Керівники великих українських музеїв звернулися до Кабінету Міністрів стосовно майбутнього послаблення карантину.
Так, музейники вважають, що відкривати музеї без запуску роботи громадського транспорту - недоцільно, тому що співробітники музеїв не зможуть дістатися на роботу. Крім того, велика частина співробітників - люди у віці 60+ і вихід на роботу може поставити під ризик їхнє здоров'я.
"Музеям також потрібні додаткові кошти на щоденне забезпечення дезінфекції та засобів індивідуального захисту персоналу", - йдеться у зверненні.
"Відсутність алгоритму поетапного виходу з карантину і прописаних механізмів його забезпечення, зокрема, фінансового, призведе до імітації виконання вимог, коли установи, не маючи необхідних фінансових та інших ресурсів для їх повноцінного виконання, але будуть змушені відкритися на вимогу органів влади під власну відповідальність", - вважають автори листа.
Повний текст звернення (укр.):
Звернення директорів українських музеїв до Прем‘єр-Міністра України Д. А. Шмигаля, Міністра охорони здоров‘я України М. Степанова, Т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України С. Фоменко
Шановний Денисе Анатолійовичу, Шановний Максиме Володимировичу, Шановна Світлано Валеріївно,
Сьогодні Урядом було анонсоване відкриття музеїв та бібліотек в рамках послаблення карантину з 11 травня.
Музейна спільнота вже наголошувала на ризиках, які несе це рішення, якщо відсутній алгоритм реалізації та механізм забезпечення. Звернення до урядовців щодо цього питання днями оприлюднив Український комітет Міжнародної ради музеїв.
Наголошуємо, що у містах-мільйонниках відкриття музеїв без повноцінного запуску громадського транспорту не є доцільним - більшість співробітників та значна кількість відвідувачів не матимуть змоги доїхати до музею. Слід також враховувати, що частина співробітників першої лінії контакту - музейні доглядачі, прибиральники, гардеробники - це люди віком 60 і більше років. Крім того, на відміну від багатьох інших закладів, наскрізне провітрювання в низці музеїв не можливе або ускладнене з огляду на вимоги до зберігання експонатів, що підвищує ризики.
Музеї також потребують значних додаткових коштів на щоденне забезпечення дезінфекції та засобів індивідуального захисту персоналу. Використання одноразових масок потребуватиме закупівлі тисяч масок щомісяця, а дезінфекція самих лише експозиційних приміщень потребуватиме десятків літрів спеціальних видів дезінфекційних розчинів щотижня, не кажучи про решту витрат. Своїми силами чимало музеїв не зможуть дати раду із такими обсягами витрат і закупівель у стислі терміни.
Ми звертаємося до вас з проханням розробити та запровадити поетапний вихід з карантину для музеїв та заповідників з чітким алгоритмом дій для різних типів установ (музеї в будівлях, музеї просто неба, заповідники, які мають відкриті території та музеєфіковані об‘єкти або музейні експозиції) та механізмами їх забезпечення. Українські музеї та ІКОМ України надавали з цих питань пропозиції Міністерству культури та інформаційної політики України.
Відсутність алгоритму поетапного виходу з карантину та прописаних механізмів його забезпечення, зокрема, фінансового, призведе до імітації виконання вимог, коли установи не матимуть належних фінансових та інших ресурсів для їх повноцінного виконання, але змушені будуть відкритися на вимогу органів влади під власну відповідальність.
Рішення про відкриття кожної конкретної установи для відвідувачів має враховувати цілу низку факторів та вироблятися в індивідуальному порядку дирекцією установи за підтримки органу управління, зокрема, у питанні фінансування відповідних витрат, з урахуванням поетапного плану виходу з карантину, затвердженого урядом для галузі, а також епідеміологічної та транспортної ситуації у кожному населеному пункті.
З повагою,
Олександр Ройтбурд, директор Одеського художнього музею, член Наглядової ради ІКОМ України
Катерина Чуєва, генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Президент ІКОМ України
Юлія Литвинець, Генеральний директор Національного художнього музею України, координатор з фінансових питань ІКОМ України
Тарас Возняк, Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького
Тетяна Шапаренко, директорка Дніпропетровського художнього музею
Ігор Пороник, т.в.о. директора Одеського музею західного та східного мистецтва
Григоренко Ірина, директорка Харківського літературного музею
Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею, голова Ради директорів музеїв Львова, голова Наглядової Ради ІКОМ України
Ігор Кожан, генеральний директор Національного музею у Львові ім. А. Шептицького
Людмила Строкова, генеральна директорка Національного музею українського народного декоративного мистецтва
Наталія Писаревська, директорка Державного політехнічного музею при НТУУ КПІ
Юлія Пісчанська, директорка Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького
Богдан Тихолоз, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка
Валентина Мизгіна, директорка Харківського художнього музею
Оксана Старак-Повякель, генеральна директорка Національного музею народної архітектури та побуту
Наталія Никонова, директорка КЗК "Музей пропаганди" Хмельницької обласної ради
Артур Єфремов, директор комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради"
Наталія Писаренко, в.о.директора Музею історії Десятинної церкви
Ігор Щупак, директор музею "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" (Дніпро)
Роман Насонов, директор Житомирського обласного краєзнавчого музею
Тетяна Ліптуга, директорка Одеського літературного музею
Андрій Новосельський, директор Донецького обласного художнього музею