ГлавнаяПолитика

Володимир Прокопів: "Якби зараз були вибори мера Києва, Кличко балотувався б знову"

Київрада - свого роду "дзеркало" парламенту. І не тільки тому, що чимало депутатів зі столиці перекочували в нинішню Верховну Раду, а й зважаючи на фактично ідентичний "розклад" фракційних сил. Попри те, що в Київраді проблеми з відсутністю більшості в основі провладної фракції "Солідарність" дають про себе знати, секретар Київради Володимир Прокопів наполягає: за останній рік роботи столичні депутати підтвердили свою дієздатність. А питання перейменування вулиць, що стало причиною нещодавнього скандалу, - дискусійне і політизоване.

"Знайти компроміс шляхом математичних підрахунків простіше, ніж під час дискусії щодо назв вулиць. І якщо раніше не було ситуації, коли на наших депутатів відбувався вплив на депутатів фракції ззовні, то сьогодні маємо таку проблему", - коментує він.

Окрім дражливих моментів - як перейменування вулиць, боротьба з проблемними забудовами, Київраді постійно доводиться вирішувати й суто господарські питання: ремонт доріг, виділення землі, розвиток інфраструктури.

Про це LB.ua поспілкувався з секретарем Київради Володимиром Прокопівим.

Фото: Макс Требухов

"У фракції "Солідарність" (в Київраді) уже немає двох таборів"

Соня Кошкіна: Під час попереднього інтерв’ю починали з вами спілкування із запитань про заблоковану роботу Київради. Минуло півтора роки, а проблема залишилась. Так, з 12 жовтня по 20 листопада засідання Київради не проводились через відсутність консенсусу між депутатами щодо голосування за банальне питання – перейменування вулиць. Показово, що згоди не дійшли представники фракції «Солідарність». Така ситуація демонструє, по-перше, відсутність чіткого управління провладною фракцією, по-друге, фактичний розклад політичних сил в Київраді.

Не можу погодитися з вашою оцінкою. Рік роботи підтверджує дієздатність Київської міської ради.

Якщо говорити про «банальне», як ви кажете, - перейменування вулиць, то, повірте, це питання ще більш дискусійне і політизоване, ніж затвердження генерального плану міста чи голосування за земельні питання. Знайти компроміс шляхом математичних підрахунків простіше, ніж під час дискусії щодо назв вулиць. І якщо раніше не було ситуації, коли під час роботи Київради відбувався вплив на депутатів фракції ззовні, то сьогодні маємо таку проблему.

Вікторія Матола: Йдеться про вплив на депутатів «Солідарності»?

Так.

С.К.: Давайте будемо говорити відверто. Ваша фракція фактично поділена на два табори: УДАР і «Солідарність». Не таємниця, що зараз досить напружені відносини між Віталієм Кличком та Петром Порошенком. І це не може не відобразитися на ситуації всередині фракції.

Знову не погоджусь з вами. У фракції «Солідарність» уже немає двох таборів. Грань між поділом депутатів фракції на «ударівців» і представників «Солідарності» розмилась навіть більше, ніж я того очікував. Якщо і діляться депутати на певні групи, то критерієм поділу є скоріше представлення мажоритарних округів столиці. Мені, як секретарю Київради, набагато простіше сьогодні опиратися на колишніх представників УДАРу, ніж на депутатів «Солідарності».

Більше того, за інформацією, якою я володію, міський голова і президент перебувають в чудових відносинах.

С.К.: Скоріше в умовах ненападу.

Точно не можна говорити про погані між ними стосунки.

В.М.: Так чи інакше ситуація 12 жовтня в Київрада, на думку представників інших фракцій, є наслідком конфлікту всередині фракції, а також між вами і Андрієм Странніковим. Оскільки ви представляєте групу депутатів «Солідарності», він – УДАРу.

У мене чудові стосунки зі Странніковим. Він – голова фракції. Справді керувати фракцією дуже складно, зважаючи на те, що до її складу входить 52 депутати: від активістів до власників великого бізнесу. Крім цього, вони усі пройшли мажоритарку, мають власні амбіції.

Нещодавно виповнилось два роки роботи нового складу Київради. За цей період кожен із депутатів на своєму окрузі стикнувся з рядом питань. І незважаючи на те, що до виборів ще два роки, але чимало депутатів заглядають наперед – думають про своє політичне майбутнє. В тому числі, вони дуже ретельно підходять до питання про перейменування вулиць столиці. Трапляються випадки, коли депутати приходять і кажуть, мовляв, ми не можемо підтримати певне перейменування, оскільки виборці виступають проти такої назви вулиці. Зокрема, така ситуація виникла з перейменуванням бульвару Дружби народів. Це кліше виникло з нагоди об’єднання України з Росією. Зрозуміло, що зважаючи на події на Сході України, немає сенсу зберігати таку назву. Однак, виборці виступають проти перейменування. І депутат, що обирався на цьому окрузі, голосуючи за зміну назви бульвару, ризикує завершити свою політичну кар’єру.

