Відносна стабільність української гривні сьогодні це робота Мінфіну та НБУ у боротьбі із зайвою гривневою масою – інфляцією. Основними факторами, що впливають на плаваючий валютний курс є попит та пропозиція. При серйозних коливаннях курсу в бік знецінення (коли переважає попит на валюту), НБУ валюту продає, а за надлишкової пропозиції купує її для поповнення міжнародних резервів.
До слова, в поповненні міжнародних резервів велику роль грають ще два інструменти - депозитні сертифікати та облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП). Починаючи з січня 2019 року приплив іноземного капіталу в державні цінні папери допоміг поповнити золотовалютні резерви, що, як наслідок, теж вплинуло на зміцнення української гривні.
За березень резерви виросли на 2,1% (приблизно на 400 мільйонів доларів), з яких 159,8 мільйони доларів та 5,4 мільйони євро (в доларах приблизно 6 мільйонів) – це надходження власне від ОВДП. Станом на 1 квітня 2019 року золотовалютні резерви становили 20,6 мільярдів доларів.
Крім того, у Нацбанку для боротьби з інфляцією та підтримки стабільності гривні використовують ще один інструмент – облікову ставку, яка з липня 2018 року стабільно знаходиться на рівні 18%.
Попри той факт, що з початку року офіційний курс зміцнився на 3,2% до 26,81 гривень за долар (станом на 16 квітня) та всю всі відносну стабільність в короткостроковій перспективі, аналітики все ж схиляються до того, що в середньостроковій українська гривня девальвуватиме.
Згідно з останніми прогнозами Міжнародного валютного фонду, опублікованими в квітневому звіті World Economic Outlook, гривня повільно знецінюватиметься до 2024 року. У 2019 році валютний курс досягне 28,66 гривень за долар, у наступному – 29,92, а на 2024 рік становитиме 31,94.
Хоча МВФ й прогнозує девальвацію, проте прогноз Фонду виглядає найбільш позитивним для української валюти. Навіть в держбюджеті на 2019 рік розрахунки здійснювалися з використанням прогнозного курсу на кінець року 29,4 гривень за долар.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings, наприклад, теж спрогнозувало курс української гривні, хоча й не на шість, а на два роки. Згідно з прогнозами експертів Fitch Ratings на кінець 2019 року курс гривні становитиме 28,86 грн за долар, а на кінець 2020 - 30,6 грн за долар.
У свою чергу міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings прогнозує, що курс гривні до долара США на кінець 2019 року становитиме 28,6, у 2020 – 29,5, у 2021 – до 30 грн, а у 2022 за один долар доведеться віддати 30,5 грн.
Проте й прогноз МФВ, й Fitch Ratings, й S&P виглядають ідеальним варіантом розвитку подій на фоні прогнозів, представлених аналітиками інвестиційного банку Morgan Stanley. Згідно з їхніми даними, до кінця 2019 року курс гривні може знизитися до 31 гривні за долар, а до кінця 2020 ще більше – 32,5.
Ніхто не зацікавлений у тому, щоб «топити» гривню
Прогнозований аналітиками рівень девальвації спирається на стабільність фінансової системи. А 2019 рік для України може бути повним сюрпризів. Це рік виборів. Рік, коли ми маємо віддати 14,2 млрд доларів по зовнішніх зобов’язаннях та очікуємо отримати ще два транші від Міжнародного валютного фонду. І вишенька на торті – конфлікт із колишніми акціонерами «Приватбанку», які вимагають визнати його націоналізацію незаконною та виплатити їм 2 мільярди доларів компенсації.
Тепер про все по черзі.
Якщо говорити про президентські вибори, то експерти сходяться на тому, що їх результат навряд зможе суттєво вплинути на курс гривні. При чому ні в бік знецінення, ні в бік зміцнення.
Навіть після оголошення попередніх результатів першого туру президентських виборів, всупереч побоюванням, українська гривня взяла курс на зміцнення. Проте Голова Ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook уточнив, що прямого зв’язку між результатами виборів та курсом гривні шукати не потрібно.
Головний експерт Ради НБУ Віталій Шапран в коментарі LB.ua заявив, що на курс можуть вплинути не власне вибори, а те, як будуть діяти переможці. Він вважає, що суттєві коливання можливі у разі наявності економічних шоків через політичні рішення, які вплинуть на приплив і відтік валюти з України. Як приклад – рішення провести дефолт за державним боргом. Проте додає: «Не думаю, що будь-хто з кандидатів зацікавлений у тому, щоб топити гривню».
У Національному банку України на запит LB.ua повідомили, що «погіршення девальваційних та інфляційних очікувань на тлі невизначеності в рік президентських та парламентських виборів є одним з актуальних ризиків [для валютного курсу]». Проте на сьогодні регулятор не бачить відчутного психологічного тиску, який міг вплинути на попит чи пропозицію на валютному ринку.
Пункт номер два. Транші від МВФ за програмою stand-by, що заплановані на травень і листопад цього року. Отримання обох траншів зараз знаходиться під великим питанням.
Наприклад, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса вважає, що, скоріш за все, травневий транш буде відтерміновано в найкращому випадку до липня, а можливо й до кінця року. На його думку, для України не так важливий факт траншу, як те, що ми залишаємося в програмі МВФ: «Якщо ми будемо залишатися в програмі МВФ – це більш-менш буде тримати національну валюту».
Віталій Шапран також вважає, що навіть у випадку якщо транш і затримають до грудня, до формування коаліції, то нічого страшного на валютному ринку не станеться.
У 2019 ще одним ключовим фактором, який може вплинути на гривню є виплати за зовнішніми запозиченнями на загальну суму 14,2 мільярдів доларів. Сергій Фурса вважає, що в короткостроковій перспективі уряд зможе залучити необхідні кошти без траншу Фонду, проте додає, що в будь-якому випадку сам факт – негативний для України. «Довго ми без МВФ не протягнемо, але певне відтермінування проблем цілком можливе».
Наостанок – націоналізація «Приватбанку». Точніше, визнання Окружним адміністративним судом Києва націоналізації незаконною. Детальніше про це ми вже писали раніше.
«Приватбанк» – системна банківська установа. Коли в 2016 відбувався процес націоналізації, тодішня глава НБУ Валерія Гонтарева описувала його як «єдину можливість врятувати фінансову систему». Саме тому «відкат» націоналізації точно не зможе пройти непоміченим.
У контексті розмови про курс української гривні Віталій Шапран вважає, що «фактор «Приватбанку» залишатиметься останнім, який буде впливати на валютний курс».
На думку головного експерта Ради НБУ – це тільки рішення першої інстанції. Тобто сам судовий розгляд може розтягнутись на кілька років, а фінансовий ефект саме для економіки України від остаточного рішення суду у цій складній справі зараз прогнозувати зарано.
Шапран вважає, що судові війни біля «Привату» мало стосуються його вкладників, «це спір між державою Україна й екс-акціонерами «Приватбанку».
Сергій Фурса теж говорить про те, що рішення першої інстанції, на курс гривні не вплине. Проте наслідки, до яких це може призвести описує досить чітко: «Якщо це раптом станеться [визнання націоналізації «Приватбанку» незаконною], це фактично зруйнує нашу співпрацю з МФВ. Якщо буде зруйнована співпраця з МВФ, то гривню очікують дуже погані часи».
У Нацбанку ж коментувати можливий вплив рішення відмовилися, зіславшись на те, що НБУ не коментує судові процеси, учасником яких є НБУ. Проте додали, що «Нацбанк завжди використовує всі процесуальні можливості для захисту інтересів держави в судах».