідних законодавчих змін, аби забезпечити роботу ДБР?

Я вважаю, якщо народні обранці розуміють, що ДБР потрібно в цій країні, то приймуть зміни до відповідного закону.

Це відбудеться до кінця цього року?

Маємо ще два пленарних тижні.

Яке фінансування передбачено на ДБР у державному бюджеті на наступний рік?

650 мільйонів гривень.

Вистачить?

На мій погляд, не вистачить. Якби орган вже діяв, штат був би сформований тощо, сума була б достатньою. Це питання нами опрацьовується і до остаточного прийняття бюджету на 2018 рік ми внесемо свої пропозиції.

Фото: Макс Требухов

Щодо кадрів. Очільник має сформувати штат ДБР - це близько 1,5 тисячі осіб. При тому, що закон встановлює обмеження: 51% апарату не має мати стосунку до правоохоронних органів щонайменш протягом останніх 12 місяців. Відтак – питання: звідки набирати людей, особливо – людей досвідчених?

Дійсно, в законодавстві чітко передбачено квотний режим набору. Саме цим ми маємо намір скористатися. Ми будемо покладатись на тих, хто вже має досвід та доведе, що гідний працювати в Бюро. Молодь та працівники, котрі не мали відношення до судового слідства, принесуть свою енергетику. Навчання у вигляді стажування, всі зможуть пройти – так робиться в інших органах.

Головне – методи роботи. ДБР має стати надсучасним, потужним, органом, який використовує новітні технології та розробки.

Схоже, ДБР доведеться пройти шлях, аналогічний НАБУ. Якою має бути ступінь участі західних партнерів у становленні ДБР? 

Ми вивчаємо досвід створення нових державних органів в Україні, в тому числі, можливості співпраці з міжнародними партнерами.

Головне, щоб потім не виникло - як зараз в Артема Ситника - бажання стати кандидатом в президенти.

Самі для себе ви вже визначились, у чому полягатиме ваша основна – як керівника - робота: затвердженні структури, повноцінному запуску органу чи сконцентруєтеся переважно на слідчих заходах?

Формування структури і запуск органу - важливий етап, він є першочерговим. А найважливіше в діяльності ДБР - розслідування кримінальних справ, результат. Відсутність вибіркового правосуддя, аполітичність.

Фото: Макс Требухов

«Заслужити довіру в Україні нам ще буде потрібно»

Чи ви достатньо самостійна людина, щоб незалежно проводити розслідування такого масштабу?

Впевнений, що так.

Багато лунає думок, що Бюро - як найбільший силовий орган держави - є інтересом і предметом (безвідносно до вас) консенсусу Банкової і “Народного фронту”. Зокрема, тому, що їм дуже заважає НАБУ. А ДБР – єдині, хто може відкривати справи на їх очільників. 

Так, згідно закону, ДБР має розслідувати кримінальні провадження щодо детективів, керівника НАБУ і його заступників.

Якщо будуть підстави для внесення відомостей, будемо розслідувати. Якщо ні, то ні. Важливо, щоб суспільство не робило попередні висновки.

Ви багато років працюєте в правоохоронних органах, розумієте систему зсередини і, очевидно, маєте свій погляд на речі. Що можете сказати стосовно нинішнього протистояння ГПУ і НАБУ?

Я не думаю, що має місце якесь протистояння.

Серйозно? А як тоді це назвати?

Добре, йдемо далі. ДБР - це українське ФБР? Чи щось інше? Ваше бачення.

У проекті закону, що на початку вносився до ВР, ДБР дійсно багато в чому нагадувало американське ФБР. Але в остаточному варіанті закону ті повноваження, які спершу покладалися на Бюро, не були проголосовані. Наприклад розслідування злочинів, вчинених організованою злочинністю. Ми будемо пропонувати зміни до законодавства, щоб з часом все ж отримати такі функції.

Фото: Макс Требухов

В США ця структура повністю незалежна. Ви справді вірите, що в Україні можливо посадити президента чи прем’єр-міністра?

