Альтернативна логістика
Три складні місяці для української «аграрки»показали, що галузь працює, попри все.
Експорт здійснюється альтернативними сухопутними шляхами, але вони, стверджує міністр, дають максимум половину потрібного експорту.
«За підсумками вересня ми мали до 50 % від потреби експорту іншими шляхами, не через глибоководні порти. За 27 днів жовтня — 47 %. Об'єктивно це підтверджує, що 50 % — це максимум. Якщо не буде додаткових форс-мажорів, коридор становитиме 45–50 %, не більше», — відзначив Тарас Висоцький.
Приблизно половина експорту зараз іде Дунаєм, половина — залізницею, на автотранспорт припадає лише 3-4 % через надто великі витрати, розповів міністр.
«Але й ці обсяги менші, ніж у 2022–2023 роках, бо тоді не було таких масованих атак на дунайську логістику. Кожен із цих напрямків може забезпечити не більше ніж 20–25 % спроможності портів Великої Одеси», — зауважив очільник Мінагро.
Зберігання — не проблема, але елеватори під ударом
В Україні «здебільшого достатньо» місць для зберігання врожаю — і стаціонарного, і тимчасового, як-от рукави, запевняє Тарас Висоцький. Частину кукурудзи, скоріш за все, не збиратимуть до весни. Але ризику, що зіпсується великий відсоток поточного врожаю, немає, додає він.
«Однак більшість продукції зберігається на стаціонарних елеваторах, які вже є об'єктами атак. Тому завжди треба робити цю поправку. Та за наявних потужностей більшість продукції можна зберегти належної якості. Це теж виклик, але не основний», — каже міністр.
Посівна: осіння відбулася, весняна — має ризики
Зазвичай третина площ в Україні засівається восени (десь 7 мільйонів гектарів з 20) і дві третини — навесні, пояснює Тарас Висоцький.
«Щодо осінньої кампанії вже можна підбити підсумки. По ріпаку вже завершили, площі навіть на кілька відсотків більші. По пшениці, схоже, буде на 15 % менше. Ще тиждень досіватимуть. Але осіння посівна відбулася, і на досить високому рівні, з огляду на всі обставини. Певного запасу на неї вистачило», — розповів деталі міністр аграрної політики та продовольства.
А от весняна посівна кампанія, за його словами, стане справжнім викликом: площ більше, коштів відповідно треба більше, експорт не збільшується і не пришвидшується, запаси зменшуються.
«Цього року залучено на 35 млрд грн кредитних ресурсів більше, ніж минулого на аналогічну дату, зокрема за програмою „5-7-9”. Але це кредити під віру в те, що вдасться реалізувати продукцію, яка пішла в заставу», — додав міністр.
Залучити додаткові кредити перед весняною кампанією, за його словами, буде складно.
«Можливо, це буде ще 10–15 млрд. Навряд чи більше. На осінню посівну цей інструмент допоміг, але він стає обмеженим. За такого моделювання, думаю, що на 5 мільйонів гектарів — десь на половину весняної посівної — коштів може не вистачати», — припускає Тарас Висоцький.
Найгірший сценарій — повернення до 2001 року
Наявні нині шляхи експорту — без відновлення морської логістики — не дають українському аграрному сектору обнадійливих перспектив, вважає очільник Мінагро.
Без експорту через глибоководні порти «аграрка»більше не буде однією з ключових галузей української економіки принаймні років з 10, - додає Тарас Висоцький.