12 жовтня під час засідання Київради виникла дуже делікатна ситуація. Під час засідання нашої фракції було прийняте рішення, що частина депутатів підтримає рішення про перейменування ряду вулиць, частина – не голосуватиме або утримається. Однак, довелося йти на компроміс з іншими фракціями щодо окремих назв вулиць (бульвар Дружби народів, проспект Героїв Сталінграду тощо), але на це не погодились депутати «Солідарності». Коли ми зрозуміли, що голосів не достатньо, я закрив засідання, у зв’язку з неможливістю продовжувати роботу Київради.

Фото: Макс Требухов

В.М.: Минулого року конфлікт у Київраді, що призвів до блокування її роботи на більше ніж місяць, розпочався за участі «Свободи». Тоді депутати заблокували трибуну, вимагаючи проведення розслідування у зв’язку з появою невідомих осіб в камуфляжній формі в будівлю та внутрішній двір Київради. Нині «свободівці» є активними учасниками дискусії щодо перейменування вулиць. Чи можна розцінювати їхню поведінку виключно як політичний піар?

Ви уявляєте депутатів «Свободи», які тихо сидять в залі (посміхається – LB.ua)? От не назбирав їхній проект рішення достатньої кількості голосів – вони мусять блокувати трибуну. Хоча сьогодні це відбувається принаймні в цивілізований спосіб, без пошкодження майна територіальної громади міста.

С.К.: Ще вибори не на часі.

У «Свободи» таке амплуа… Хоча за період роботи нинішнього скликання Київради навіть з найбільш радикальними представниками партії вдалося порозумітися. Вони усвідомили, що рвати на собі сорочку не достатньо для вирішення конкретної проблеми. Тож навчилися сідати за стіл переговорів, слухати юристів, прописувати план дій і т.д.

В.М.: Виходячи з риторики та голосування депутатів фракцій, союзники «Солідарності» в Київраді – це фракція «Батьківщина» та «Єдність». «Самопоміч» і «Свобода» входять до умовної опозиції.

Чимало важливих для міста рішень із земельних чи майнових питань приймаються завдяки голосуванню депутатів усіх фракцій. Окремі депутати нарешті зрозуміли, що коли ставляться на голосування земельні питання, то це не «хтось щось краде». Чимало проблем мають кияни у зв’язку із затягуванням голосування щодо приватизації земельних ділянок, продовження договору оренди тощо. Розгляд їх дуже важливий для наповнення бюджету столиці коштами. А ця сума становить від 2 до 4 млрд доходів. Якби цього не відбувалось, місто не змогло би оновлювати інфраструктуру, впроваджувати нові проекти, навколо яких так активно потім депутати розмахують партійними прапорами.

Кожна фракція Київради займає певну позицію, котра відображається і на голосуванні. Так, щодо перейменування вулиць ми («Солідарність» - LB.ua) голосуємо разом зі «Свободою», «Єдність» нас принципово не підтримує. Щодо процедурних змін розгляду окремих питань «за» виступає «Самопоміч», а «Єдність» і «Свобода» - ні.

В.М.: Представників «Солідарності» критикують за те, що створили коаліцію з «Єдністю», до складу якої увійшло чимало колишніх членів команди Леоніда Черновецького.

Не бачу в цьому проблеми. У парламенті взагалі голосують (з коаліцією – LB.ua) депутати, котрі підтримували так звані «закони 16 січня»… Мені не важливо, в яких партіях були депутати нинішнього складу Київради. Звісно, є депутати, який я не вважаю порядними людьми. Втім, якщо мій проект рішення підтримають навіть вони, то хіба мені соромитись від цього?

В.М.: Земельні питання принципово не підтримує «Свобода».

На жаль, так. Хоча зрідка після тривалих дискусій вдається переконати депутатів фракції «Свободи», що більшою буде проблема, якщо Київрада не розгляне земельні питання. В окремих випадках депутатів «Свободи» переконують голосувати кияни.

В.М.: Можливо, «Свобода» таким чином торгується за принципові для неї питання. Як от повернення районних рад.

