Про що “хмарний” законопроєкт
Законопроєкт #2655 врегульовує основні аспекти здійснення публічних закупівель хмарних послуг. Ключовими є встановлення базової термінології, вимога до розміщення в Україні, концепція пріоритетності хмарних рішень – все це становить максимальний публічний інтерес. Ключовими наслідками очікується створення нарешті однакових умов публічних закупівель послуг у провайдерів “традиційних” і хмарних ІТ-рішень, а також економія бюджетних коштів за рахунок більшої гнучкості та ефективності хмар; надійніший захист персональних даних у захищених ЦОД (центр обробки даних).
Спростовуємо фейки
Такі очевидні для держави переваги подобаються, однак, не всім. Основною групою противників #2655 стали постачальники “традиційних” ІТ рішень – дистриб’ютори серверного “заліза”. Логічно, адже неминучим наслідком прийняття закону для них стане зменшення частки на ринку публічних закупівель. Зброєю проти #2655 обрали звернення та публікації, у яких поширюють фейки про законопроєкт.
В одному зверненні стверджується про нібито невідповідність положень #2655 Конституції та відсутність аргументів щодо економії бюджетних коштів. Насправді, про економіку законопроєкту неодноразово зазначалось, зокрема й приклад Великої Британії, де зекономили 3,6 млрд за 5 років при впровадження аналогічного технологічного переходу. А аргумент “неконституційності” авторів звернення зводиться до “держава не має права втручатись” – на наш погляд, врегулювання публічних закупівель є обов’язком держави, тим паче задля економії коштів платників податків.
У іншій публікації пишуть фейк про створення додаткового корупційного органу по контролю за володільцями ЦОД. Насправді, мова йде про орган, уповноважений перевіряти відповідність провайдера хмарних послуг високим стандартам якості послуг та безпеки. Нагадую, це публічні закупівлі, де мова йде про обробку та зберігання надважливої інформації та персональних даних.
Тільки про публічні закупівлі, сенситивна інформація – зберігається тільки в Україні
Поширеними фейками є також:
“законопроєкт #2655 зобов’яже всіх перейти в хмари” – неправда, оскільки закон стосується включно державних закупівель, а не приватного ринку; та
“#2655 передбачає розміщення даних держорганів і громадян закордоном” – неправда, оскільки у законопроєкті є положення про заборону розміщення ЦОД для персональних даних та інформації з обмеженим доступом публічних користувачів за межами України чи на тимчасово окупованій території.
Економіка хмар
Відомо також про випадки звернень до народних депутатів від осіб, пов’язаних із постачанням серверного “заліза” в Україну. Вони переконують депутатів “валити” #2655 хоч би й без об’єктивних на це причин. Розміри аргументації не уточнюються, однак обсяги ринку і перспективи його зростання дозволяють робити чималі припущення. На хвилинку, ще у 2018 ринок тільки хмарних рішень в Україні становив 33 млн. $, а до 2023 становитиме понад 300 млн. $. Цікаво також, що серверне залізо в Україні не виробляється, тобто все - імпорт. А от 5 з 7 найбільших провайдерів хмарної інфраструктури – українські компанії, що створюють робочі місця і сплачують податки в Україні. Крім того, саме українські розробники пропонують хмарні рішення. Сподіваюся, нардепи дослухаються до аргументів «за» і уважно проаналізують названі цифри, а не керуватимуться фейковими звинуваченнями та перекрученнями змісту законопроекту, який рухає державний апарат до сучасних технологічних стандартів та економить при цьому державні кошти.
Наразі проходження #2655 ще навіть до включення до порядку денного для розгляду у сесійній залі, зіштовхнулось із протидією лобі любителів заробляти на публічних закупівлях. Інструментом, за браком кращих, обрали поширення фейків про законопроєкт. Ключові бізнес-асоціації та громадські організації, однак, готові підтримувати законопроєкт, і наполягають на тому, що він зменшить корупцію у публічних закупівлях. Вірю також у те, що всі ті, від кого залежатиме голосування, розберуться у спрямованих на дискредитацію законопроєкту фейках. Ключові автори #2655 активно закликатимуть до його прийняття, а громадськість – допоможе.