Сьогоднішні події, заяви націоналістичних лідерів про готовність до об'єднання демонструють ще одну тенденцію: об'єднання менших політсил у більші, аби потрапити до ВР. З одного боку, коаліція ПС-Національний корпус-Свобода вже практично склалася, принаймні точно встигне організуватися до наступних виборів. І у цієї коаліції є всі шанси зайняти праву нішу політикуму, яка щороку зростає у найбільш важливих країнах світу.
З іншого боку, ми можемо казати про можливе утворення ліберальної коаліції політсил. Про це свідчать повідомлення у ЗМІ про зустрічі Андрія Садового, Міхеїла Саакашвілі і лідера Демальянсу Василя Гацька. Потенційно ці політсили можна назвати 'ліберальним' блоком, однак ця ідеологія обрана суто ситуативно - реально її дотримується лише ДемАльянс.
Разом з тим, для цих політсил об'єднання може бути ризиковане, з огляду на високу вірогідність внутрішніх міжпартійних чвар під час об'єднання. Так чи інакше, всередині Самопомочі існують доволі автономні від центру діячі типу Семенченка, які можуть повністю дискредитувати поміркований імідж партії і сприяти втраті цільового електорату. Ще більш ризикована ситуація для ДемАльянсу: Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко можуть не прийняти об'єднання з Саакашвілі і Садовим, що загрожуватиме участі ДемАльянсу у спільному проекті. Так само заважає цим партіям вийти спільним проектом і їх олігархічні зв'язки.
Таким чином, ми бачимо створення двох великих ідеологічних проектів - лівого (ліберального) і правого (націоналістичного), що може демонструвати хоч якусь зрілість політикуму, який нарешті навчиться об'єднуватися на ідеологічних засадах. Популістичний вимір політики так само залишається вкрай популярним серед виборців - і правлячу коаліцію (БПП-НФ-РПЛ) можна назвати помірковано-популістською, однак ідеологічний маркер врешті-решт почав щось значити в українській політиці. Так само створення великих ідеологічних політсил сприятиме реалізації ціннісно-орієнтованої політики, що може бути виходом з популістської пастки сучасної української політики.