Бюрократичний пінг-понг
«Соцзахист каже, що це не до них, і відправляє до поліклініки. Поліклініка: «Ми не в курсі — до соцзахисту». Є наказ по Львову про виділення коштів на Охматдит, у лікарні кажуть, що «фінансування немає». На Орлика (Лікарня Святого Миколая Першого територіального медичного об'єднання. — Ред.) кажуть, що можуть видати протези, але не мають протезиста, тому радять іти в приватну структуру, де можуть написати, які конкретно треба; після цього вони проведуть тендер і через місяць-два зможуть дати слухові апарати. Я не готова чекати два місяці, бо від цього залежить розвиток моєї дитини. Тому взяла слухові апарати в оренду», — розповідає Мирослава.
Виконавча директорка ГО «Відчуй», радниця-уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук зазначає, що слухові апарати раніше закуповували коштом саме регіональних програм. Адже такі пристрої вартують 15–30 тисяч гривень, інколи і 100. Не кожен дозволить їх собі. Якщо громада вважала цю проблему значущою, то виділяла гроші на слухопротезування.
Але навіть якщо кошти були на папері, до пацієнта вони доходили не завжди. Щоб отримати апарат, треба було пройти бюрократичне пекло. На кожну конкретну людину проводили окремий тендер — це займало час. А не всі пацієнти готові чекати, особливо коли це впливає на їхній стан здоров’я.
Меланії планують зробити кохлеарну імплантацію, тому купувати слухові апарати не стали. На таку втрату слуху, як у дівчинки, слуховий апарат коштує в середньому 30 000 гривень. За оренду на пів року жінка заплатила 12 000.
Наскільки поширені проблеми зі слухом
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 50 % людей 12–35 років, або 1,1 млрд молоді ризикують втратою слуху внаслідок тривалого й надмірного впливу гучних звуків, включаючи музику через персональні гаджети.
ВООЗ прогнозує, що до 2050 року майже 2,5 мільярда людей матимуть певний ступінь втрати слуху і принаймні 700 мільйонів потребуватимуть реабілітації слуху. Прогностичних даних саме по Україні немає.
Однак Герасимчук твердить, що кожна десята людина в Україні має порушення слуху різного ступеня. Через це молоді важче отримувати якісну освіту, а люди середнього віку не можуть ефективно працювати. І це загалом впливає на якість життя.
Українці загалом не перевіряють слух заради профілактики — про це свідчать дані опитування, проведеного ГО «Відчуй». З понад 5000 респондентів 78 % ніколи не перевіряли слух.
Через це порушення слуху виявляють на більш пізніх стадіях. Зрештою, частині пацієнтів не обійтися без слухопротезування.
Держава вперше купить апарати централізовано
Цьогоріч держава вперше виділила централізовано кошти на слухові апарати для людей з порушенням слуху.
«Враховуючи, що Україна зараз на важливому потужному етапі створення безбар'єрної країни, це питання стало актуальним для МОЗ», — каже Герасимчук.
Державне підприємство «Медичні закупівлі України» вже провело тендер. Переміг Центр слухової реабілітації «Аврора». За словами заступника комерційного директора компанії Сергія Корсунського, вони постачатимуть апарати фірми Oticon — виробника з Данії: «Ми вже чекаємо першу партію апаратів. Перед відвантаженням перевіряємо, вкладаємо батарейки, пінну вкладочку, щоб усе було готове до видачі».
Планують придбати 24 456 апаратів, які постачатимуть до медзакладів у всіх регіонах країни протягом 2024–2026 років. Це закриє потребу, яку зібрали по областях у 2024 році.
Централізоване виділення коштів і закупівля в одного постачальника може пришвидшити процес видачі.
Загалом придбали шість різних моделей для дорослих і дітей з різними ступенями втрати слуху. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко написав, що до кінця цього року 4 293 слухові апарати поїдуть у медзаклади різних регіонів України: «Через війну попит на послуги слухопротезування серед українців зростає, тому для нас було важливо забезпечити таку можливість, адже від цього напряму залежить якість життя людей».
Він зазначив, що вдалося закупити навіть дешевше, ніж очікували. За його словами, загальна вартість договору складає 105,93 млн грн з очікуваною вартістю 150,65 млн грн, тобто вдалося заощадити близько 45 млн грн, або 29,7 %.