ДБР буде незалежним та розслідувати порушення, незважаючи на статус особи, яка їх здійснила. Для цього Бюро і створено.

А з приводу самостійності ФБР….В США ця структура входить до складу виконавчої влади, і це не створює там жодних проблем. Громадськість підтримує роботу цього органу та довіряє йому. Заслужити довіру в Україні нам ще буде потрібно.

ФБР боїться навіть президент США. 

Боятись мають ті, хто порушує закон. За порушенням закону слідує відповідальність. Наші громадяни мають бути в цьому переконані та довіряти роботі правоохоронних органів.

Про прослушку: «Треба не забирати матеріально-технічну базу (у СБУ), а створювати свою»

Хто буде головний в бюро - ви чи ваші заступники? Тільки чесно.

Головним у Бюро буде Закон.

Стосовно вашого питання, люди вірять в міфи і часто хочуть, щоб вони відповідали реальності. Мені ж подобається їх розвінчувати. Відповіддю на це питання будуть результати роботи. 

Я наразі натякала не на те, що Ольга Варченко ( перший заступник голови ДБР - С.К.) асоціюється з Грановським і Кононенком. Скоріше, апелювала до того, що в НАБУ, наприклад, є голова - Артем Ситник, але значну частину функцій виконує його заступник Гізо Углава. Проте в вашому випадку ситуація інша - у вас величезний досвід процесуальної роботи, і з головними викликами, вочевидь, зможете впоратися самі. 

Роботи вистачить на всіх. Призначення на посади відбулось внаслідок конкурсу. Ці люди, так само як і я, пройшли всі його процедури. Вочевидь, вони продемонстрували високі професійні якості для того, щоб члени конкурсної комісії підтримали їх кандидатури. Але брати участь в конкурсі та будувати структуру – різні речі. Думаю, ми знайдемо з ними спільну мову і розуміння для виконання цілей, які стоять перед ДБР.

Фото: Макс Требухов

Маю ще одне, принципово важливе, запитання щодо додаткових важелів, які вам не/потрібні для того, аби робота Бюро була ефективною. Ви знаєте, мабуть, що у НАБУ і СБУ є конфлікт через можливості «зняття» інформації, зокрема, прослуховування. Наразі здійснювати його може лише Служба безпеки, НАБУ вимагає відповідної функції, проте її не надають, побоюючись зловживань. Чи вам в ДБР тих технічних можливостей, які є наразі?

Саме такі зміни будуть подані серед перших, оскільки є прогалина в законодавстві. Згідно з законом про ДБР, в нас передбачені оперативні підрозділи. Проте за законом про оперативно-розшукову діяльність ДБР не є тим органом, який проводить і застосовує оперативно-технічні заходи. Тому для повноцінного запуску і ефективності Держбюро розслідувань необхідно найближчим часом внести такі зміни.

Не маючи достатньої підтримки в парламенті, провести їх вкрай складно. А ви ще й нова людина в системі. Чи маєте підтримку, лобістів - в хорошому сенсі - серед нардепів, керівників комітетів тощо?

Жодних лобістів не маю. Будемо працювати з профільним комітет, об’єднувати навколо себе науковців, переконувати депутатів через ЗМІ.

Наскільки відомо, заробітна плата детективів передбачена на рівні 30 тисяч гривень. Ви хочете підняти цю планку чи на що потрібні кошти у розмірі більше 650 мільйонів?

Надзвичайно великі кошти будуть витрачені на матеріально-технічну базу. Це приміщення, комп’ютери, те, що має забезпечити діяльність бюро.

Систематизуймо ваші запити до ВР. Зміни до бюджету - раз. Наступне? 

Упорядкування підслідності кримінальних проваджень, які буде розслідувати ДБР – є відмінності в самому законі та кримінально-процесуальному законодавстві.

Внесення змін до закону про оперативно-розшукову діяльність: закон про Державне бюро розслідувань надає такі повноваження, а в законі про оперативно-розшукову діяльність це відсутнє.

І, звичайно, найбільші зміни стосуються закону про ДБР.

