«Так, банківський сектор прибутковий. Сьогодні він і так сплачує податок на прибуток за підвищеною ставкою — 25 %. У більшості банківського сектору прозора звітність, білі зарплати. І це все наша попередня робота. І тому банківський сектор досить легко рахувати.
Банківський сектор, крім певних представників цього сектору, не вдається до сумнівних підходів в оптимізації. Ще й тому, що переважну частину банківського сектору або його основну частину перевіряють притомні аудитори. Тому я розумію, що це найлегший шлях не тільки для того, щоб це зробити (підвищити податок для банків. — Ред.), але для того, щоб комунікувати про це. Тому що коли я була і на робочій групі, і на комітеті, від шановних депутатів звучали приблизно такі аргументи: ви тільки собі уявіть, ми підняли для них податок з 18 % до 25 %, а вони продовжують залишатися рентабельними. Сорі, банківський бізнес — це бізнес. І він має бути рентабельним», — відзначає Рожкова.
А різке збільшення податкової ставки, за її словами, схоже на покарання для банківського бізнесу, який сьогодні «сплачує податки свідомо, прозоро й чесно».
Окрім того, додає представниця НБУ, через збільшення відрахувань з прибутку комерційні банки можуть зіштовхнутися з необхідністю докапіталізації відповідно до норм ЄС.
«У нас є певні зобов'язання перед Європейським Союзом у напрямку євроінтеграції з імплементації норм регулювання, які будуть вимагати від банків капіталу. І в разі застосування цього року підвищеного податку бачимо, що певна частина банків, їх небагато, але серед них є два великі державні, будуть порушувати норматив капіталу. І ці банки вже сьогодні приходили до нас і казали, що від своїх спостережних рад напишуть листа акціонеру та скажуть, будь ласка, докапіталізуйте нас, бо ми будемо порушувати нормативи капіталу», — розповідає Рожкова.
Але при цьому, відзначає вона, додаткові стягнення з банків суттєво не впливають на покриття дефіциту бюджету.
«Якщо не брати державні банки, прибуток яких у банківській системі становить 60 %, додатковий податок, який можна отримати від недержавних банків, становить приблизно 19 мільярдів. З них 10 буде сплачено, якщо буде прийнято остаточний закон, цього року; десь близько 9 — наступного. Тепер порівняймо з цифрами, які озвучував міністр неодноразово, яка в нас потреба не покрита цього року й наступного (близько 500 млрд грн. — Ред.).
Чому не беру державні банки? Бо держава в них забирає ці гроші або податком, або дивідендами. Так чи інакше, це перерозподіл між статтями, але від зміни місць нічого не змінюється в результаті. Чому ще це погано? Тому що банківський бізнес — це бізнес. І акціонери недержавних банків, вони все ж таки повинні мати якусь зацікавленість у розвитку цього бізнесу й у виконанні тих завдань, які ми сьогодні перед ними ставимо.
А ми досягли домовленості й підтвердили це міністрові та його команді, що необхідну суму — 360 мільярдів гривень, які треба знайти цього року для покриття дефіциту, — ми зберемо з банківської системи через їхню роботу на ринку внутрішніх запозичень. Тобто банки будуть купувати державні цінні папери й так фінансувати дефіцит», — відзначила перша заступниця очільника Нацбанку.
Зрештою, констатує вона, підвищення податку для банків нівелює бізнесову компоненту в банківництві.
«Цей сектор, окрім всього іншого, підтримує ставки за депозитами, знижує ставки за кредитами, підписує купу меморандумів щодо енергетики, витримує купу мораторіїв на стягнення застави тоді, коли бізнес або люди через причини, викликані війною, не можуть обслуговувати ці кредити. Забезпечує безперебійність під час довготривалих блекаутів, інвестуючи в старлінки, генератори тощо. Забезпечує безперебійну роботу шляхом створення резервних локацій, шляхом створення резервних баз даних, інвестує в ІТ. Усе це робить під час війни й продовжує кредитувати під час війни. І ми хочемо для нього створити такі умови, коли суто бізнесовий складник просто зникне. Врешті-решт, ми з вами залишимося з державними банками, які, як би ми не крутили, мають певний обмежений ресурс. Тому ми були проти», — зазначає представниця Нацбанку.
Крім того, проти підвищення податку для банку виступають Світовий банк і МВФ, наголошує вона.
«Чому в них така позиція? Тому що у 2023 році, коли ми обговорювали необхідність підвищити податки, це треба було робити швидко. Ми вели дискусії в комітеті й запропонували: давайте підвищимо з 18 до 36 на два роки — 23/24. І тоді ми разом з Міністерством фінансів з профільним комітетом, його головою прийшли до висновку, що тут і зараз робимо 50 %, з наступного року — 25 %. 50 % — одноразово. І ми під цим підписалися. Ми про це сказали», — каже Рожкова.
До всього, зазначає вона, недержавні банки мають заборону на розподіл і виплату дивідендів.
«Їхні акціонери — з кредитними ризиками, зобов'язаннями, вимогами тощо — узагалі не мають можливості скористатися навіть цими прибутками. Ми заборонили їм платити дивіденди. Тому що хочемо, щоб вони створювали цей капітальний буфер. Тому що зараз завдяки ЗСУ, нашим захисникам, немає таких масових втрат територій і активів, але вони все ж таки є. І війна ще триває», — зауважує представниця НБУ.