Питання райрад було дуже актуальним півтора року тому. Відверто скажу вам: я був ярим противником запровадження районних рад у Києві. Впродовж періоду роботи в Київраді я намагався розібратися в цьому питанні. Коли побачив, як аналоги райрад працюють в інших країнах, зрозумів, що вони там потрібні. Однак, коли ми створили робочу групу з напрацювання відповідного Проекту рішення, із тих, хто найбільше кричав про необхідність впровадження райрад конкретно працювати прийшли лише кілька представників «Самопомочі». Більшість депутатів, котрі розповідають про райради, вважають, що їх треба створити, а далі – най ся діє Божа воля.

В.М.: Законопроекти про поновлення районних рад в Києві «висять» в парламенті.

Так. Досі працює робоча група. Останні напрацюванні, які я бачив, мають право на існування. І не виключаю, що під час наступних виборів до Київради відбуватимуться вибори до районних рад Києва.

Фото: Макс Требухов

С.К.: А ви на наступних виборах будете балотуватись в Київраду чи парламент?

В попередньому інтерв’ю я казав вам про бажання бути головою Верховної Ради. І не бачу причин змінювати плани (посміхається – LB.ua).

Я вважаю, що Київрада працює найкраще з усіх міських рад по Україні і навіть Верховної Ради, зважаючи на зміну процедури голосування. Депутати Київради не мають шансів кнопкодавити, оскільки голосують одночасно двома руками. Ми запровадили прямі трансляції усіх комісій. Замість того, щоб тиснутись у вузьких кабінетах, усі бажаючі можуть подивитись засідання комісії з телефона чи ноутбука.

Київрада запустила Громадський проект для розподілення міського бюджету на цікаві та важливі для міста ініціативи. Хоча ніхто не вірив в його реалізацію. Було допущено 564 проекти. Загалом проголосувало 400 тис людей.

С.К.: Повернемось до питання перейменування вулиць. Чимало представників громадськості впродовж останніх років активно виступають за присвоєння імен загиблих АТОвців столичним вулицям, бульварам. Однак загиблих доволі багато. Якщо назвати кілька вулиць іменами АТОвців, це буде некоректо по відношенню до інших. Чи багато подібних запитів надійшло до Київради та як плануєте вирішувати цю проблему?

Така проблема справді існує. Зупинюсь трошки детальніше на процедурі перейменування вулиць. Назви вулиць пропонує ініціативна група, що працює в Київраді. Після погодження на її засіданні конкретного імені, наприклад бійця АТО, відповідна пропозиція надходить до комісії з перейменування. До її складу входять експерти, науковці, історики. У випадку схвалення подібну ініціативу виносять на громадське обговорення. І лише після отримання найбільшої кількості голосів киян готується проект рішення, який проходить погодження в комітетах Київради, а потім вноситься в порядок денний засідання Київради. Дуже часто ці процедури займають близько року. І це не гарантує перейменування вулиці. Навіть на фінальному етапі – голосуванні – окремі депутати можуть висловити незгоду з подібним перейменуванням, посилаючись на позицію виборців. Чому така позиція не виявляється раніше, для мене завжди залишається загадкою.

Якщо говорити про проблему з назвою вулиць іменами загиблих АТОвців, то ми з колегами прийшли до ідеї назвати центральну вулицю чи бульвар міста – Героїв АТО. За аналогією з Алеєю героїв Небесної сотні.

Фото: Макс Требухов

В.М.: Як часто оскаржують перейменування вулиць в столиці?

Дуже активно. Найяскравіший випадок – оскарження перейменування проспекту Ватутіна в проспект Шухевича. Рішення Київради досі не опубліковане в газеті «Хрещатик». Спочатку ухвалою суду (Окружного адмінсуду Києва – LB.ua) міській раді заборонили передавати рішення Київради на підпис міському голові. Але на момент надходження ухвали суду до Київради Віталій Кличко вже підписав рішення. Тоді суд заборонив публікувати його в газеті «Хрещатик» (а одним із пунктів рішення було: опублікувати в газеті «Хрещатик»). Тож вищезгадане рішення опубліковане поки лише на сайті Київради. Судові оскарження з цього приводу тривають. Прогнозую, що скоро це завершиться.

В.М.: На користь Київради?

За це рішення проголосувала більшість депутатів Київради. Які підстави для його оскарження? Усі процедури були дотримані. Я готовий особисто захищати це рішення в суді.

"Пошук компромісу щодо скандальних забудов столиці лежить в політичній, а не юридичній площині"

С.К.: Періодично в ЗМІ з'являється інформація про вплив Вадима Столара на політику в Києві. Чи має він відношення до діяльності Київради загалом або фракції «Солідарність» зокрема?