Фото: Макс Требухов

Які саме?

Ми ініціюватимемо спрощення процедури набору працівників, оскільки у комісії ( котра обиратиме керівництво територіальних відділів та департаментів - С.К .) залишається дуже багато повноважень. Якщо вона обиратиме всіх працівників структурних підрозділів, а це біля 100-150 людей, про запуск Бюро в липні ми говорити не зможемо.

Взагалі, там велика категорія змін, які потрібно вносити. Всі вони пов’язані саме з запуском. 

Як щодо технічних можливостей Бюро? Чи мають бути у ДБР такі інструменти як прослуховування та зовнішнє спостереження? 

З огляду на категорію справ, що розслідуватиме Бюро - а це вищі посадові особи - для ефективності і для позитивного результату ці засоби мати обов’язково. 

Хіба СБУ вам ними поступиться? З НАБУ от не поділилися, чим ви є кращі?

Ділитися технічними можливостями це неправильно, це ж, все ж таки, їхні повноваження. Треба не забирати матеріально-технічну базу, а створювати свою з використанням новітніх систем.

«Саме нами було накладено арешт на майно соратників Януковича»

Поговоримо про вас самого. Як думаєте, чому конкурсна комісія обрала на посаду голови саме Романа Трубу?

Думаю, за півтора роки вони, мабуть, знайшли причини.

Я – професійна та незалежна ні від кого людина, зрештою, таким і має бути очільник ДБР.

Пройшов всі етапи слідства: слідчого районної прокуратури, слідчого міської прокуратури, слідчого обласного рівня, керівника підрозділу обласного рівня. Організаційні здібності свої я здобував на посаді прокурора району. І напевно, один із завершальних етапів - слідче управління Генеральної прокуратури, яким я керував. 

Це ті професійні характеристики, які дали мені змогу розуміти, що я можу очолити такий структурний підрозділ.

Окрім цього, я не залежний від жодних політичних сил.

Фото: Макс Требухов

І розмови про те, що ваша фігура стала компромісом між Банковою та “Народним фронтом” - домисли?

Однозначно.

Народний депутат Борислав Береза написав, що ви є кумом Сергія Пашинського. Ви - кум чи ні?

Про це я дізнався зі ЗМІ, як, в принципі, мабуть, і він. В родинних відносинах з народним депутатом я не перебуваю.

А як щодо Ігоря Щербини ( екс-керівник слідчого управління ГПУ - С.К. )? Що вас з ним пов’язує? 

В перших числах березня 2014 року, одразу після подій на Майдані, я був призначений заступником начальника слідчого управління Генпрокуратури. Його очолювала саме ця людина. Вперше я з ним побачився в приміщенні Генпрокуратури. Працювали ми протягом кількох місяців в 14-му році і ще кількох у 15-му. Між нами склалися службові відносини.

З паном Турчиновим ви зустрічалися перед тим, як були призначені на посаду?

Ні.

Ви, мабуть, знаєте, що пану Горбатюку ( керівник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ - С.К.) відмовили в участі у конкурсі на підставі недостатнього управлінського досвіду. Він мав намір оскаржити це рішення. Можливо, вам відомо, чим все закінчилося?

Я чув зі ЗМІ, що Горбатюк оскаржив відмову в допуску його до участі. Проте не аналізував правові підстави відмови і не відслідковую цього по системі Реєстру судових рішень. Яке прийнято рішення, мені невідомо.

Є ще одне, що може поставити результати конкурсу під загрозу - 2 із 9 членів комісії не мають профільної освіти. Ви, як юрист, що про це думаєте? Це може стати підставою для оскарження?

Всі підстави для оскарження передбачені чинним законодавством. І якщо вони є - можна подавати до суду. 

Ви кажете, що є незалежною персоною. Чи можна те саме сказати про вашого першого заступника?

Відбір кандидатів проводила комісія. Я з повагою ставлюся до результатів її роботи. А про результати роботи на цій посаді можна буде говорити згодом.

Фото: Макс Требухов

Досі не познайомилися з Ольгою Варченко? 

