По-перше, давайте не забувати, що перед нами журналіст ЄС каналу і програма називається не «За чашкою чаю», а «Конфліктна зона». Сама назва несе очікування опозиції, протиріч, незручних та провокуючих питань, і завдання журналіста полягало у тому, щоб добитися відвертих, емоційних відповідей, які б «відкрили завісу» та показали президента поза протоколом.Протягом співбесіди журналіст DW Т.S. намагався вивести президента за межі заготовлених відповідей та шаблонів. Іноді їх розмова була схожою на бесіду оптиміста та песиміста. Шаблонні оптимістичні відповіді президента на песимістичні ремарки-запитання іноді з відтінком категоричності:
̶ «Ви розумієте, що ви ніколи не повернете Крим?»
̶ «Ви не станете членами НАТО».
̶ «Мінськ не працює».
̶ «Якщо ви дозволяєте такий перебіг подій, чи ви дійсно бажаєте боротися з корупцією?» (стосовно роботи Генеральної прокуратури).
̶ «Навіщо він (5 канал) вам потрібен. Ви президент. Вам потрібно іншими справами займатися. У кого ще з президентів є телеканал в Європі?».
В даному випадку в ролі песиміста виступав журналіст, ставлячи безапеляційні питання, а в ролі оптиміста наш президент. Як по Еріку Берну під час бесіди велася гра у «запитання-відповідь, стимул-реакція»: всі знають, як треба відповісти, щоб виходила красива картинка. Саме для того, щоб вивести п.П.П. за межі заготовлених поведінкових та мовленнєвих патернів і викликана подібна різка, а місцями й агресивна манера ведення інтерв’ю.
Спробуємо розкласти по полицях стратегію, тактику та патерни (шаблони) поведінки, що були задіяні в даній розмові.
Стратегія поведінки — це план досягнення певних комунікативних цілей, для реалізації якого можливе використання різноманітних мовних та немовних засобів. Стратегічний задум обумовлює вибір тактики (конкретних дій) для досягнення певної комунікативної мети.
Патерн поведінки — це набір типових реакцій (шаблонів), які реалізуються у певній ситуації.
Стратегія поведінки журналіста: суперництво, провокація. Журналіст задавав незручні, гострі питання постійно переривав президента, намагаючись вивести його за рамки заготовлених відповідей. Задля досягнення своєї мети він використовував такі тактики як напад, контр-відповідь. Його метою було, вивести його з рівноваги, змусити нервувати та відхилитися від заготовок, спровокувати неочікувану реакцію, вивести співрозмовника за межі стандартних текстів. Але в тому і полягає успіх інтерв’ю – спровокувати на непідготовлені відповіді, які відображають щось особисте, розкрити людину під іншим кутом (пам’ятаєте Януковича і страусів).
Але Порошенко не Янукович. І як виявилось вивести його з рівноваги набагато складніше. Але все ж таки іноді Тіму Себастіану це вдавалося.
Щодо відповідей президента, основними стратегіями під час бесіди були уникнення та співробітництво з використанням таких тактик як нейтралітет, компроміс, захист іноді контрнаступ. Такий вибір стратегій і тактик обумовлено правилами етикету, згідно з якими він не міг відповідати журналісту в такому же стилі. Але треба віддати належне президенту та його спічрайтерам, вони ретельно підготувалися до інтерв’ю.
Також треба зауважити, що англійська мова надавала додаткових складнощів для відповідей, так як завжди простіше говорити на тій мові на який думаєш. Тому в даному випадку заготовлені кліше допомагали президенту, хоча іноді відчувалося, що йому важко підшукати слів, що передати свої думки у повній мірі. Про що свідчать хезитаційні паузи та повороти голови в сторону та трошки вгору.
Журналіст зосередив увагу на п’яти актуальних питання, що стосувалися не тільки політичного курсу, але й особи самого президента: 1) Крим, 2) вступ до НАТО та ЄС, 3) Мінські домовленості, 4) обіцянки громадянам України, 5) особисті питання. З питань видно, що журналіст проштудіював і попередні промови п.П.П. і вислови лідерів ЄС, щодо стосунків з Україною.
«Ви сказали, що мир наступить тоді, коли ми визволимо усю Україну… ви розумієте, що ви ніколи не повернете Крим». Це питання змусило президента почуватися не комфортно про що свідчить відведення погляду в сторону та вниз разом з тактикою заспокоєння: «Припиніть, припиніть…». Відповідь на кшталт того, що жителі Криму в майбутньому самі захочуть бути в складі України, спостерігаючи як гарно заживуть українці, викликало реакцію: «те, що хочете ви - це одне, а те що хоче населення Криму – зовсім інше». Така перспектива дійсно поки виглядає занадто рожевою, особливо беручи до уваги пенсійний вік більшості населення та російські телеканали, що налаштовують мозок в «потрібному руслі».
