Першою жінкою, яка стала професійною письменницею (тобто забезпечувала себе і свою родину самою лише літературною працею) була Жорж Санд, вона ж Аврора Дюпен, а в заміжжі — баронеса Дюдеван. Як прапраонука короля польського й великого князя литовського Августа Сильного, вона, вочевидь, успадкувала від нього не лише вдачу, але й деякі суто чоловічі звички. Аврора полюбляла курити сигари, цікавилася політикою і добре на ній розумілася, носила чоловічі костюми й відверто вихвалятися коханцями (серед яких було чимало артистичних натур, як-от Жюль Сандо, Альфред де Мюссе, Фредерік Шопен). За свою письменницьку кар’єру Жорж Санд опублікувала близько 30 романів, п’єс і творів для дітей. Вона ще за життя здобула неабиякої популярності під чоловічим псевдонімом Жорж Санд, хоча багато хто знав, що за ним ховається жінка.
Ще глибше в радикальне сприйняття світу занурилася британська письменниця Вірджинія Вулф. Їй вдалося не лише уславитись як новаторці англійської мови (чого лишень варті експерименти з потоками свідомості!), але й практично стерти межу між такими поняттями, як «гетеро» і «гомо» та «чоловіче» й «жіноче». Це зробило її однією з головних фігур фемінізму 1970-х. Вулф обожнювала писати і власноруч редагувала свої тексти. Письменниця могла переписувати роман до нескінченності, якщо їй щось не подобалося. До речі, багато виправлень виникали внаслідок змін у житті самої Вірджинії. Так само часто вона міняла ручки, щоб знайти ту, якою водити по папері найприємніше. Романи Вулф було перекладено більш ніж 50-ма мовами, включно з авторськими перекладами Хорхе Луїса Борхеса аргентинською та Маргеріт Юрсенар французькою.
Письменниця була такою талановитою та неординарною особистістю, що Майкл Каннінгем навіть зробив її однією з головних героїнь свого роману «Години», за який отримав Пулітцерівську премію. А трьома роками пізніше, 2002-го, книгу з успіхом екранізував британський кінорежисер Стівен Долдрі. Фільм отримав близько 30 різних кінонагород, а головні ролі у ньому виконали Ніколь Кідман (премія «Оскар»), Джуліанна Мур та Меріл Стріп.
В українській літературі чимало жінок письменниць, чиї імена вже стали класикою — Леся Українка, Ольга Кобилянська, Марко Вовчок. Із сучасних українських письменниць, що заслужили на лаври неординарних майстринь слова, варто відзначити Ліну Костенко. Нині вона входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України, втім ще за молодості, у 1960-1970 роках, Ліна Василівна була відомою поетесою-шестидесятницею. Перу письменниціі належить історичний роман у віршах «Маруся Чурай», декілька поетичних збірок та прозаїчний роман. Опублікувавши 2010 року перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», вона одразу потрапила у міцні обійми ЗМІ, а книжка – у списки українських бестселерів. Коли ж їй було присуджено звання Героя України, вона відмовилася, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!» Для письменниці це було не якоюсь амбіційною позою, а органічною реакцією відповідно до її політичних поглядів.
В той самий час у ХХ—ХХІ століттях паралельно з феміністськими тенденціями в літературі буйно розквітала жіноча психологічна проза і любовна романістика. Так, більшості романів Франсуази Саган, починаючи від дебютної повісті «Здрастуй, смуток», притаманні тонкий психологізм і багатошаровість розповіді Її життя рясніло безліччю побутових і фінансових скандалів, наркотичних і алкогольних пристрастей, азартних ігор і тюремних ув’язнень, небезпечних і випадкових зв’язків... Саган на 100 % вдалося перетворити власне життя на справжнісінький роман. Сьогодні навіть засновано премію Франсуази Саган, до складу журі якої, до речі, входить популярна французька письменниця Дельфін де Віган.
Щодо особи самої Дельфін де Віган, то вона – літературний критик, сценарист, тележурналіст, відома письменниця, лауреат безлічі нагород, зокрема премії Ренодо і Гонкурівської премії ліцеїстів за роман «Засновано на реальних подіях», який минулого року екранізував відомий франко-польський режисер Роман Полянській. Головна фішка Дельфін полягає в тому, що вона вдало поєднує новомодні елементи трилера, детектива і навіть саспенса з психологічними одкровеннями з власного життя. Її героїням притаманні риси самої авторки, вони втрапляють у ситуації з життя самої де Віган. Придивіться до жінки, хворої на анорексію («Дні без голоду»), або до дівчини, занепокоєної самогубством матері («Ніщо не заперечить ночі»), або ж до письменниці, стурбованої власними фобіями і манією переслідування («На реальних подіях») – і ви побачите саму де Віган. Утім, філологічні та сюжетні засоби, якими вона користується, сповнені й кримінального неспокою, і моторошної тривоги очікування, і нескінченої самотності, й любові.
Щодо романів про кохання й еротику, то й тут жінки досягли неабияких успіхів. Найбільший резонанс у цій ніші викликав роман англійської письменниці Е. Л. Джеймс «П’ятдесят відтінків сірого». Цей бестселер було продано накладом понад 30 мільйонів екземплярів у 37 країнах світу. Книга стала рекордсменом за швидкістю продажів, обігнавши серію романів про Гаррі Поттера й «Сутінки». Такими рекордами може похвалитися хіба що американська романістка японського походження Сільвія Дей, чиї книжки перекладено 39-ма мовами світу. А два її романи («Оголена для тебе» й «Віддзеркалена в тобі») на сьогоднішній день продані накладом понад 5 мільйонів примірників. Тільки електронна версія книжки «Оголена для тебе» розлетілася 100-тисячним накладом. Друкована ж версія посіла перше місце в ТОРах США, Великобританії, Німеччини, Канади, Австралії, Ірландії та Бразилії.
За свідченням авторитетного видання Bookseller, за останнє десятиріччя жоден роман у м’якій обкладинці не користувався таким шаленим попитом, як «Оголена для тебе». Багатьох читачів твори Сільвії приваблюють саме відвертими описами еротичних сцен. Проте крім еротики в них порушуються дуже актуальні для багатьох пар питання про особисті таємниці, довіру, любов і ревнощі. «Оголену для тебе» можна назвати романом про стосунки на межі, книгою, яка тримає читача в постійній напрузі.
Окремо варто зупинитися на творчій діяльності письменниць, котрі відзначилися на ниві дитячої та підліткової літератури. Так Британська авторка романів про Гаррі Поттера Джоан Ролінґ очолила список найвпливовіших жінок Великобританії, випередивши Вікторію Бекхем і королеву Єлизавету II. Найбільш відомою авторкою дитячої літератури можна вважати шведську нобелевську лауреатку Сельму Лагерлеф з її казково-фантастичним романом «Дивовижна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми»! Або ж фінську дитячу письменницю та ілюстраторку Туве Янссон, чию серію пригод про мумі-тролів знають, напевно, усі діти планети. До речі, мумі-троль завжди був особистим символом письменниці: задовго до того, як він потрапив на сторінки казок, Туве зображала цю істоту на своїх роботах замість власного підпису. І, звісно ж, не можна оминути увагою шведську письменницю Астрід Ліндрен, яка подарувала нам «Карлсона, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоху», за що отримала неофіційне звання «всесвітньої бабусі-казкарки».