Жодного впливу ні на себе особисто, ні на міськраду в цілому я не відчуваю. Я знайомий з Вадимом (Столаром – LB.ua). Він – крупний бізнесмен і безперечно впливає на різні процеси. Але я не бігаю за ним з камерою, тому не знаю, як він досягає успіхів в роботі.

Востаннє ми вітали одне одного з днем народження смс-повідомленнями.

С.К.: Влітку цього року Вадим Столар летів одним літаком з Віталієм Кличком та нардепом Максимом Микитасем, що має відношення до компанії "Укрбуд", з Неаполя в Україну. Так, можна повірити в казку про те, що Кличко йшов вулицею і за рогом зустрів Микитася і той просто запропонував скласти компанію на зворотньому шляху. Звучить смішно, погодьтесь. Зрозуміло, що раз вони літали разом, то спілкуються в неформальній обстановці. А це загрожує лобіюванню інтересів забудовників.

Мені складно коментувати саме цю ситуацію. Втім, якщо би міський голова не зустрічався із забудовниками, то чимало проблемних забудов не були би вирішені. Дуже часто пошук компромісу щодо скандальних забудов столиці лежить в політичній, а не юридичній площині. Зокрема, питання щодо будівництва компанією «Укрбуд» житлового комплексу «Сонячна Рів’єра» в Дніпровському районі Києва було вирішено виключно за рахунок авторитету міського голови.

Компанія погодилась добудувати лише два будинки з п’яти, а також впровадити ряд проектів до Євробачення. В тому числі, за кошти «Укрбуду» облаштована набережна на Поштовій площі.

С.К.: І все таки, яка роль Столара? Він впливає на політичні процеси чи обмежується персональним спілкуванням з Кличком?

Я не ставлю запитань міському голові, з ким він спілкується. З різних джерел чую різну інформацію. В тому числі, що я без дозволу Столара не приймаю жодного рішення. Але ті, хто мене знає, розуміють, що це неприпустимо, щоб я в будь-кого питав дозволу. Навіть якщо йдеться про найвищих державних посадовців.

С.К.: В Києві сказати: «Я – від Столара», це те саме, що в Кабміні: «Я від Кононенка».

Ви вірите, що я приймаю рішення в Київраді, опираючись на думку Столара?

В.М.: Питання в тому, що Столара називаються таким собі «тіньовим» лідером міста, який, зважаючи на дружні відносини з Кличком, має можливість впливати на політичні процеси. І не йдеться про те, що за його рішенням депутати тиснуть на кнопки.

Ні, не впливає на політичні процеси в Київраді. Більше того, міський голова за період роботи на посаді дуже змінився. Він глибоко розбирається в багатьох питаннях, володіє значним багажем знань. В окремих випадках я дивуюсь, наскільки Віталій Володимирович стійко проявляє свою особисту позицію.

С.К.: Погоджуюся. Кличко сьогодні і два роки тому - дві великі різниці. На користь сьогодення. Як думаєте, чи матиме він бажання балотуватись в президенти в 2019 році? Чи все таки далі інвестуватиме свій досвід в Київ?

Мені здається, що він уже прийняв для себе рішення. На сьогодні є чимало проектів, реалізація яких точно не закінчиться за одну каденцію. Мені видається, що для нього критично важливо їх завершити. Думаю, що якби зараз були вибори мера Києва, він обов’язково балотувався б знову.

Фото: Макс Требухов

"Правоохоронні органи активізувались щодо діяльності Київради"

С.К.: Чимало депутатів Київради є або забудовниками, або безпосередньо лобістами містобудівної чи архітектурної сфери. Можливо, варто подумати про обмеження можливості депутатів Київради займатися тією діяльністю, котра може впливати на його роботу в Київраді? За аналогією з парламентом, де нардепам заборонено займатися всіма видами діяльності окрім наукової і викладацької.

У Києві, мабуть, єдина міська рада, де ефективно працює механізм запобіганню конфлікту інтересу. Перед засіданням Київради кожен депутат, який з того чи іншого питання має конфлікт інтересу, повинен написати заяву, в якій про це повідомити. Після цього він утримується від обговорення та голосування за це питання.

С.К.: І такий механізм реально працює?

За ненаписання такої заяви НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції – LB.ua) одразу відкриває кримінальне провадження. Є вже кілька прецедентів.

С.К.: Стосовно кого?