27 листопада я представив своїх заступників. Фактично, це і є знайомство.

З паном Буряком теж не були знайомі?

З Буряком ми працювали в прокуратурі Львівської області. Не в одному структурному підрозділі, але доводилося спілкуватися.

Єгор Фірсов, колишній народний депутат, звертав увагу на те, що в жовтні у членів комісії навпроти вашого прізвища і прізвища Варченко стояла помітка "ненадійні особи із супервисоким ризиком". “Супервисокий ризик” - це що?

Результати саме цього етапу конкурсу є таємними – це міжнародна практика. Про них не знали навіть кандидати, котрі проходили тестування, вони відомі лише членам Комісії. Тому коментувати це – означає робити чергові припущення.

Ми можемо робити висновки, аналізуючи рішення Комісії. А комісія оголосила переможців конкурсу, спираючись на всю інформацію, що була відома.

Цікаво, що змінилося з жовтня? 

Я відповів на це питання.

З паном Матіосом мали якісь контакти протягом конкурсу?

Жодних. Максимум, де ми перетиналися, це в одній аудиторії, коли готувалися до здачі того чи іншого етапу.

Він вважався одним з фаворитів. Було якесь розуміння того, що саме він може стати головою?

Там таких людей в аудиторії було 30. Я розумів, що шанси в усіх рівні.

Фото: Макс Требухов

Повернемося до вашої попередньої діяльності. До Києва вас перевели за часів генпрокурорства Олега Махніцького. А от за його наступника з органів прокуратури ви звільнилися та пішли працювати у приватний сектор. Чому? 

У 2015 році відбулася зміна керівництва Генпрокуратури. Новопризначений генпрокурор привів із собою людей, які з ним працювали, відданих йому. Він створював свою команду. Я до неї не вписувався – не був людиною нового генпрокурора. Тому я пішов з органів прокуратури.

Коли ви працювали на Львівщині, у вашому послужному списку було багато побутових справ, ДТП, якісь сімейні сварки. Найвагоміше, що я знайшла, - вимагання хабара в розмірі 1 тисячі доларів для сільського голови за 12 соток землі. Очевидно, що в Генеральній прокуратурі кваліфікація була іншою. Та чи достатньо вам досвіду для того, щоб мати справу з чиновниками категорії «А»?

В пресі дуже багато суперечливої інформації. На мій погляд, це пов’язано з надмірною увагою. Я - не відома особа, і кожен хоче знайти якийсь резонанс. Щодо тих проваджень, які я розслідував... Я поділив би їх на кілька етапів. Перший - в районній прокуратурі - мною розслідувалися впровадження, пов’язані з вбивствами, зґвалтуваннями. Наступний етап - корупційні злочини, які розслідувалися в прокуратурі міста і в обласній. Серед них я можу виділити кримінальні справи щодо заступника начальника митниці регіону, начальника державного земельного кадастру тощо. Ці справи не лише були в проваджені і скеровані до суду, вони всі мають логічне завершення. По них отримані вироки. 

З приводу тих кримінальних проваджень, котрі зазначені в пресі, я їх не розслідував. Лише підтримував по них обвинувачення або - згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства - був процесуальним керівником. Діяльність органів прокуратури регламентується наказами генерального прокурора. Серед них була вимога особистої участі прокурора в кримінальних провадженнях. 

Якщо говорити про професійний рівень, можу розказати про мою роботу в Генеральній прокуратурі. Тоді було необхідно в терміновому порядку формувати склад, набирати штат слідчих, оскільки керівництво структурного підрозділу на той час - у зв’язку з подіями - перебувало чи то на лікарняних, чи то у відпустках. Кількісний склад був дуже невеликим - всього 28 слідчих на всю прокуратуру, котрі можуть розслідувати кримінальні впровадження. Перші слідчі дії, реєстрація кримінальних впроваджень, готування підозр, вручення підозр, заходи щодо відшкодування майна, накладення арешту на майно - все це відбувалося безпосередньо, коли я очолював цей структурний підрозділ. Саме нами було накладено арешт на майно соратників Януковича. Якщо я не помиляюсь, це сума 1,7 млрд доларів. І саме ці кошти були повернуті державі.