Хто може отримати слухові апарати безкоштовно:
-
люди з інвалідністю;
-
діти з інвалідністю;
-
військовослужбовці й ветерани, які мають порушення слуху, але ще не мають статусу людини з інвалідністю. Повний перелік тих, хто підпадає під цю категорію, є тут.
«Щоб отримати слухові апарати, пацієнт або його законний представник має звернутися до сімейного лікаря чи педіатра, який надасть направлення до отоларинголога, що перевіряє слух, — пояснює юристка Катерина Суєтіна. — Потім лікар направляє на проходження комісії».
Кому яка комісія потрібна:
-
Людям з інвалідністю — медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) на підставі індивідуальної програми реабілітації (ІПР) або висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) (для осіб з інвалідністю, група інвалідності яких встановлена до 1 січня 2007 р., безстроково або строк дії якої не минув);
-
Дітям з інвалідністю — лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) на підставі індивідуальної програми реабілітації;
-
Військовим і ветеранам — військово-лікарська комісія (ВЛК) або лікарсько-консультативна комісія (ЛКК).
Після комісії людина збирає необхідні документи:
-
Копія паспорта або іншого документа, що підтверджує особу;
-
Довідка МСЕК про встановлення інвалідності або висновок ЛКК (для дітей з інвалідністю);
-
Індивідуальна програма реабілітації або висновок ЛКК/ВЛК;
-
Інші документи залежно від статусу пацієнта (наприклад, довідка про реєстрацію місця проживання).
Далі подає заяву до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я. Це може бути, наприклад, департамент охорони здоров’я обласної ради.
«Якщо потрібний апарат є, його видають пацієнтові відразу, якщо немає — людина стає в чергу, — додає Суєтіна. — Дітей з інвалідністю забезпечують медвиробами першочергово».
Ознайомитися зі списком медзакладів, які будуть видавати протези, можна тут.
Гарантія на слухові апарати — один рік. Якщо виявилося, що протез має заводський брак або якісь негаразди з налаштуванням, то людина може звернутися до сервісних центрів.
«У нас є контракт з партнерською мережею сервісних центрів. Там є спеціалісти, які можуть забезпечити ремонт або заміну слухового апарата, якщо це гарантійний випадок», — пояснює Корсунський.
Якщо поломка сталася унаслідок дій пацієнта, то за ремонт доведеться заплатити самотужки. За цією програмою, коли мине термін використання, заміна слухового апарата не передбачена.
Також до сервісних центрів потрібно звертатися за первинним налаштуванням й індивідуальною вушною вкладкою, якщо така потрібна. Це мають зробити безоплатно. А подальші переналаштування повинен оплачувати пацієнт.
Сервісні центри є майже в усіх областях, крім Херсонської, Донецької, Кіровоградської, Луганської. Їхнім мешканцям слід налаштовувати слухові апарати в іншій області або робити це в лікарні — процедура буде визначена додатково.
Що далі
«Для нас важливо, щоб ця програма була стабільною та щорічною. Я думаю, що після запуску пілотного проєкту у 2024 році ми зможемо побачити недоліки, уже наступного року підредагувати їх і мати систему стабільного державного забезпечення слуховими протезами, — зауважує Дар’я Герасимчук. — Слухопротезуючи людину, ми залишаємо можливість для неї працевлаштуватися, отримати освіту, залишатися в стабільному економічному стані, у спроможності самостійно забезпечувати себе».
Якщо турбує слух
МОЗ радить сходити до сімейного лікаря, який за потреби скерує до вузькопрофільного фахівця, якщо ви:
- Робите музику, фільми гучніше, хоча раніше вам було нормально чутно на звичному рівні;
- Чуєте дзвін у вухах або приглушений шум незалежно від того, що насправді лунає;
- Не розумієте з першого разу, що вам каже співрозмовник;
- Пропускаєте частини розмови під час спілкування, просите людей повторити щойно сказане.
Одним з методів дослідження гостроти слуху є аудіометрія. Під час неї визначають інтенсивність і тон звуку, які може сприйняти вухо, та ще кілька параметрів, які дадуть зрозуміти, наскільки добре функціонує слух. Це безпечна процедура, тому її призначають і дорослим, і дітям.
Якщо є сумніви, що немовля не реагує або погано реагує на звуки, доречно зробити скринінг слуху.