Не зовсім коректно мені про це говорити, але ця інформація перебуває в публічному доступі. Виникали запитання в НАЗК щодо Зубка (Юрій Зубко, фракція «Солідарність» - LB.ua), керуючого справами «Київміськбуду». І щодо депутата Володимира Шарія («Солідарність – LB.ua), який є заступником керівника «Спецжитлофонду». Щоправда, «Київміськбуд» частково, а «Спецжитлофонд» повністю перебуває в комунальній власності, а отже належать громаді. Тому в цих ситуаціях треба конкретно аналізувати, чи є в діях депутата присутній злий умисел, чи все таки існують прогалини в законодавстві.

С.К.: Гаразд. Але в окремих випадках такий прямий конфлікт інтересів у депутата виявити складно.

Система діяльності міських рад запроваджувалась ще в радянські часи, коли доярка щодня працювала в колгоспі, а раз в місяць приходила голосувати за те, що партія сказала. Сьогодні така система – не ефективна.

Депутати повинні отримувати високу зарплату і працювати в міськраді зранку до вечора. Будучи депутатом минулого скликання Київради, я виходив з роботи о 23 годині. Хоча виконував роботу відсотків на 60. Коли ще можна встигати ефективно працювати десь інде?

Фото: Макс Требухов

С.К.: Ви плануєте ініціювати внесенні змін до законодавства, щоб скасувати можливість депутатам працювати поза міськими радами?

Такі зміни в законодавство критично необхідні. Без заборони депутатам працювати в приватних компаніях ми не зможемо до кінця побороти лобізм в міській раді. Принаймні це варто запровадити хоча би в обласних центрах.

В.М.: В одному зі своїх інтерв’ю ви заявляли, що НАБУ розслідувало справу стосовно вашого конфлікту інтересів. Розкажіть, будь ласка, детальніше про цю справу.

На моєму виборчому окрузі (в Голосіївському районі Києва – LB.ua) хотіли облаштувати ресторан на першому поверсі житлового будинку. Виборці були проти. Зараз там працює Центр дитячого дозвілля, яким опікується моя дружина.

Коли на сесії голосували питання про передачу приміщення в оренду я повідомив про конфлікт інтересів і не голосував за нього. Однак, цією ситуацією зацікавилась спочатку Нацполіція, а потім Національне агентство з питань запобігання корупції. Мав з його працівниками довгу переписку, відправив їм стенограму і відео із того засідання.

В.М.: Ця справа й досі розслідується?

Я не знаю. Відверто, не цікавився більше цією ситуацією, бо вважаю, що я правий. Відкриття благодійного фонду – це моя гордість. Замість чергової "наливайки" в тому приміщенні навчаються діти. І це можна з легкістю перевірити.

До речі, правоохоронні органи активізувались щодо діяльності Київради. І це стосується депутатів усіх фракцій. Періодично мені приходять листи про надання тієї чи іншої інформації про роботу депутатів. Крім цього, відомі факти обшуків депутатів. Правда, виникає питання, чому лише Київрада цікавить правоохоронців, а не центральні органи державної влади.

Фото: Макс Требухов

В.М.: Хтось із депутатів перебуває у статусі підозрюваного?

Мені не відома така інформація. Знаєте, сьогодні підозру вручити будь-кому дуже просто. Її навіть оскаржити неможливо. От полінувалась якась громадська організація додивитися до середини засідання Київради і одразу пише заяву про мій конфлікт інтересів.

В.М.: 27 липня цього року Солом’янський районний суд Києва зобов’язав Національне антикорупційне бюро внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення Віталієм Кличком кримінального правопорушення, вказаного в заяві народного депутат Юрія Левченка. Зокрема, йшлося про те, що у грудні 2014 року Київрада передала «Київміськбуду» в оренду на три роки земельну ділянку 0,49 га для будівництва житлового будинку у Святошинському районі Києва. За словами Левченка, у випадку відсутності плану зонування або детального плану території передача ділянок із земель державної або комунальної власності у користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб заборонена. Чи завершилось розслідування цієї справи?

Я не володію інформацією про розслідування НАБУ.

В.М.: Але ж про цю ситуація ви повинні знати.

Як секретар міськради, я відповідаю за те, щоб проект рішення потрапляв в зал Київради відповідно до процедури, передбаченої регламентом. І, як на мене, добре роблю свою роботу.

В.М.: Чи відбувалися подібні перевірки правоохоронними органами діяльності Віталія Кличка?

Не пам’ятаю, щоб я надавав якусь інформацію стосовно Кличка в останній час. Хоча я вже настільки звик до подібних звернень, що міг і не звернути увагу.

