Тиск щодо вживання російської у приватній сфері не призводить до переходу на українську, – дослідження «Мовний барометр України»

Респонденти підтримують регуляцію публічної сфери (освіта, державний сектор, послуги, медіа), але негативно ставляться до втручання в приватну.

Тиск щодо вживання російської у приватній сфері не призводить до переходу на українську, – дослідження «Мовний барометр України»
Фото: Міністерство куьтури України

Підтримувати культуру мовної толерантності, коректно реагувати на російську при відсутності зловмисності, тактовно ставитися до ВПО та дітей, уникати стигматизації мішаного українсько-російського мовлення та підтримувати розвиток україномовної компетентності з урахуванням різноманітності мовних біографій, – такі рекомендації пропонує соціолінгвістичне дослідження «Мовний барометр України», проведене агенцією Info Sapiens за ініціативою Міністерства культури України.

У серпні–вересні 2026 року фахівці провели 40 глибинних інтерв’ю. Учасники — діти й підлітки від 10 років, молодь і дорослі з 10 областей Заходу, Центру, Сходу й Півдня. Серед учасників було семеро внутрішньо переміщених осіб. Науковці досліджували три групи мовців: людей із переважно російськомовною практикою; людей, які спілкуються українською та російською; людей, які перейшли на українську після 2022 року. Дослідження не охоплювало людей, які стабільно говорили українською і до, і після 2022 року. Аналітичну модель дослідження розробила кураторка дослідження, кандидатка філологічних наук Ольга Шевчук-Клюжева. 

За результатами дослідження, агенція запропонувала наступні рекомендації:

  • - Зберігати регуляторний фокус на публічній сфері (освіта, державний сектор, послуги, медіа) і уникати втручання в приватну. Негативний досвід зауважень чи тиску часто призводить до формальної (зовнішньої) українізації та негативного ставлення до регулювання, а не до зсуву в бік української мови.
  •  - При впровадженні (або посиленні - в разі прийняття відповідного законопроєкту) покарань за порушення мовного закону для рядових працівників і громадян пріоритезувати механізми попередження, роз’яснення, часу на адаптацію тощо. На думку респондентів, каральні механізми слід застосовувати лише у разі зловмисної поведінки. 
  • - Підтримувати культуру мовної толерантності: кампанії для громадян про коректне реагування на російську при відсутності зловмисності, окремо про тактовне ставлення до ВПО та дітей. Уникати стигматизації мішаного українсько-російського мовлення та підтримувати розвиток україномовної компетентності з урахуванням різноманітності мовних біографій. Наразі для респондентів, які недостатньо вільно розмовляють українською, суржик є мовним простором, де вони не мають «внутрішнього цензора» і страху припуститися помилки. 
  • - Підтримувати позитивні асоціації з українською мовою як «мовою любові», ніжності, турботи.
  •  - Водночас варто популяризувати влучні вирази як сваритися українською, тому що респондентам часто це зручніше робити російською. 
  • - Підтримувати розвиток україномовного контенту для дітей і підлітків, зокрема, україномовних ігрових серверів і локалізацій. 
  • - Розробляти інформаційні та освітні матеріали для батьків і педагогів щодо підтримки україномовних практик дітей у родині, освітньому та позашкільному середовищі.
  •  - Провести аудит, якої україномовної літератури не вистачає в освітніх та професійних сферах і підтримувати її публікацію та поширення. 
  • - Дослідити механізми формування мовного середовища користувачів цифрових платформ, зокрема роль рекомендаційних алгоритмів, мовних налаштувань та доступності україномовного контенту. Результатом такого дослідження може бути як розробка особистих рекомендацій для користувачів для налаштування тих чи інших соцмереж, так і впровадження зовнішніх заходів, наприклад, лобіювання зміни алгоритмів шляхом переговорів з відповідними компаніями в Україні та за кордоном.
  •  - Розвивати безкоштовні розмовні клуби, зокрема для ВПО, людей 50+ та мешканців Сходу і Півдня, у форматі без оцінювання — щоб уникнути страху помилок і сорому через суржик. Мовний барометр України. Звіт за результатами якісного компоненту дослідження 48 
  • - Створити безкоштовний мобільний застосунок або бот, або популяризувати існуючі продукти для практики української (10–15 хвилин), із розмовними сценаріями, наголосами й фразеологізмами. 
  • - Кількісне опитування «Мовний барометр» має стати регулярним інструментом відстеження мовної поведінки. При отриманні результатів, які неможливо пояснити засобами кількісного дослідження, проводити також якісні дослідження. 

З повним звітом можна ознайомитися за посиланням.

Реклама