Також під час роботи була проведена спланована спецоперація по затриманню працівників спецпідрозділу «Беркут». Саме завдячуючи правильній організації, професійності слідчих було затримано керівника спецпідрозділу, а також кількох працівників. Кримінальне провадження відносно цих осіб знаходиться в суді.

Фото: Макс Требухов

Про яких соратників конкретно мова?

Янукович, Арбузов та інші.

Політичну складову за часів Махніцького у діяльності генпрокуратури ви помічали?

Жодної політичної складової. Ми працювали 24 години на добу.

Чим ви займалися за часів Майдану у Львівській прокуратурі? Розкажіть самі, щоб я не задавала запитань з посиланням на неперевірену інформацію ЗМІ.

А хіба ми можемо їх уникнути?

Тому й пропоную розповісти самому. 

Це ж перше, про що написали ЗМІ щодо мене. На той час я очолював прокуратуру Пустомитівського району Львівської області. Саме його частина огинає місто Львів. Через цей район проходить автодорога міжнародного значення Київ-Чоп. На початку листопада ( 2013 року - С.К. ) вночі мені зателефонували представники міліції і доповіли, що велика кількість людей на дві-три години перекрила міжнародну трасу. Транспорт стоїть в обох напрямках. Було прийнято рішення про реєстрацію кримінального впровадження. Я діяв згідно з вимогами закону, діяв правомірно. Зобов’язаний був внести ці відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і провести розслідування. 

Під час проведення першочергових слідчих дій було отримано докази щодо вчинення цього злочину. До організації перекриття була причетна певна особа. Для оголошення їй підозри були всі підстави, що я і зробив. Я не підставляв своїх працівників, нікого з них не зробив старшим групи. Взяв відповідальність за законність по цій справі на себе. 

А коли почув про переслідування по цій справі майданівців, дуже здивувався. Ті, хто перекривав дорогу, за кілька годин після того сіли в автобус і поїхали для участі в мирних акціях протесту на Майдані ( в Києві — С.К. ). Жодних перешкод їм не чинили.

Особа, про яку ви згадали, притягнута до відповідальності?

Їй було оголошено підозру. Після цього я звернувся до суду для обрання запобіжного заходу. Найм’якшого - не домашнього арешту, не взяття під варту, а особистого зобов’язання. Воно полягало в тому, щоб не залишати міста чи області, вже не пригадую. Надалі було проведено слідство, воно дійшло висновку, що в діях цієї особи склад злочину відсутній. Кримінальне впровадження було закрито.

Фото: Макс Требухов

А прізвище ви пам’ятаєте?

Звичайно.

Це відома наразі особа?

Ця особа, якщо не помиляюсь, мала відношення до міської ради. Більше про неї мені нічого не відомо.

Ви самі були на Майдані?

Я був працівником правоохоронного органу. Згідно з повноваженнями, не мав такої змоги - ні теоретичної, ні практичної.

А на львівському Майдані?

Так, був.

Як майданівець чи як представник органів?

Як службова особа.

Як громадянин ви Майдан підтримували?

Як громадянин?.. Я б розділив це. Я був службовою особою при виконанні та мав координувати роботу правоохоронних органів в районі, щоб унеможливити жодні провокації.

Майдан, який відбувався в центрі Львова, був мирний. Але були ті, хто намагався вчиняти дії провокативного, агресивного характеру. Це і захоплення райвідділів, і захоплення Служби безпеки, тієї ж прокуратури, знищення їхнього майна. Такі дії в будь-який момент могли відбутися й на районному рівні. Наша робота була спрямована на те, щоб зберегти порядок і законність на території району.

Ви маєте політичні амбіції?

Я маю амбіції створити професійну боєздатну команду та розпочати розслідування. Довести суспільству ефективність нового органу, відчути результати роботи. Це - мої найближчі амбіції.

Соня Кошкина Соня Кошкина , Шеф-редактор LB.ua