Фото: Макс Требухов

"Я проти того, щоб застосовувати прецедент "Еліта-Центру"

В.М.: Минулого року ви заявляли про понад сто проблемних забудов у Києві. Сьогодні ця цифра змінилась?

У значній кількості випадків нам вдалось знайти шляхи вирішення проблеми із проблемними забудовами. Поступово залагоджуємо ситуацію із забудовами Войцеховського.

В одному із районів Києва близьким до нього компаніям надали дозвіл на будівництво п’яти дев’ятиповерхівок. Ґвалт підняли в місті, коли збудували три будинки по 24 поверхи. Ми втрутились, зупинили будівництво. Сьогодні окремі вкладники об’єдналися в кооператив, оформили землю і за свої кошти добудували будинок. До речі, під час допиту Войцеховський казав, що Прокопів в нього «віджав» дві секції житлового комплексу. Як можна «віджати» те, що ще не існує?.. За новим проектом будівництва на цьому місці буде облаштований сквер. Однак, на жаль, це лише одна із 40 забудов Войцеховського. Є такі, де неможливо вирішити ситуацію таким чином.

Кожна із забудов, які розпочав Войцеховський, - унікальна. В деяких випадках знайти можливість залагодити ситуацію можна буде за рік, а якісь і за 5 років неможливо буде вирішити.

В.М.: Чи можливе повторення ситуації, як з «Еліта-Центром», тобто виділення Київрадою квартир вкладникам?

Я проти того, щоб застосовувати прецедент «Еліта-Центру». Зауважу, досі рішення не виконане повністю. Лише невелика частина вкладників отримали квартири.

Ситуацію з «Еліта-Центром» спробували вирішити наступним шляхом: Київрада підтримує інвестиційний проект з будівництва, до прикладу, будинку зі 100 квартирами. 10 із них забудовник зобов’язується віддати тим, хто постраждав від афери «Еліта-Центру». Однак, у випадку, якщо постраждалих вкладників буде, наприклад, тисяча, Київрада не може взяти зобов’язання забудувати цілий мікрорайон, щоб заселити їх. І питання навіть не у виділенні земельних ділянок. Йдеться про створення відповідної інфраструктури, щоб цей район повноцінно функціонував.

Давайте будемо відверті. Лише у випадку реалізації містом певного інвестиційного проекту людина, котра купила житло в інвестора, у випадку невиконання ним зобов’язань, може прийти до міськради, оскільки в цьому випадку міськрада погоджує проект інвестору. В інших випадках мешканці столиці повинні бути дуже пильними до умов, які пропонує забудовник. Якщо ціна квадратного метра становить $300, коли в середньому по місту – $1000, то це повинно викликати сумнів. Низька ціна виникає у зв’язку з тим, що забудовник не платить оренду за земельну ділянку, не проводить комунікації тощо.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Назвіть кілька так званих «токсичних» забудов Києва.

Якраз це було би некоректно з мого боку. Скажу лише, що у всіх випадках, коли ми вважаємо забудову «токсичною», подаємо в суд або приймаємо інші рішення.

С.К.: Тобто якщо з приводу забудови на місці Сінного ринку забудовник кілька разів подавав в суд, а в Київраді про це ні сном ні духом не знали, то цю забудову ви не відносите до «токсичних»?

Якщо вам цікава моя особиста думка щодо забудови на місці Сінного ринку, то такої кількості квадратних метрів житла не витримає інфраструктура цього району. Вирішення цього питання лежить не стільки в юридичній площині, скільки в політичній. Питання існують щодо того, як були видані всі дозвільні документи. Цю проблему не придумав нинішній склад Київради, але тепер змушений її вирішувати.

Я вважаю, що на місці Сінного ринку варто скорегувати проект забудови, зокрема зменшивши висотність будівель, збудувати соціальні об’єкти, щоб мешканцям цього району було комфортно там проживати.

С.К.: Окрім Сінного ринку, які ще забудови створюють проблеми місту?

Будівництво на Ревуцького, щодо якого я частково відчуваю вину Київради, оскільки ми голосували за виділення цієї землі. Хоча Київрада не передавала її під будівництво заправки. Яким чином були оформлені документи з таким цільовим призначенням, для мене залишається загадкою.

Тривалий час проблемною забудовою була згадана вище «Сонячна Рів’єра»…

Єдиним способом протидії проблемним забудовам в Києві є позивання до суду. Я ж не можу піти і спалити чи знести огорожу… І скажу більше: Київрада не програла жодного такого судового процесу у тих випадках, коли виступала в ньому в ролі позивача чи відповідача.

