Після ради регіонів по Україні «розлетілися» губернатори та провели показову розправу над начальниками контролюючих органів. Виходить президент вступився за бізнес? Усі розуміють - це не так, він апріорі не може бути їх захисником. Згадайте, митарства дрібного бізнесу по майданам коли приймався податковий кодекс, потім переслідування активістів і таке інше. Тоді хто має професійно захищати українського платника податків?
Народний депутат А. Яценюк свого часу пропонував у вигляді змін до податкового кодексу, проектом закону №8398 від 18 квітня 2011 року, запровадити інститут уповноваженого з питань захисту прав платників податків, який буде моніторити виконання податкового законодавства та дотримання прав платників податків. Звичайно рада не прийняла таку пропозицію, бо вона виходила від опозиції. Офіційна «відмазка» така: відповідно до п. 17. ч. 1 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено призначення на посаду та звільнення з посади лише Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який за змістом статті 101 Основного Закону України здійснює парламентський контроль за додержанням Конституційних прав і свобод людини і громадян, в тому числі й у сфері оподаткування. Враховуючи той факт як вправно більшість жонглює нормами Конституції та «оперативність» Конституційного суду, при наявності волі гаранта, платники податків могли б за лічені дні отримати свого захисника.
Є думка, що нова «одиниця» у вертикалі влади спричиняє бюрократизацію і таке інше. У мене питання: тоді як пояснити введення в штатний розклад губернатором Полтавщини Олександром Удовіченком посади нового заступника, вже восьмого, тільки тому, що через домовленість ПР та Сильної України, президент мав розрахуватися з Тігіпко у вигляді «зама голови облдержадміністрації». Тігіпку треба 25 замів, а платникам податків одного захисника не можна?
Чи потрібен такий інститут? Враховуючи 184 місце України у рейтингу країн з найскладнішою податковою системою, факторами податкових протестів та цілих анти податкових майданів, відсутністю діалогу підприємців та громадян з владою, нульову податкову культуру та 100% корупцію, інститут податкового омбудсмена важливіший і актуальніший за посаду Президента чи голови РНБОУ.
У світі все частіше для організації діалогу «платник держава» використовують посередника. Наприклад готується до такого кроку Голова Податкового комітету міністерства фінансів Казахстану Даулет Ергожін який згоден з необхідністю створення в республіці структури, що спеціалізується на розгляді скарг і апеляцій платників податків на дії податківців і пропонує зробити його повністю незалежним від фіскальних органів країни.
Планується, що третя сторона розглядатиме питання апеляції, у неї буде спеціальна комісія на зразок рад, які розглядає нормативно-правові акти, в яких акредитовані громадські незалежні організації.
У Канаді запроваджується такий інститут у вигляді Агентства з податків Канади що взаємодіє з громадськістю. Уряд заявив, що нова посада покликана збільшити відповідальність і поліпшити обслуговування людей податковим відомством і дати канадцям "нову гарантію того, що до них будуть ставитися справедливо і з повагою". Така посада вже існує у Великобританії та Австралії. Людина, обрана на цю посаду, буде розглядати скарги населення, що стосуються послуг податкового відомства, такі як затримки, помилки, що вводить в оману інформація або грубість персоналу. Омбудсмен також буде надавати громадськості інформацію про процес розгляду скарг.