Щільно стиснуті зуби та рух вилицями, часом погляд з під брів є ознаками реакції роздратування на категоричні твердження стосовно Криму, НАТО, шоколадної фабрики та 5 каналу та напруги під час прослуховування гострих питань-тверджень типу: ви розумієте, що…
Т.С.:«Це реальний світ, ви не можете забрати Крим силою, а Росія не збирається його повертати. Це рівнозначно самогубству для Путіна. Я знаю про це, Ви знаєте про це, весь світ знає це».
Можливо припустити, що в багатьох питаннях журналіст виражав точку зору частини громадян старої Європи, які не готові жертвувати своїм благополуччям заради України.
Тактика провокації з метою вивести з рівноваги та викликати емоційну відповідь застосувалась при обговоренні питання про роль Росії у світі. Твердження щодо примарності вступу до НАТО та ЄС через позицію Росії.
Т.С.: «Росія стримує вас. Ви ніколи не будете членами НАТО та ЄС, тому що Європа не хоче брати такі ризики… Росія буде проти», «Ви не припускаєте, що Європі Росія потрібна більш ніж Україна, їй потрібні домовленості з Іраном, домовленості з Сирією, їй потрібна Росія, щоб боротися проти Ісламської держави…».
У відповіді на це питання п.П.П. була застосована стратегія контрнаступу.
П.П.: «Ви пропонуєте принести Україну в жертву (trade)».
Далі стандартна відповідь про європейські цінності, на яку Т.С. не знайшов що заперечити. Мабуть таки зачепили його слова про цінності.
P.S Журналіст не наполягав на продовженні теми, але таке відношення до Українського питання дійсно існує в серед жителів старої Європи. Після анексії Криму інший німецький канал NDR.de в якості експерименту провів невеличке опитування на вулиці: Які країни Східної Європи ви готові принести в жертву Росії, якщо це дозволить знизити витрати на опалення? І хоча це був і жарт, але деякі німці справді обмірковували варіанти. Таким чином, дійсно існує певний прошарок населення для яких головні європейські цінності як раз і полягають у власному добробуті і комфорті.
Питання щодо подолання корупції зачепило болючу тему, яка постійно піднімається як антикорупційним бюро так і громадськими активістами ̶ це питання ефективності роботи Генеральної прокуратури та бажання подолати корупцію.
Т.С: «…Чому Генеральний прокурор до сьогодні на своїй посаді? Якщо ви маєте серйозні наміри подолати корупцію, чому дозволяєте такий перебіг подій?»
Відповідь була надана, але вона не показує активних дій у боротьбі з корупцією, а свідчить лише про процес підготовки до антикорупційних кроків.
П.П.П.: «Ми відразу ж почали розслідування у співробітництві з нашими американськими партнерами…. Якщо факти корупції підтвердяться… ніхто з тих, хто буде звинувачений, не залишиться на посаді», «Ми хочемо створити ефективну систему для подолання корупції» (після питання про зауваження посла США в Україні Джеффрі щодо роботи Генеральної прокуратури України, яка, на його думку, відмовляється боротися з внутрішньою корупцією, що підриває реформи, які проводить українська влада).
Взагалі, можна сказати, що стратегія захисту президента була краще пропрацьована ніж стратегія нападу журналіста, не спрацювала тактика переривання співрозмовника, і у грі-інтерв’ю «Петро Порошенко - Тім Себастіан» більшість очок все ж таки набрав президент. Самим слабким місцем у інтерв’ю виявилось питання про 5 канал, на який п.П.П. так і не дав чіткої відповіді: «Навіщо він вам?»
Для створення повноцінної «Конфліктної зона» журналісту не вистачило ще кількох питань, наприклад:
- Чому за останні 1,5 роки в геометричній прогресії збільшується кількість магазинів “ROSHEN”? (До теми «Олігарх та шоколадна фабрика»).
- Чому прийшовши до влади на хвилі Майдану при президенті Порошенко до сьогодні не було засуджено жодного ката Майдана?
- Чому при такої кількості розмов про корупцію до сьогодні не притягнуто до відповідальності жодного корупціонера? Скільки вам часу потрібно, щоб розпочати конкретні дії? (До теми Генеральної прокуратури).
Чи справдиться красивий світ майбутнього про який говорив президент? Побачимо. Хоча через 6-7 років хто не будь навряд чи згадає про це інтерв’ю та порівняє реальність з віртуальною моделлю майбутнього.