С.К.: Ви говорите про відсутність механізмів боротьби з окремими проблемними забудовами, однак, думаю, розумієте, що важко пояснити пересічним мешканцям Києва, що київська влада, а отже Віталій Кличко, не давала дозволів на зведення хмарочосів чи заправок. Виборці всю вину звалюють на нинішню київську владу. І ваше завдання вивернутися навиворіт, але протистояти таким забудовам.

Незаконні забудови – це одна з найбільших проблем в місті. Я не маю відношення до жодної забудови, але критику за них витримую сповна. Можна ходити з прапором і репетувати, що в мене немає повноважень вплинути на них, але ми вирішили йти іншим шляхом.

Впродовж роботи в Київраді нам вдалось створити Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, до повноважень якого входить в тому числі проведення перевірки щодо будь-якої забудови. Тобто київська влада, не маючи контролюючого органу у своєму підпорядкування, могла почати реагувати на ситуацію, коли був збудований 20 поверх. Тобто з одного боку влада несе відповідальність, але інструментів для реагування на будівництво не має. Ми повернули собі можливість впливати на ситуацію до виникнення критичного стану. Так, пройшло два з половиною роки, але покажіть, хто може зробити краще.

Фото: Макс Требухов

Більше того, після консультацій з депутатами Верховної Ради дійшли згоди щодо заборони будівництва об’єктів підвищеної складності. Мова йде про будівлі 4-5 категорії. Парламент пішов нам на зустріч і скасував норми законодавства, якими передбачалось, що будь-хто в декларативний спосіб повідомляє міську владу про наміри забудувати територію.

С.К.: З точки зору юридичних норм, ви робите все правильно. Але якщо цинічно дивитись в 2019 рік, то будівництво на роз’язці на Осокорках, Сінному ринку, заправка на Ревуцького можуть перекреслити нову набережну, велотреки і парк «Наталка».

Можливо, говоритиму про непопулярні з точки зору політики речі, але не варто жити постійними рейтингами. Те, що ви кажете: дійте законними методами, але вирішіть питання, схоже на маленьке зло заради благої мети. Але ж не буває малого і великого зла. Вибачте за філософію, але будь-яке зло – велике. Якщо не відбудеться еволюція суспільства, то ми знову скотимось до того рівня, на якому були до Революції гідності.

В.М.: У спадок від колишньої київської влади вам дістались і проблеми із виділенням земельних ділянок. В яких випадках Київрада програла суди щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок?

Здебільшого у тих випадках, коли депутати хотіли сподобатись виборцям.

Часом приходять виборці і просять ініціювати проект рішення Київради про розірвання договору оренди певної земельної ділянки, що, наприклад, може використовуватись не за призначенням. Але ж Київрада не може своїм рішення розірвати договір оренди. Для цього потрібно подавати позов до суду, де доводити факти нецільового використання чи інших порушень. «А от в сусідньому окрузі депутат ініціював, і Київрада прийняла таке рішення», - кажуть виборці. І от депутати під тиском громади подають подібний проект рішення. Отримують висновок від юристів, що це суперечить законодавству і його не можна підтримувати. Однак заради «благої мети» проект рішення надходить в зал засідання Київради, депутат переконує колег підтримати його, і воно набирає необхідну кількість голосів. В кінці-кінців тим же юристам, котрі застерігали депутатів від подібних рішень, доводиться представляти інтереси Київради в суді.

В.М.: Ви також голосуєте за такі рішення?

Так. Я розумію, що подібні рішення – політичні. Київрада згодом програє суд, але сам факт того, що до депутатів надійшли сотні звернень на власника чи орендатора земельної ділянки може стати таким собі маркером для будь-якого інвестора, що з подібним забудовником не варто мати справу. Здебільшого в таких випадках йдеться про дрібних бізнесменів, котрі мають чимало земельних ділянок і шукають інвесторів, котрі б вклали кошти в їхній проект.

Якщо проаналізувати статистику, то значна частина подібних земельних ділянок, що ставали об’єктом судового позову до Київради, залишаються не забудованими. Тож завдяки позиції Київради зменшується кількість втілення сумнівних містобудівних проектів.

Фото: Макс Требухов

"У всіх комерційно привабливих приміщеннях (столиці) розташовані державні органи"

В.М.: Депутати парламенту та Київради активно критикують проект бюджету на наступний рік. Зокрема, зважаючи на те, що проект додатково навантажує місцеву владу витратами. У випадку ухвалення його в такому варіанті, міста будуть вимушені скоротити свої бюджети розвитку, тобто ремонту доріг та інфраструктурних об’єктів. Натомість, оплачуватимуть ремонти шкіл і садочків, профтехучилища та коледжі, фінансуватимуть заборгованості з житлово-комунальних послуг. Як це позначиться на Києві?

