Проте вся ця гучна історія має дуже просту юридичну площину, про яку чомусь ніхто не говорить. Пропоную відсунути в бік яскраві епітети і розібратись, в чому ж істинна суть питання.
Отож речники Державної прикордонної служби зазначають, що до Саакашвілі застосували не процедуру видворення, а процедуру реадмісії. І це дуже важливий момент, про який прихильники Міхо чомусь мовчать.
Нагадаю, Україна та Європейське Співтовариство уклали угоду про реадмісію осіб. Її зобов’язана виконувати, зокрема, і Польща, оскільки вона є державою-членом ЄС.
Відповідно до статті 3 цієї угоди «Запитувана держава (в нашому випадку – це Польща) на запит Запитуючої держави (України) та без будь-яких інших формальностей (крім тих, що передбачені цією Угодою) приймає на свою територію громадян третіх країн чи осіб без громадянства, які не виконують чинних умов щодо в'їзду на територію Запитуючої держави чи перебування на ній, або ж припинили виконувати такі умови, якщо надано докази, що такі особи незаконно в'їхали на територію держав-членів безпосередньо з території України або на територію України безпосередньо з території держав-членів».
Такими доказами, згідно з вказаною міжнародною угодою, можуть бути іменні квитки пасажирів літака, поїзда, автобуса або судна, які свідчать про перебування та маршрут конкретної особи з території Запитуваної держави (Польщі) безпосередньо на територію Запитуючої держави (України).
Також це можуть бути списки пасажирів літака, поїзда, автобуса або судна, які свідчать про перебування та маршрут слідування відповідної особи з території Запитуваної держави на територію Запитуючої держави (або країн-членів, якщо Запитуваною державою є Україна), свідчення працівників прикордонної служби.
Зважаючи на те, що Саакашвілі незаконно перетнув державний кордон України саме з території Польщі, і це може бути підтверджено доказами, Україна мала право звернутися до Польщі з вимогою про його реадмісію. Це звичайна процедура, яка діє у таких випадках.
Запит щодо здійснення реадмісії необхідно подати компетентному органові Запитуваної держави протягом не більш ніж одного року після того, як компетентному органові Запитуючої сторони стало відомо про те, що громадянин третьої країни чи особа без громадянства не виконує чинних умов для в'їзду, перебування або проживання або ж перестала виконувати такі умови.
У випадку із Саакашвілі з моменту незаконного перетину ним державного кордону України, що до речі підтверджується рішенням суду, і його реадмісії пройшло не більше року, а тому така норма є дотриманою.
В Інструкції про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб йдеться, що уповноваженими оргнами для здійснення реадмісії є ДМС та Адміністрація державної прикордонної служби. Саме ці органи і були задіяні до процедури реадмісії Саакашвілі.
Крім того, така процедура може відбуватися дуже швидко, оскільки дату, час і спосіб здійснення реадмісії погоджують між собою держави у запитах на її здійснення.
Так що про «викрадення, видворення чи депоратцію» грузинського політика немає сенсу говорити. Це все політичні спекуляції, позбавлені здорового глузду. Щодо Саакашвілі, то всі норми були дотримані. А його скандальні і повні патріотичних очікувань заяви – це самопіар та звичні популістські трюки привернення уваги до своєї персони, які так полюбляє грузинський політик. Не більше.