Якщо говорити про оприлюднену редакцію проекту бюджету, то для Києва це може обійтися в мільярд гривень. Утім, Київрада проводить переговори мало не щоденні і з міністром фінансів, і з прем’єр-міністром, і з бюджетним комітетом (парламенту – LB.ua). І по ряду пунктів проекту бюджету знайдено попередній компроміс. Мабуть, про це рано говорити до оприлюднення нового варіанту бюджету.

Зауважу лише, що основна претензія до Кабміну полягала в тому, що податок з доходів фізосіб-підприємців по всій Україні становить 60% на 40% на користь місцевих бюджетів, тоді як в Києві – на користь державного бюджету. Ми вважаємо таку норму несправедливою. У Кабміні нам закидали, мовляв, в столиці земля дорога, оренда висока, заробляєте…

Ми проаналізували, що у всіх комерційно привабливих приміщеннях розташовані державні органи. Те саме стосується земельних ділянок. Запропонували і для них встановити орендну плану. Якщо вони готові платити, ми готові погодитись на вищезгадану податкову норму. Відповідь Кабміну була очевидна: не готові.

Встановлювати орендну плату для державних структур лише для того, щоб плодити заборгованість з державного бюджету в бюджет Києва, - не раціонально. Тож перемовини з Кабміном продовжились для пошуку консенсусу. Переконаний, він буде досягнутий до ухвалення держбюджету на наступний рік.

Фото: Макс Требухов

С.К.: В інтерв’ю LB.ua мер Львова Андрій Садовий заявив, що всі розуміють можливі проблеми, якщо на міста навантажать додатковими витратами. І мери міст об’єднуються в рамках, власне, асоціації міст України, щоб лобіювати власні інтереси. «Так, є Асоціація міст, її голова – Віталій Кличко. Він, в принципі, усе розуміє. Коли ми спілкуємося, підтримує всі наші ідеї. Тільки я боюся, щоб в переддень голосування [за бюджет] в нього не відбулася розмова з Президентом і він не пішов би іншою дорогою. Чи його колеги по фракції…», - сказав Садовий. Далі він зазначає, що Порошенко і Кличко дуже залежні один від одного. «Знають дуже багато спільних таємниць». Тому, на думку Саового, Кличко може поставити на перше місце позицію президента, а не інтереси керівників міст.

Ви хочете, щоб я прокоментував страхи пана Садового? Я не буду цього робити. Про це потрібно питати міського голову особисто.

Хто б не був в якій команді, але органи центральної влади «живуть» в столиці. А спокій їм критично важливий. Тож наші інтереси і їхні в цьому однозначно співпадають.

Що стосується бюджету, то я переконаний, що не потрібно скасовувати ефективні проекти. До прикладу, впровадження так званого «митного експерименту», тобто спрямування 50% доходів від перевиконання плану митниць на ремонт дороги. Позитив від цього кроку відчули усі. Так, з одного боку, доводиться терпіти незручності і стояти в заторах. Але з іншого, - без цього експерименту ремонт доріг тривав би набагато довше. Тому не може сьогодні йти мова про скасування цього експерименту. Ми повинні ремонтувати одні дороги швидше, ніж до аварійного стану доходять інші. Не можна збавляти цей темп впродовж наступних восьми років. І результат буде очевидним.

В.М.: У березні цього року Київрада прийняла рішення, яким рекомендувала столичним бізнесменам відмовитися від співпраці з російськими. Разом з тим, російські компанії входять в ТОП-20 підприємств, котрі сплачують найбільші податки в столиці. Скільки коштів Київ втратить від залишення ринку російськими компаніями?

Таке рішення Київради мало рекомендаційний характер для приватного бізнесу. Для комунальних підприємств співпрацю з російськими компаніями заборонена. І хоч в ньому існує дуже тонка грань – між економічною доцільністю і політичною безвихіддю, я його також підтримав. Сьогодні не може йти мова про підтримку бізнесу країни-агресора.

Що стосується підрахунків збитків, то це доволі складний процес. Зокрема, потрібно моніторити, які товари закуповуються (які послуги замовляються), яка їхня ціна та як часто це відбувається, тобто якої вони якості. Аби оцінити таке рішення Київради, повинно пройти кілька років.

Соня Кошкина Соня Кошкина , Шеф-редактор LB.ua
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter